Книга Єзекіїля
35 Знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, оберни своє обличчя до гористого Сеї́ру+ і пророкуй проти нього.+ 3 Скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я виступлю проти тебе, гористий Сеї́ре, простягну на тебе руку і зроблю тебе безлюдною пусткою.+ 4 Твої міста я перетворю на руїни, і ти станеш безлюдною пусткою.+ Тоді ти будеш змушений визнати, що я — Єгова. 5 Це станеться з тобою за те, що ти ставився до нащадків Ізра́їля з неослабною ворожістю+ і віддавав їх мечу в час їхнього лиха, в час їхнього остаточного покарання»”.+
6 “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я приготую тебе для кровопролиття, і кровопролиття тебе настигатиме.+ Ти ненавидів кров, тому кровопролиття тебе настигатиме.+ 7 Я зроблю тебе, гористий Сеї́ре, безлюдною пусткою+ та вигублю того, хто через тебе проходить, і того, хто повертається. 8 Я наповню твої гори вбитими, і на твоїх пагорбах, в долинах і в усіх твоїх потоках попадають убиті мечем. 9 Я перетворю тебе на віковічну пустку, і твої міста не будуть заселені.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова”.
10 “Ти говорив: «Ці два народи і два краї стануть моїми, ми заволодіємо ними»,+ хоча там був сам Єгова. 11 «Тому, клянусь собою,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я поведуся з тобою так, як ти того заслужив за свої ревнощі і гнів, які виявляв через ненависть до них.+ Я відкриюсь їм, коли судитиму тебе. 12 Тоді ти зрозумієш, що я, Єгова, чув твої зневажливі слова, які ти говорив про гори Ізра́їля. Ти казав: “Вони спустошені, віддані нам на знищення*”. 13 Своїми устами ви зневажали мене, говорили проти мене багато зухвалих слів.+ Я ж усе те чув»”.
14 “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Вся земля буде радіти, коли я зроблю тебе безлюдною пусткою. 15 Оскільки ти радів, коли спадок нащадків Ізра́їля був спустошений, то я зроблю з тобою те саме.+ Гористий Сеї́ре, вся едо́мська земле, ти станеш пусткою,+ і тоді люди будуть змушені визнати, що я — Єгова»”».