Книга Захарія
7 Четвертого року правління царя Дарія, четвертого дня дев’ятого місяця, тобто місяця кісле́ва*, Заха́рій почув слово Єгови.+ 2 Мешканці Бете́ля послали Шареце́ра та Реге́м-Меле́ха з його людьми благати Єгову про ласку*. 3 Вони запитали священиків, що в домі* Єгови, Бога військ, і пророків: «Чи треба нам* п’ятого місяця плакати+ і не їсти, як ми робимо вже стільки років?»
4 Єгова, Бог військ, знову промовив до мене: 5 «Скажи всьому народу цього краю і священикам: “Хіба для мене ви 70 років постили+ і плакали п’ятого й сьомого місяця?+ 6 І коли ви їли та пили, то хіба не для себе самих? 7 Хіба ви не мали слухатися слів Єгови, які він передавав через пророків у минулому,+ коли Єрусалим з довколишніми містами ще був заселений та мав мир і коли були заселені Неге́в та Шефе́ла?”»
8 Тоді Заха́рій знову почув слово Єгови: 9 «Так говорить Єгова, Бог військ: “Судіть справедливо+ і праведно, виявляйте одні одним віддану любов+ та милосердя, 10 не оббирайте ні вдови, ні сироти*,+ ні чужинця,+ ні бідного.+ Не замишляйте у своїх серцях зла одні проти одних”.+ 11 Але вони не слухали,+ вперто відверталися від мене*+ і затуляли вуха, щоб не чути.+ 12 Вони зробили своє серце твердим,+ як алмаз*, і не слухали закону* та слів, які Єгова, Бог військ, у минулому передавав своїм духом через пророків.+ Тому Єгова, Бог військ, сильно розгнівався».+
13 «Коли я* кликав, вони не слухали.+ Тож і я не слухав, коли кликали вони,+— промовляє Єгова, Бог військ.— 14 Я навів бурю і розпорошив їх серед народів, яких вони не знали.+ Їхній край залишився спустошений позаду них, ніхто ним не переходив і ніхто не повертався до нього,+ бо через них той гарний край став жахливим видовищем».