Книга Єремії
15 І сказав мені Єгова: «Навіть якби Мойсей і Самуї́л стали переді мною,+ я не виявлю ласки* цьому народу. Прожени його від мене, нехай собі йде. 2 А коли вони запитають тебе: “Куди нам іти?” — скажи їм: “Так промовляє Єгова:
нехай одні помирають від смертельних хвороб,
інші — від меча,+
хтось помре від голоду,
а хтось піде в неволю”.+
3 І спроваджу я на них чотири лиха*,+— каже Єгова,— меч, який їх убиватиме, псів, які будуть їх розшарпувати, а також птахів небесних і земних звірів, які будуть їх пожирати і нищити.+ 4 Я зроблю так, що вони стануть жахливим видовищем для всіх царств землі.+ Зроблю я це через юдейського царя Манасı́ю, сина Єзекı́ї, за все те, що він накоїв у Єрусалимі.+
5 Хто поспівчуває тобі, Єрусалиме,
хто пройметься жалем?
Хто зупиниться, щоб запитати, як ти живеш?
6 Ти покинув мене,— промовляє Єгова.+ —
Ти повертаєшся до мене спиною*.+
Тож я простягну руку і знищу тебе.+
Я втомився тебе жаліти*.
Я знищу народ мій,
бо він не хоче покинути свої дороги.+
8 Вдів їхніх буде в мене більше, ніж морського піску.
Опівдні я спроваджу нищителя на них, на матерів і на синів,
зненацька наведу на них жах і тривогу.
Ще день, а сонце її вже зайшло,
принісши сором і приниження*.
А тих, хто вціліє,
я віддам мечеві ворога»,— говорить Єгова.+
Я нікому не давав позики і мені ніхто нічого не позичав,
але всі проклинають мене.
11 Єгова сказав: «Я обов’язково допомагатиму тобі*.
У час лиха й нещастя я обов’язково заступлюся за тебе
перед твоїм ворогом.
12 Чи може хтось розтрощити залізо,
залізо з півночі і мідь?
13 Багатства ваші та скарби я задарма віддам на грабіж+
через усі гріхи, які ви чинили по цілому краї.
Адже розгорівся вогонь мого гніву,
він палає на вас».+
15 Єгово, ти знаєш про мої страждання!
Згадай мене, зверни на мене увагу!
Помстися за мене моїм гонителям.+
Тимчасом як ти стримуєш свій гнів на них, не дай мені загинути*.
Знай, що заради тебе я зношу цю ганьбу!+
16 Коли я отримав твої слова, то з’їв їх.+
Слово від тебе втішило мене і розвеселило моє серце,
бо мене називають твоїм іменем, Єгово, Боже військ.
17 Я не сиджу у товаристві жартунів і не веселюся.+
18 Чому мій біль не втихає?
Чому моя рана така тяжка, що не може загоїтись?
Невже ти станеш для мене як оманливе джерело,
як ненадійні води?
19 Тому так промовляє Єгова:
«Якщо ти повернешся, я поверну тобі свою прихильність
і ти станеш переді мною.
І якщо ти відділиш дорогоцінне від марного,
то будеш моїми устами*.
Ті люди повернуться до тебе,
але ти до них не повернешся.
20 Я роблю тебе укріпленим мідним муром для цього народу.+
Вони воюватимуть з тобою,
але не подолають тебе,+
бо я з тобою, щоб тебе рятувати та визволяти,— говорить Єгова.—
21 І я визволю тебе з рук безбожників,
викуплю з рук жорстоких людей».