Чи ви пам’ятаєте?

Чи недавні номери «Вартової Башти» мали для вас практичну цінність? Якщо так, то чому б не перевірити свою пам’ять за допомогою наступних запитань.

◻ Чого ми можемо навчитися, читаючи про падіння аммонітян? (Софонії 2:9, 10).

Єгова не ставиться легковажно до відплати злом за добро, і у свій час він розпочне дії, як і в стародавні часи. (Порівняйте Псалом 2:6—12) (15.12, сторінка 10).

◻ В яких двох головних аспектах християни мають мир?

По-перше, вони мають «мир із Богом через [свого] Господа... Ісуса Христа» (Римлян 5:1). По-друге, вони мають мир між собою, розвиваючи «мудрість... зверху», яка «насамперед чиста, а потім спокійна [«мирна», Хом.]» (Якова 3:17) (01.01, сторінки 11, 16).

◻ З чим порівнюється Боже Слово і як це може нам допомогти?

Боже Слово порівнюється із свіжим молоком, твердою стравою, водою, що відсвіжує і очищує, дзеркалом і гострим мечем. Розуміння цих термінів допомагає служителеві вміло користуватися Біблією (01.01, сторінка 29).

◻ У чому повинна нам допомогти всебічна світська освіта?

Добре читати, розбірливо писати, розвиватися розумово й морально та набувати практичних знань, необхідних у щоденному житті (01.02, сторінка 10).

◻ Який цінний урок щодо освіти дав нам Ісус?

Освіту слід використовувати не для власної слави, а щоб приносити хвалу найвеличнішому вчителеві Богу Єгові (Івана 7:18) (01.02, сторінка 10).

◻ Що таке Боже Царство?

Царство — це встановлений небесний уряд, який здійснить Божу волю та усуне наслідки гріха й смерті, а також поверне на землю праведні умови (Даниїла 2:44; Об’явлення 11:15; 12:10) (01.02, сторінка 16).

◻ Як Біблія постачає освіту необхідну для того, щоб покласти остаточний кінець насиллю?

Через своє Слово, Біблію, Єгова навчає людей бути миролюбними і праведними (Ісаї 48:17, 18). Боже Слово має силу досягати і зворушувати серця людей, а також змінювати їх мислення і поведінку (Євреїв 4:12) (15.02, сторінка 6).

◻ Чому можна сказати, що пророцтво з 35-го розділу Ісаї має три сповнення?

Пророцтво Ісаї спочатку сповнилося на євреях, коли вони у 537 році до н. е. повернулися з Вавилонської неволі. Зараз воно сповняється у духовному значенні з того часу, коли духовний Ізраїль був визволений з Вавилона Великого. І воно матиме третє сповнення, пов’язане з біблійним запевненням про майбутнє відновлення буквальних райських умов на землі (Псалом 37:10, 11; Об’явлення 21:4, 5) (15.02, сторінка 17).

◻ Як те, що Бог особисто цікавиться людьми, було виявлено в чудах, зроблених його сином Ісусом?

Оскільки Ісус «нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець», його співчуття відображає дивовижну турботу Єгови про кожного його служителя (Івана 5:19) (01.03, сторінка 5).

◻ Що означає вислів Ісуса ‘[пам’ятні, НС] гроби’, вжитий у Івана 5:28, 29.

Грецьке слово мне·ме́і·он (пам’ятний гріб) вжито тут, аби вказати, що Єгова пам’ятає все про померлу людину, в тому числі його чи її успадковані риси та весь обсяг пам’яті. Це є переконливим доказом того, що Бог цікавиться кожною особою зокрема! (01.03, сторінка 6).

◻ Яку практичну допомогу дає нам попереджальна звістка з пророцтва Софонії?

Тепер не час дозволяти сумнівам закрадатися в наші серця та відстрочувати у наших розумах час приходу дня Єгови. Крім того, ми повинні остерігатися байдужості, яка ослаблює (Софонії 1:12, 13; 3:8) (01.03, сторінка 17).

◻ Чому не легко залишатися вірними й відданими Богу?

Тому що така вірна відданість суперечить егоїстичним схильностям, які ми вспадкували від своїх батьків (Буття 8:21; Римлян 7:19). Але вагомішою причиною є те, що Сатана та його демони намагаються змусити нас до невірності Богові (Ефесян 6:12; 1 Петра 5:8) (15.03, сторінка 10).

◻ В яких чотирьох моментах нам треба проявляти вірну відданість і що допоможе нам виконати це нелегке завдання?

Ці чотири моменти є: виявлення вірної відданості Єгові, його організації, зборові й своєму подружньому партнеру. Допомогти нам може усвідомлення того, що вірна відданість тісно пов’язана з виправданням суверенітету Єгови (15.03, сторінка 19).

◻ Чого ми можемо навчитися з того, що сталося з Давидом, коли він намагався перенести ковчег угоди назад до Єрусалима? (2 Самуїла 6:2—7).

Давид знехтував настановами, які Єгова дав щодо того, як переносити ковчег, і це призвело до нещастя. Урок для нас: ніколи не слід докоряти Єгові за проблеми, які виникають, коли ми ігноруємо його чіткі інструкції (Приповістей 19:3) (01.04, сторінки 28, 29).