Роз’їзні наглядачі — дари у вигляді людей
«Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари [«дав дари у вигляді людей», НС]» (ЕФЕСЯН 4:8).
1. Про яку нову працю було оголошено в цьому журналі за 1894 рік?
ПОНАД сторіччя тому «Вартова башта» оголосила про щось нове. Це назвали «іншою галуззю праці». Що входило в таку нову діяльність? Вона стала початком сучасної праці роз’їзних наглядачів. У виданні цього журналу за 1 вересня 1894 року пояснювалося, що відтак кваліфіковані брати відвідуватимуть групи Дослідників Біблії, «щоб збудовувати їх у правді».
2. Які обов’язки мають районні та обласні наглядачі?
2 У першому сторіччі н. е. такі наглядачі, як Павло й Варнава, відвідували християнські збори. Метою цих вірних чоловіків було «збудування» зборів (2 Коринтян 10:8). Сьогодні ми поблагословлені тисячами чоловіків, які систематично цим займаються. Керівний орган Свідків Єгови призначив їх районними та обласними наглядачами. Районний наглядач служить коло 20 зборам, проводячи двічі на рік по одному тижню з кожним збором: перевіряє документи збору, виступає з промовами та ходить у проповідницьке служіння з місцевими вісниками Царства. Обласний наглядач є головуючим на всіх щорічних районних конгресах, які проводяться для певної кількості районів, ходить у проповідницьке служіння з вісниками збору-господаря, а також підбадьорює братів біблійними промовами.
Їхній саможертовний дух
3. Чому роз’їзним наглядачам потрібно мати саможертовний дух?
3 Роз’їзні наглядачі є постійно на колесах. Уже самі переїзди вимагають саможертовного духу. Інколи може бути важко переїжджати від одного збору до іншого, але ці чоловіки та їхні дружини роблять це з радістю. Один районний наглядач сказав: «Моя дружина підтримує мене й ніколи не нарікає... Вона заслуговує великої похвали за її саможертовний дух». Декотрим районним наглядачам доводиться долати від збору до збору по 1000 кілометрів. Багато з них переїжджають від одного місця до іншого автомобілями, але інші — громадським транспортом, велосипедами, кіньми або йдуть пішки. Щоб дістатися до певного збору, одному районному наглядачеві з Африки доводиться навіть переходити річку вбрід з дружиною на своїх плечах. Апостолу Павлу під час місіонерських подорожей потрібно було зносити спеку та холод, голод і спрагу, безсонні ночі, багато небезпек і люте переслідування. У нього також була «журба про всі Церкви [«збори», НС]», яку мають сучасні роз’їзні наглядачі (2 Коринтян 11:23—29).
4. Як можуть впливати на роз’їзних наглядачів та їхніх дружин проблеми зі здоров’ям?
4 Подібно до Павлового супутника Тимофія, роз’їзні наглядачі та їхні дружини інколи мають проблеми зі здоров’ям (1 Тимофія 5:23). Це посилює їм стрес. Дружина одного районного наглядача пояснює: «Коли я почуваю себе не дуже добре, то, постійно перебуваючи серед братів, дуже втомлююся. Коли почався клімактеричний період, це для мене стало особливо важко. Досить важко кожного тижня спаковувати всі наші пожитки й кудись переїжджати. Мені часто потрібно благати Єгову в молитві про силу йти далі».
5. Незважаючи на різні випробовування, який дух виявляють роз’їзні наглядачі та їхні дружини?
5 Незважаючи на проблеми зі здоров’ям та інші випробовування, роз’їзні наглядачі зі своїми дружинами знаходять радість у служінні й виявляють саможертовну любов. Декотрі з них навіть ризикують життям, аби давати духовну допомогу в час переслідування або війни. Відвідуючи збори, вони виявляють такий дух, який виявляв Павло, котрий сказав солунським християнам: «Ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам» (1 Солунян 2:7, 8).
6, 7. Який позитивний вплив можуть справляти наполегливі роз’їзні наглядачі?
6 Подібно до інших старійшин у християнському зборі, роз’їзні наглядачі наполегливо ‘працюють у слові й науці’. Усіх таких старійшин потрібно ‘наділяти подвійною честю’ (1 Тимофія 5:17). Їхній приклад може бути дуже корисним, якщо, ‘обдумавши наслідки їхньої поведінки, ми наслідуємо їхню віру’ (Євреїв 13:7, НС).
7 Який вплив справили декотрі роз’їзні старійшини на інших? «Як же допоміг мені брат П.!— написав один Свідок Єгови.— З 1960 року він був роз’їзним наглядачем у Мексиці. У дитинстві я чекав його візитів з надією та радістю. Коли мені було десять років, він сказав до мене: «Ти також будеш районним наглядачем». У тяжкі підліткові роки я часто розшукував його, бо він завжди мав для мене мудру пораду. Він жив для того, щоб пасти отару! Тепер, будучи районним наглядачем, я завжди намагаюся приділяти час дітям і ставити перед ними теократичні цілі, як він колись зробив мені. Навіть в останні роки свого життя, незважаючи на серцеву недостатність, брат П. завжди намагався підбадьорювати добрим словом. За день до смерті, в лютому 1995 року, він поїхав зі мною на спеціальний одноденний конгрес і наголосив одному братові, який є архітектором, на достойних цілях. Цей брат відразу ж подав заяву на служіння в Бетелі».
Їх цінують
8. Хто такі «дари у вигляді людей», про котрих говориться в 4-му розділі Ефесян, і який пожиток вони приносять для збору?
8 Роз’їзних наглядачів та інших старійшин, які через Божу незаслужену ласку отримують привілеї — призначення в служінні, названо «дарами у вигляді людей». Як представник Єгови й Голова збору, Ісус дав цих духовних чоловіків, щоб ми особисто збудовувалися і досягали зрілості (Ефесян 4:8, НС; 4:9—15). Кожен дар вартий того, щоб за нього виявляти цінування. Особливо це стосується дару, який зміцнює нас у безупинному служінні Єгові. Отже, як ми можемо виявляти своє цінування праці роз’їзних наглядачів? Як ми можемо показати, що ‘маємо в пошані таких’? (Филип’ян 2:29).
9. Як ми можемо виявляти своє цінування того, що маємо районних наглядачів?
9 Коли оголошується візит районного наглядача, ми можемо почати складати плани, щоб у тиждень його візиту брати повну участь у діяльності збору. Ми напевно можемо виділити трохи додаткового часу, щоб підтримувати заходи, пов’язані з проповідницьким служінням впродовж цього візиту. Ми навіть можемо служити того місяця допоміжними піонерами. Безперечно, щоб поліпшити своє служіння, ми повинні застосовувати поради районного наглядача на практиці. Завдяки такому сприйнятливому духу ми візьмемо для себе багато корисного й запевнимо наглядача, що його візит не був даремний. Роз’їзні наглядачі відвідують збори, щоб збудовувати нас, проте їх також потрібно духовно збудовувати. Колись апостолу Павлу потрібно було підбадьорення, і він часто просив співхристиян молитися за нього (Дії 28:15; Римлян 15:30—32; 2 Коринтян 1:11; Колосян 4:2, 3; 1 Солунян 5:25). Сучасні роз’їзні наглядачі так само потребують наших молитов і підбадьорення.
10. Що ми можемо робити, аби сприяти радості в праці роз’їзного наглядача?
10 Чи ми говоримо районному наглядачеві та його дружині, наскільки цінуємо їхні візити? Чи ми дякуємо йому за корисні поради? Чи ми повідомляємо йому про те, що його пропозиції для проповідницького служіння поглиблюють нашу радість у цьому служінні? Якщо так, то це сприятиме радості в його праці (Євреїв 13:17). Один районний наглядач з Іспанії особливо відзначив те, як вони з дружиною дорожать листівками з подяками, які отримують після візитів у збори. «Ми зберігаємо ці листівки й читаємо їх, коли почуваємо себе пригніченими,— говорить він.— Вони приносять справжнє підбадьорення».
11. Чому ми повинні говорити дружинам районних та обласних наглядачів, що любимо й цінуємо їх?
11 Слова похвали благотворно впливають і на дружину роз’їзного наглядача. Вона багато чим жертвує, щоб допомагати своєму чоловікові в цій галузі служіння. Ці вірні сестри відмовляються від природного бажання мати свій дім, а в багатьох випадках також і дітей. Їфтахова дочка була служителькою Єгови, яка через обітницю, що склав її батько, добровільно відмовилася від можливості мати чоловіка й сім’ю (Суддів 11:30—39). Як ставилися до її жертви? У Суддів 11:40 говориться: «Рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою [«хвалити дочку», НС] гілеадянина Їфтаха, чотири дні в році». Як же добре, коли ми стараємось говорити дружинам районних та обласних наглядачів, що любимо й цінуємо їх!
«Не забувайте гостинності»
12, 13. а) Яка є біблійна підстава бути гостинним до роз’їзних наглядачів та їхніх дружин? б) Поясніть, як така гостинність може принести обопільний пожиток.
12 Гостинність — це ще один вияв любові та вдячності тим, хто перебуває в християнській роз’їзній праці (Євреїв 13:2, Дерк.). Апостол Іван похвалив Гая за вияв гостинності до роз’їзних місіонерів, які відвідували збір. Іван написав: «Улюблений,— вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,— вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога, бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган. Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді» (3 Івана 5—8). Сьогодні ми можемо сприяти діяльності проповідування про Царство, виявляючи роз’їзним наглядачам та їхнім дружинам таку саму гостинність. Звісна річ, місцеві старійшини повинні подбати про зручне житло, але один обласний наглядач сказав: «Наш зв’язок з братами не повинен базуватися на тому, хто може щось зробити для нас. Ми не хочемо навіть і створювати такого враження. Ми повинні з готовністю приймати гостинність від усіх наших братів, чи то заможних, чи убогих».
13 Гостинність може приносити обопільний пожиток. «Наша сім’я мала звичай поселяти у себе роз’їзних наглядачів,— пригадує Жорже, колишній районний наглядач, який тепер служить у Бетелі.— Ці візити допомогли мені більше, ніж я собі уявляв. За юнацьких років я мав духовні проблеми. Моя мати була занепокоєна тим, але й сама не знала, чим допомогти, і тому вона попросила районного наглядача поговорити зі мною. Спочатку я уникав його, бо побоювався критики. Але завдяки своєму дружньому ставленню він допоміг мені відкритися. Якось у понеділок він запросив мене на обід, і я вилив йому своє серце, бо був упевнений, що він мене розуміє. Цей брат уважно вислухав мене. Його практичні поради були дуже корисними, і я почав духовно прогресувати».
14. Чому ми повинні цінувати роз’їзних наглядачів, а не критикувати їх?
14 Роз’їзний наглядач намагається давати духовну допомогу як молодим, так і старшим. Отже, ми повинні цінувати його зусилля. А втім, що, коли ми починаємо критикувати цього наглядача за його хиби або несхвально порівнювати його з іншими наглядачами, які приїжджали до збору? Це, напевно, дуже засмутило б його. Павла аж ніяк не підбадьорювало те, що критикували його працю. Очевидно, декотрі коринтські християни зневажливо висловлювалися про його вигляд і вміння говорити. Він сам цитував такі критиканські висловлювання, як-от: «Листи його — кажуть — важкі та міцні, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна» (2 Коринтян 10:10). Але, на щастя, роз’їзні наглядачі переважно чують слова сердечної подяки.
15, 16. Як впливає на роз’їзних наглядачів та їхніх дружин любов і ревність співвіруючих?
15 Одному районному наглядачеві з Латинської Америки доводиться йти цілий день багнистими стежками, щоб відвідати своїх духовних братів і сестер, які живуть у районі, контрольованому партизанами. «Мене дуже зворушує те, як брати виявляють своє цінування візитів,— пише він.— Хоча я мушу докладати неабияких зусиль, щоб дістатися туди, а також зустрічатися з багатьма небезпеками й труднощами, усе це компенсує любов і ревність братів».
16 Інший районний наглядач з Африки пише: «Через любов братів до нас ми просто полюбили Танзанію! Брати з готовністю вчилися від нас і з радістю запрошували нас до себе додому». Між апостолом Павлом і християнською подружньою парою Акилою й Прискиллою зав’язалися сердечні та радісні взаємини. Павло сказав про них: «Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,— що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган» (Римлян 16:3, 4). Роз’їзні наглядачі та їхні дружини вдячні за те, що їхні брати, сучасні Акили й Прискилли, намагаються виявляти гостинність та утримувати з ними дружні стосунки.
Зміцнюють збори
17. Чому можна сказати, що започаткування праці роз’їзних наглядачів було мудрим кроком, і звідки вони отримують настанови?
17 Ісус сказав: «Виправдалася мудрість своїми ділами» (Матвія 11:19). Започаткування праці роз’їзних наглядачів було мудрим кроком, і це очевидно в тому, що вона сприяє зміцненню зборів Божого народу. Під час другої місіонерської подорожі Павло із Силою успішно «проходив... Сирію та Кілікію, Церкви [«збори», НС] зміцнюючи». Книга Дії розповідає нам: «Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші. А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю» (Дії 15:40, 41; 16:4, 5). Сучасні роз’їзні наглядачі, як і всі інші християни, отримують духовні настанови через Святе Письмо й публікації «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45).
18. Як роз’їзні наглядачі зміцнюють збори?
18 Роз’їзні старійшини повинні й далі годуватися з духовного столу Єгови. Вони повинні добре знати методи й вказівки, якими керується Божа організація. Тоді ці чоловіки можуть бути справжнім благословенням для інших. Через свій гарний приклад ревності в проповідницькому служінні вони можуть допомагати співвіруючим поліпшуватися в християнському служінні. Біблійні промови, які виголошують ці старійшини-гості, духовно зміцнюють слухачів. Роз’їзні наглядачі скріпляють збори, куди мають привілей приїжджати, тим, що допомагають іншим застосовувати поради з Божого Слова, служити в гармонії з народом Єгови по всій землі й використовувати духовні постачання, які Бог дає через ‘вірного раба’.
19. Які запитання все ще треба розглянути?
19 Коли близько ста років тому організація Єгови започаткувала серед Дослідників Біблії працю роз’їзних старійшин, у цьому журналі говорилося: «Подивімось, які будуть результати й подальше керівництво Господа». Керівництво Єгови є очевидним. Минули роки, і ця праця розширилась та вдосконалилась завдяки благословенню Єгови під наглядом Керівного органу. У результаті з дня на день по цілій землі зміцнюються у вірі й зростають кількістю збори Свідків Єгови. Безумовно, Єгова благословляє саможертовний дух цих дарів у вигляді людей. Але як роз’їзні наглядачі можуть успішно виконувати свою працю? Яка їхня мета? Як вони можуть досягати найліпших результатів?
Як би ви відповіли?
◻ Які є декотрі обов’язки районних та обласних наглядачів?
◻ Чому роз’їзним наглядачам потрібно мати саможертовний дух?
◻ Як можна виявляти цінування праці роз’їзних старійшин і їхніх дружин?
◻ Що можуть робити роз’їзні наглядачі, аби зміцнювати збори у вірі?
[Ілюстрація на сторінці 10]
Щоб постійно переїжджати, потрібно духу саможертовності.
[Ілюстрація на сторінці 13]
Чи ви виявляєте гостинність роз’їзним наглядачам та їхнім дружинам?