«Ми повинні підкорятися Богові, а не людині»

«Ми не можемо не розповідати» про Ісуса

ЄРУСАЛИМ, 33 рік н. е. У величезній залі засідання єврейського суду, Синедріону, допитують 12 послідовників Ісуса Христа. Чому? Тому що вони проповідували про Ісуса. Апостолів Івана й Петра привели до Синедріону вже другий раз. Але інші апостоли вперше постали перед судом.

Первосвященик звертається до 12 апостолів і нагадує їм, що минулого разу Івану та Петру заборонили навчати про Ісуса. Однак тоді апостоли відповіли: «Розсудіть самі: чи правильно було б у Божих очах слухатись вас, а не Бога? Тому ми не можемо не розповідати про те, що бачили й чули». Після того Ісусові учні попросили в молитві сміливості і продовжили звіщати добру новину (Дії 4:18—31).

Пам’ятаючи, що учні Ісуса не злякались попередніх погроз, цього разу первосвященик сказав: «Ми суворо заборонили вам навчати від того імені, а ви що робите? Своїм вченням ви наповнили весь Єрусалим і хочете скласти на нас вину за пролиття крові того чоловіка» (Дії 5:28).

Непохитна рішучість

Петро та інші апостоли сміливо відповіли: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині» (Дії 5:29). Справді, коли вимоги людей суперечать Божим, ми підкоряємось Боговіa.

Слова апостолів про те, що вони підкоряються передусім Богові, мали б сильно вплинути на членів Синедріону. На запитання щодо підкорення Богу ці єврейські провідники теж мали б одностайно відповісти: «Підкорятись Богові». Хіба ж вони не вірили, що Бог є Всевладним Господом цілого всесвіту?

Петро, очевидно, від імені всіх апостолів, сказав, що у своєму служінні вони повинні підкорятись Богові, а не людині. Отже, він показав, що звинувачення апостолів у непослуху є безпідставні. З історії власного народу члени Синедріону знали, що за певних обставин слід було підкорятись Богові, а не людині. Наприклад, дві повитухи в Єгипті послухались Бога, а не фараона, і не вбивали хлопчиків, яких народжували єврейські жінки (Вихід 1:15—17). Цар Єзекія підкорився Єгові, а не ассирійському цареві Санхеріву, який змушував Єзекію здатись (2 Царів 19:14—37). Єврейські Писання, котрі були добре знані членам Синедріону, підкреслюють, що Єгова вимагає від своїх слуг послуху (1 Самуїла 15:22, 23).

Підкорення винагороджено

Принаймні на одного члена верховного суду справили враження слова: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині». Гамаліїл, усіма шанований суддя Синедріону, на закритому засіданні переконав суд послухатися його мудрої поради. Згадавши приклади з минулого, Гамаліїл пояснив, що немудро перешкоджати праці апостолів. На закінчення від сказав: «Не чіпайте тих чоловіків, а ліпше залишіть їх у спокої... аби часом не виявилось, що ви боретесь із самим Богом» (Дії 5:34—39).

Своїми розсудливими словами Гамаліїл переконав Синедріон звільнити апостолів. Хоча апостолів висікли, це їх не злякало. Навпаки, Біблія пише, що «кожен день у храмі та від дому до дому вони безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса» (Дії 5:42).

Єгова щедро поблагословив апостолів за те, що вони непохитно підтримували Його верховну владу. Подібну позицію займають правдиві християни сьогодні. Свідки Єгови вважають Єгову своїм Верховним Правителем. Якщо хтось наказує Свідкам порушити Божі норми, вони відповідають так, як колись відповіли апостоли: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині».

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 9]

ЧИ ВАС ЦІКАВИТЬ?

Як Лука, письменник Біблії, дізнався про сказане Гамаліїлом на закритому засіданні Синедріону? Можливо, Лука довідався про це, будучи під натхненням Бога. Або Павло, один з учнів Гамаліїла, переказав Луці Гамаліїлову промову. Або Лука міг спілкуватися з членами Синедріону, які були прихильними до апостолів.