Ісаї
9 Бо не буде темноти для того, хто ути́скуваний. Перша пора злегкова́жила була край Завуло́нів та край Нефтали́мів, а остання просла́вить дорогу примо́рську, другий бік Йорда́ну, окру́гу* поганів.
У те́мряві Світло засяє
2 Наро́д, який в те́мряві ходить,
Світло велике побачить,
і над тими, хто сидить у краю тіні смерти,
Світло зася́є над ними!
3 Ти помно́жиш наро́д цей,
Ти збільши́ш йому радість.
Вони перед лицем Твоїм будуть радіти,
як радіють в жнива́,
як тı́шаться в час, коли ділять здо́бич!
4 Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його,
і ки́я з раме́на його,
жезло його пригноби́теля,
як за днів Мадія́ма.
5 Усякий бо чобіт військо́вий,
що гу́пає гу́чно,
та оде́жа, попля́млена кров’ю, —
стане все це поже́жею, за ї́жу огню!
Дитя народилося нам
6 Бо Дитя народи́лося нам, да́ний нам Син,
і вла́да на раме́нах Його,
і кликнуть ім’я́ Йому: Ди́вний Пора́дник,
Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
7 Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир
на троні Давида й у ца́рстві його,
щоб поставити міцно його
й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою
відтепе́р й аж навіки, —
ре́вність Господа Савао́та це зробить!
Ви́тягнена ще Господня рука, щоб карати
8 Проти Якова слово послав був Госпо́дь,
а впало воно на Ізра́їля,
9 і пізна́є наро́д, увесь він,
Єфре́м та мешканець Самарı́ї,
що говорять з пихо́ю й наду́тістю се́рця:
10 „Попа́дали цегли,
а ми побуду́ємо з ка́меня те́саного,
сікомо́ри* позру́бувано, —
та замінимо їх ке́драми!“
11 Та над ним Господь зміцнив противників Реціна,
а його ворогів нацькува́в:
12 Арама попе́реду, а филисти́млян поза́ду,
і поже́рли Ізраїля цı́лою па́щею.
При цьо́му всьому не відвернувсь Його гнів,
і ви́тягнена ще рука Його!
13 Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його,
і не шукали Господа Саваота.
14 Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст,
пальму й очерети́ну за одного дня.
15 Стари́й та поважа́ний — це та голова,
а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
16 І сталося, що повода́тарі цього наро́ду зроби́лися звı́дниками,
і гинуть прова́джені ними.
17 Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь,
а до сирı́т його й його вдів милосердя не матиме,
бо кожен безбожний й злочи́нець,
і зло́бне всі уста говорять.
При цьому всьому не відверну́всь Його гнів,
і ви́тягнена ще рука Його!
18 Бо зло́ба горить, як огонь,
пожира́є терни́ну й будя́ччя,
і пала́є по за́пустах лісу,
і кру́тяться вверх стовпи диму.
19 Від лютости Господа Саваота земля загори́ться,
і стане наро́д, як пожи́ва огню,
і не пощади́ть жоден брата свого́!
20 І різати буде право́руч, та бу́де голодний,
і же́ртиме зліва, але не наси́титься,
кожен же́ртиме тіло раме́на свого́:
21 Манасı́я — Єфре́ма, а Єфре́м — Манасı́ю,
ра́зом обоє на Юду.
При цьому всьому не відверну́всь Його гнів,
і ви́тягнена ще рука Його!