Книга Єремії
51 Так промовляє Єгова:
2 Я пошлю до Вавилону віяльників,
які перевіють його і спустошать його край.
Вони звідусіль виступлять проти нього в день лиха.+
5 Ізра́їль і Юда не овдовіли, їхній Бог Єгова, Бог військ, не покинув їх.+
Але їхній край* сильно провинився в очах Святого Ізра́їлевого.
Бо це час помсти Єгови.
Бог віддає йому по заслузі.+
7 Вавилон — то золота чаша в руці Єгови,
чаша, з якої упивалася вся земля.
8 Столиця Вавилон зненацька упала й розбилася.+
Оплакуйте її!+
Принесіть бальзаму, щоб утамувати її біль. Може, вона зцілиться».
9 «Ми пробували зцілити цю столицю, Вавилон, але вона не зціляється.
Вийдіть з неї, і ходімо кожен до свого краю.+
Бо провини, за які її судять, дійшли до неба,
вони сягають до хмар.+
10 Єгова встановив справедливість для нас.+
Ходімо, розповімо на Сіоні про діло нашого Бога Єгови».+
11 «Нагостріть стріли,+ візьміть круглі щити*.
Єгова збудив дух мідійських царів,+
бо задумав знищити Вавилон.
Це помста Єгови, помста за його храм.
12 Підніміть знак*+ навпроти мурів Вавилона.
Зміцніть варту, поставте вартових
і підготуйте засідку.
Бо Єгова продумав план дій,
і він виконає те, що пообіцяв зробити з мешканцями Вавилона».+
Прийшов твій кінець, край* твоєму збагаченню.+
14 Єгова, Бог військ, поклявся собою*:
“Я наповню тебе людьми, мов сараною,
і вони будуть вигукувати, торжествувати над тобою”.+
15 Він створив землю своєю силою,
утвердив родючу землю своєю мудрістю+
і розумінням своїм напнув небеса.+
16 Від його голосу
гуркотять води в небі,
він піднімає хмари* від країв землі,
посилає з дощем блискавки*
і виводить вітер зі своїх сховищ.+
17 Усі поводяться нерозсудливо і не мають знання.
18 Ці божки — омана*+ й посміховисько.
У день розплати вони погинуть.
Ім’я його — Єгова, Бог військ».+
21 Тобою я розіб’ю коня і вершника,
розіб’ю бойову колісницю і візника.
23 Тобою розіб’ю пастуха і його отару,
розіб’ю рільника і його запряжену худобу,
розіб’ю намісників і місцевих урядників.
24 Я відплачу Вавилону і всім мешканцям Халде́ї
за все зло, яке вони вчинили на Сіоні у вас на очах»,+— говорить Єгова.
Я простягну руку на тебе й скину тебе зі скель,
я зроблю тебе випаленою горою.
26 І люди не візьмуть з тебе ні каменя для рогу дому, ні каменя для фундаменту,
бо ти станеш вічною пусткою»,+— каже Єгова.
Сурміть у ріг серед народів.
Призначте воєначальника, щоб він вербував найманців на війну з ним.
Хай скачуть коні, як молода сарана.
28 Приготуйте для війни* проти нього народи,
царів Мідії,+ її намісників, усіх місцевих урядників
і всі краї, якими вони правлять.
29 Земля задрижить і затрясеться,
бо Єгова виконає свій задум проти Вавилону,
він зробить його жахливим видовищем, і не залишиться там жодного мешканця.+
30 Воїни Вавилону припинили воювати
і сидять в укріпленнях.
Будинки в місті спалені,
засуви зламані.+
31 Гонець біжить назустріч гінцеві,
і вісник — назустріч віснику,
аби повідомити вавилонського царя, що його місто захопили з усіх боків,+
папірусові човни спалено,
а воїни налякані.
33 Так говорить Єгова, Бог військ, Бог Ізра́їля:
«Вавилонська дочка — мов тік,
прийшов час витоптати її.
Ще трохи — і для неї настануть жнива».
Він спорожнив мене, як посудину.
Він, наче велика змія, проковтнув мене+
і наповнив своє черево моїми цінностями.
Він змив мене геть.
35 “Хай Вавилон спіткає насилля, яке він учинив наді мною і моїм тілом!” — каже житель Сіону.+
“Нехай моя кров буде на мешканцях Халде́ї!” — каже Єрусалим».
36 Тому так промовляє Єгова:
Я висушу його море та його колодязі.+
37 І обернеться Вавилон на купу каміння,+
стане лігвом шакалів,+
жахливим видовищем. Дивлячись на нього, люди будуть аж присвистувати,
і не буде там жодного мешканця.+
Тоді вони заснуть вічним сном
та не прокинуться,+— каже Єгова.—
40 Я поведу їх, мов ягнят на заріз,
як баранів разом з козлами.
Яким жахливим видовищем став серед народів Вавилон!
42 Ринуло море на Вавилон
і вкрило його своїми численними хвилями.
43 Його міста перетворились на жахливе видовище, на безводний край, на пустелю —
край, в якому ніхто не буде жити і через який ніхто не буде проходити.+
Народи вже не будуть стікатися до нього.
І мури вавилонські впадуть.+
45 Вийди з нього, народе мій!+
Рятуйте своє життя*+ від палючого гніву Єгови!+
46 Нехай ваше серце не має страху, не лякайтесь звістки, яка розійдеться по краї.
Одного року прийде одна звістка,
а на другий рік прийде ще одна —
про насилля у краї і правителя, що виступає проти правителя.
47 Тому надходять дні,
коли я покараю різьблених ідолів Вавилону.
Весь його край буде засоромлений,
а всі його мешканці будуть убиті і поляжуть посеред нього.+
48 Небеса, земля і все, що на них,
будуть радісно вигукувати над Вавилоном,+
бо на нього з півночі прийдуть нищителі,+— промовляє Єгова.—
50 Ви, хто врятувався від меча, ідіть, не зупиняйтеся!+
Будучи далеко, пам’ятайте Єгову,
згадуйте у своєму серці Єрусалим».+
51 «Ми засоромлені, бо чули глузування.
52 «Тому надходять дні,— каже Єгова,—
коли я покараю різьблених ідолів Вавилону,
і по цілому його краї стогнатимуть поранені.+
53 Навіть якби Вавилон піднявся на небо,+
навіть якби укріпив свої високі твердині,
від мене прийдуть на нього нищителі»,+— говорить Єгова.
54 «Послухайте, з Вавилону доноситься крик,+
з халде́йського краю — шум від великого знищення,+
55 бо Єгова нищить Вавилон.
Він змусить замовкнути його сильний голос.
Їхні хвилі будуть бушувати, як великі води,
і лунатиме шум їхніх голосів.
56 До Вавилону прийде нищитель,+
і його воїни будуть захоплені,+
а луки їхні будуть потрощені,
бо Єгова — Бог відплати.+
Він неодмінно віддасть йому по заслузі.+
І вони заснуть вічним сном
та не прокинуться»,+— каже Цар, чиє ім’я — Єгова, Бог військ.
58 Так промовляє Єгова, Бог військ:
«Хоча мури вавилонські широкі, вони будуть зруйновані дощенту,+
і, хоча його брами високі, вони будуть спалені.
Народи будуть трудитись надаремно,
вони будуть виснажуватись, але вогонь усе пожере».+
59 Ось що пророк Єремı́я наказав Сера́ї, сину Нерı́ї,+ Махсе́їному синові, коли той пішов до Вавилону з юдейським царем Седекı́єю, у четвертий рік його правління. А був Сера́я царським управителем. 60 Отже, Єремı́я записав в одній книзі все лихо, яке спаде на Вавилон,— усе, що було написано про це місто. 61 Після цього він промовив до Сера́ї: «Коли прийдеш до Вавилона та побачиш його, прочитай уголос всі ці слова. 62 І скажи: “Єгово! Ти говорив про це місце, що знищиш його і не залишиться в ньому нікого — ні людей, ні тварин. Цей край стане вічною пусткою”.+ 63 А коли прочитаєш цю книгу, прив’яжи до неї камінь і жбурни у Євфрат. 64 Тоді скажи: “Так само потоне Вавилон і ніколи не підніметься,+ бо я наведу на нього лихо, і вони виснажаться”».+
На цьому слова Єремı́ї закінчуються.