Книга Єремії
Але чому неправедним добре ведеться,+
чому зрадники живуть безтурботно?
2 Ти насадив їх, і вони пустили коріння.
Вони ростуть і приносять плоди.
Ти в них на устах, але їхні найпотаємніші думки* далеко від тебе.+
3 Але ти добре знаєш мене, Єгово,+ і ти бачиш мене.
Ти перевірив моє серце і побачив, що воно з тобою.+
Відокрем їх, як овець на заріз,
відділи на день погибелі.
Через зло її мешканців
позникали звірі й птахи.
Бо ці люди казали: «Він не знає, що станеться з нами».
Навіть якщо в мирному краї ти почуваєшся безпечно,
то що будеш робити в непрохідних хащах йорданських?
Коли вони говорять тобі щось добре,
не довіряй їм.
8 Власність моя стала для мене як лев у лісі:
вона ричить на мене.
Тому я зненавидів її.
9 Власність моя — наче строкатий* хижий птах.
Інші хижі птахи оточили його і нападають на нього.+
Зберіться, усі звірі польові,
зберіться та їжте.+
Мій улюблений наділ вони обернули в безлюдну пустелю.
Увесь край обезлюднів,
та ніхто не бере собі цього до серця.+
12 Нищителі ідуть через пустелю всіма утоптаними стежками.
Через палючий гнів Єгови
вони засоромляться свого врожаю».
14 Так говорить Єгова: «Усіх своїх безбожних сусідів, що торкаються моєї власності, яку я дав своєму народу,+ Ізра́їлю, я викореню з їхньої землі,+ а нащадків Юди вирву з-поміж них. 15 Після того як вирву їх, я знову змилосерджуся над ними і приведу назад, приведу кожного до його спадку, кожного до його землі.
16 І якщо вони навчаться доріг мого народу і будуть клястися моїм іменем, кажучи: “Як живий Єгова!” — як навчили колись мій народ клястися Ваа́лом, то будуть процвітати серед мого народу. 17 Якщо ж вони не захочуть слухатися мене, то я вирву їх, викореню і знищу»,+— промовляє Єгова.