Перша книга хронік
13 Давид порадився з начальниками над тисячами, начальниками над сотнями і з усіма провідниками+ 2 та сказав усьому збору Ізра́їля: «Якщо це буде вам до вподоби і якщо на це буде воля нашого Бога Єгови, то ми пошлемо звістку до наших братів, які залишились у всіх Ізра́їлевих землях, а також до священиків і до левітів, які живуть у своїх містах+ з пасовищами, щоб вони прийшли до нас. 3 І ми перенесемо сюди ковчег+ нашого Бога». Адже за днів Сау́ла про ковчег не дбали.+ 4 Весь збір погодився так зробити, бо це було до вподоби цілому народу. 5 Тож Давид зібрав увесь Ізра́їль, від річки* Єгипту до Ле́во-Хама́та*,+ щоб перенести з Кір’я́т-Єари́ма ковчег правдивого Бога.+
6 І вирушив Давид та весь Ізра́їль до Ваа́ли,+ тобто до Кір’я́т-Єари́ма, що в Юді, щоб забрати звідти ковчег правдивого Бога Єгови, який сидить на престолі над* херувимами,+ ковчег, де кличуть його ім’я. 7 Вони повезли ковчег правдивого Бога з дому Авінада́ва на новому возі,+ який супроводжували У́зза та Ахı́о.+ 8 І Давид та весь Ізра́їль від усього серця веселились перед лицем правдивого Бога: співали пісень, грали на арфах та інших струнних інструментах, на бубнах+ та кимвалах+ і сурмили в сурми.+ 9 Коли вони прийшли до току Кідо́на, то У́зза простягнув руку і підтримав ковчег, бо його мало не перекинули бики. 10 Тоді Єгова запалав гнівом на У́ззу і вразив його за те, що він простягнув руку й доторкнувся до ковчега.+ І там, перед лицем Бога, У́зза помер.+ 11 А Давид розсердився* через те, що Єгова спалахнув гнівом на У́ззу, тому це місце донині називається Пере́ц-У́зза*.
12 Того дня Давид злякався правдивого Бога і сказав: «Як я тепер принесу до себе ковчег правдивого Бога?»+ — 13 і не забрав ковчега до себе, в Давидове місто. Натомість він наказав віднести його в дім гатя́нина Ове́д-Едо́ма. 14 Тож ковчег правдивого Бога залишався в домі Ове́д-Едо́ма три місяці, і весь той час Єгова благословляв домашніх Ове́д-Едо́ма і все, що в нього було.+