Книга Єзекіїля
8 Шостого року, у п’ятий день шостого місяця, коли я був у своєму домі і переді мною сиділи старійшини Юди, мною оволоділа сила* Всевладного Господа Єгови. 2 Я подивився і побачив когось, хто нагадував вогонь. Нижче від подоби його пояса був вогонь,+ а вище від подоби його пояса було щось схоже на сяйво, на блискучий сплав золота і срібла*.+ 3 Він простягнув подобу руки і взяв мене за пасмо волосся. Тоді у видінні від Бога дух поніс мене між землею і небом та приніс в Єрусалим до входу у внутрішню браму,+ звернену на північ, де стояв ідол*, який викликає у Бога ревнощі.+ 4 Там була слава Бога Ізра́їля,+ яка нагадувала те, що я бачив у долині.+
5 Він сказав мені: «Сину людський, зверни, будь ласка, свої очі на північ». Тож я подивився у напрямку півночі, і ось на північ від брами, яка веде до жертовника, біля входу, був той ідол*, що викликає ревнощі. 6 Він продовжив: «Сину людський, чи ти бачиш, яку страшну гидоту чинять тут нащадки Ізра́їля,+ гидоту, що віддаляє мене від моєї святині?+ Але ти побачиш ще страшнішу гидоту».
7 Тоді він привів мене до входу на подвір’я, і я побачив дірку в стіні. 8 Він сказав: «Сину людський, пробий, будь ласка, цю стіну». Я пробив стіну і побачив якийсь вхід. 9 Потім він промовив: «Увійди і подивись, які злі, гидкі діла вони тут чинять». 10 Я увійшов і побачив на всіх стінах різьблені зображення всіляких створінь, що повзають, мерзотних звірів+ і всяких гидких ідолів* Ізра́їля.+ 11 А перед ними стояли 70 старійшин Ізра́їля, і серед них — Яазанı́я, син Шафа́на.+ Кожен мав у руці курильницю для фіміаму, з якої здіймався пахучий дим.+ 12 Він сказав мені: «Чи ти бачиш, сину людський, що́ старійшини Ізра́їля роблять потемки у внутрішніх кімнатах, де кожен виставляє своїх ідолів*? Вони кажуть: “Єгова не бачить нас. Єгова залишив цей край”».+
13 І він продовжив: «Але ти побачиш ще страшнішу гидоту, яку вони чинять». 14 Він привів мене до дому Єгови — до входу в північну браму. Там я побачив жінок, які сиділи і оплакували бога Тамму́за.
15 «Бачиш це, сину людський? — запитав він мене.— Ти побачиш ще страшнішу гидоту».+ 16 Тоді він привів мене у внутрішнє подвір’я дому Єгови.+ Там при вході у храм Єгови, між притвором* та жертовником, стояло чоловіків 25. Вони кланялися сонцю, повернувшись спиною до храму Єгови, а обличчям на схід.+
17 Він сказав мені: «Бачиш це, сину людський? Хіба мало нащадкам Юди того, що вони чинять цю гидоту, наповнюють край насиллям+ і постійно ображають мене? Ось вони ще й підносять гілку* мені під ніс. 18 Тож і я буду діяти в люті. Мої очі не зжаляться над ними, і я не матиму до них співчуття.+ Вони голосно кричатимуть у мої вуха, але я їх не почую».+