Друга книга царів
25 Дев’ятого року царювання Седекı́ї, 10-го дня 10-го місяця, до Єрусалима прийшов вавилонський цар Навуходоно́сор+ з усім своїм військом.+ Він отаборився біля нього і звів довкола облоговий мур.+ 2 Місто було в облозі до 11-го року панування царя Седекı́ї. 3 А четвертого місяця, дев’ятого дня, в місті посилився голод,+ і народ уже не мав що їсти.+ 4 Коли ж міський мур проломили,+ усі воїни почали втікати. Хоча халде́ї оточили Єрусалим, ті вийшли вночі з міста через браму, що між двома мурами, біля царського саду. І цар подався дорогою до Ара́ви.+ 5 Тоді халде́йське військо погналося за царем і наздогнало його в пустельних рівнинах Єрихона, а всі воїни покинули його і розбіглися. 6 Халде́ї схопили Седекı́ю,+ привели до вавилонського царя в Ри́влу і винесли йому вирок. 7 Синів Седекı́ї вбили у нього на очах, а самого Седекı́ю вавилонський цар осліпив, після чого закував у мідяні кайдани і забрав до Вавилону.+
8 А в 19-й рік правління вавилонського царя Навуходоно́сора, на сьомий день п’ятого місяця, до Єрусалима прибув Невузарада́н,+ начальник охоронців, який служив вавилонському цареві.+ 9 Він спалив дім Єгови,+ царський дім*+ і всі будинки в Єрусалимі.+ Він також попалив вогнем доми всіх знатних людей.+ 10 Халде́йське військо, яке було з начальником охоронців, зруйнувало мури довкола Єрусалима.+ 11 І Невузарада́н, начальник охоронців, забрав у неволю тих людей, які залишилися в місті, а також перебіжчиків, що перейшли до вавилонського царя, і решту народу.+ 12 А декого з найбідніших людей начальник охоронців залишив у краї як виноградарів і змусив до підневільної праці.+ 13 Мідні стовпи+ з дому Єгови, візки+ та мідне море,+ яке було в домі Єгови, халде́ї розбили і мідь забрали у Вавилон.+ 14 Забрали вони й казанки для попелу, лопатки, гасила, кухлі та всі мідні речі, які використовувались під час служіння в храмі. 15 Начальник охоронців забрав також посуд зі щирого золота й срібла: посудини для жару і чаші.+ 16 Ніхто й не зважував усю мідь, з якої були зроблені два стовпи, море і візки — те, що цар Соломон зробив для дому Єгови.+ 17 Кожен стовп був 18 ліктів* заввишки.+ На стовпі була мідна капітель заввишки 3 лікті, а довкола капітелі — мідні гранати й сітка.+ Такий самий був і другий стовп з сіткою.
18 Крім того, начальник охоронців забрав старшого священика Сера́ю,+ другого священика Софонı́ю+ і трьох вартових при дверях.+ 19 Він також забрав з міста одного придворного, який наглядав за воїнами, п’ятьох наближених царя, писаря воєначальника, який набирав воїнів з народу того краю, і 60 чоловіків з простого люду. 20 Усіх їх Невузарада́н,+ начальник охоронців, забрав і привів до вавилонського царя в Ри́влу.+ 21 А цар стратив їх у Ри́влі, що в землі Хама́т.+ І народ Юди пішов зі свого краю у вигнання.+
22 Вавилонський цар Навуходоно́сор поставив над народом, який залишив у Юдиному краї, Гедалı́ю,+ сина Ахіка́ма,+ сина Шафа́на.+ 23 Коли всі воєначальники — Ізмаї́л, син Нетанı́ї, Йохана́н, син Кареа́ха, Сера́я, син нетофатя́нина Танхуме́та, та Яазанı́я, син маахатя́нина,— почули, що вавилонський цар поставив над народом Гедалı́ю, то прийшли зі своїми людьми до Гедалı́ї в Мı́цпу.+ 24 Гедалı́я поклявся їм та їхнім людям і сказав: «Не бійтеся служити халде́ям. Живіть у цьому краї та служіть вавилонському цареві, і вам буде добре».+
25 Сьомого місяця Ізмаї́л,+ син Нетанı́ї, сина Еліша́ми, чоловік, який походив з царського роду*, прийшов з 10 чоловіками до Гедалı́ї і вбив його, а також юдеїв і халде́їв, які були з ним у Мı́цпі.+ 26 Після того весь народ, від малого до великого, в тому числі воєначальники, пішли в Єгипет,+ бо злякались халде́їв.+
27 У 37-му році вигнання юдейського царя Єгояхı́на,+ 27-го дня 12-го місяця, коли вавилонський цар Евı́л-Мерода́х почав правити, він випустив* Єгояхı́на з в’язниці.+ 28 Евı́л-Мерода́х говорив з ним люб’язно і поставив його трон вище від тронів інших царів, які теж були у Вавилоні. 29 Тоді Єгояхı́н зняв свій в’язничний одяг, і всі дні свого життя він їв з царського столу. 30 Кожного дня за наказом царя йому видавали харчі, скільки він потребував. Так було по всі дні його життя.