подружня невірність спричиняє таку сильну емоційну травму: «Людина вкладає у шлюб всю себе, свої надії, мрії та сподівання... шукаючи того, кому справді може вірити, на кого завжди може покластися. Раптом підірвана, така довіра нагадує зруйновану подихом карткову хатку».

Цілком очевидно, зазначається у книжці «Як пережити розлучення», жертвам «потрібна допомога, щоб розібратися у збурених емоціях... Імовірно, їм знадобляться поради, щоб зрозуміти, з чого вони можуть вибирати і як вони можуть вибирати». Але який же вибір стає перед ними?

«Чи примирення допоможе нам? — запитаєте ви.— Чи мені слід розлучитися?» Зопалу, а особливо тоді, коли стосунки у подружжі були натягнутими, можна легко піддатися думці, що розлучення вирішить проблеми. «Зрештою,— міркуєте ви,— Біблія дозволяє розлучення через подружню невірність» (Матвія 19:9). З іншого боку, ви можете подумати про те, що Біблія не наполягає на розлученні. Отже, ви можете вирішити, що ліпше було б примиритися, відновити та зміцнити сім’ю.

Розлучитися з невірним подружнім партнером, чи ні — особиста справа. Але як же вам вирішити, що робити? Перш за все розгляньте, будь ласка, деякі фактори; це допоможе вирішити, чи примирення можливе.

Чи примирення можливе?

«Легко почати процедуру розлучення зопалу,— говориться у книжці «Подружжя у кризі» (англ.),— але є багато сімей, котрі, по суті, можна зберегти, і вони могли б стати щасливими, якби справилися з проблемами».

ЦЯ ДУМКА узгоджується з тим, що вже давно говорив стосовно розлучення Ісус Христос. Зазначивши, що безвинний чоловік чи дружина можуть розлучитися через подружню невірність, Ісус не сказав, що це крок обов’язковий (Матвія 19:3—9). У вірного партнера, можливо, є причини спробувати врятувати сім’ю. Винний, може, усе ще любить свою дружинуa. Можливо, він дбайливий чоловік і турботливий батько, що сумлінно забезпечує сім’ю. Зважаючи на свої власні потреби і потреби дітей, вірна дружина може вирішити примиритися, а не розлучитись. У такому разі які фактори слід обміркувати? Як успішно подолати труднощі відновлення сім’ї?

Відразу слід сказати, що ані розлучення, ані примирення не даються легко. Більш того, саме пробачення зраднику навряд чи є вирішенням основних сімейних проблем. Щоб врятувати сім’ю, потрібно дуже болісної самоперевірки, відвертого обміну думками та наполегливої праці. Часто подружжя недооцінюють, як багато часу і зусиль необхідно для того, щоб відновити розбиту сім’ю. А втім, багато хто не опустив руки і тепер має міцну сім’ю.

На які запитання слід відповісти

Аби прийняти обґрунтоване рішення, вірній дружині необхідно розібратися у своїх почуттях та чітко уявити, який у неї є вибір. Вона могла б задуматись над таким: чи хоче він повернутись? Чи він остаточно розірвав перелюбний зв’язок, чи все-таки не схильний зробити це відразу? Чи він попросив пробачення? Якщо так, то чи справді він шкодує, щиро розкаявшись у своєму вчинку? Чи навпаки, він схильний звинувачувати мене за свою провину? Чи він з душі шкодує, що заподіяв зло? Чи радше він засмучений тільки тим, що його недозволені стосунки виявлено і зруйновано?

А як щодо майбутнього? Чи почав він виправляти напрям думок та поведінку, котрі призвели до перелюбу? Чи твердо він постановив не повторювати неправильний вчинок? Чи він, як і раніше, схильний фліртувати та будувати неналежні емоційні зв’язки з жінками? (Матвія 5:27, 28). Чи він сповнений рішучості відновити сім’ю? Якщо так, то що він робить для цього? Позитивні відповіді на ці запитання можуть бути підставою для віри у можливість відродження сім’ї.

Дуже важливий обмін думками

«Ламаються задуми,— написано в Біблії, — з браку поради [«довірливої розмови», НС]» (Приповістей 15:22). Це стосується і того випадку, коли безвинна дружина відчуває потребу поговорити зі своїм чоловіком про зраду. Не згадуючи без потреби інтимні деталі, чоловік і дружина могли б у відкритій і щирій розмові виявити правду про те, що сталося, і з’ясувати непорозуміння. Це допоможе подружжю запобігти подальшому віддаленню одне від одного через непорозуміння та давні обра́зи. Безумовно, як для чоловіка, так і для дружини ці розмови болісні. Але для багатьох людей вони стали важливим етапом процесу відновлення довіри.

Інший необхідний крок до успішного примирення — визначити проблемні сфери подружжя, тобто те, над чим обом слід працювати. Зельда Вест-Мідс говорить: «Якщо ви ґрунтовно обговорили болісну ситуацію, якщо вирішили, що любовний зв’язок на стороні остаточно розірвано, і ви все ще хочете зберегти свою сім’ю, з’ясуйте, що було не так, і відновіть подружжя».

Можливо, ви надто мало цінували один одного. Також занедбали духовні справи. Мабуть, ви проводили не достатньо часу разом. Не виключено, що ви не виявляли стільки любові, ніжних почуттів, похвали та поваги, скільки потребував ваш партнер. Спільний ґрунтовний перегляд цілей та цінностей дуже посприяє зближенню та допоможе відвернути невірність у майбутньому.

Намагатися простити

Попри щирі зусилля ображеній дружині може бути важко простити свого чоловіка, тим більше іншу жінку (Ефесян 4:32). І все ж таки це можливо — намагатися поступово позбавитися почуття образи та гіркоти. «Вірному партнерові потрібно усвідомити, що підходить час, коли їм слід іти далі,— говориться в одному довіднику.— Важливо не карати партнера нагадуваннями про [його] колишні гріхи щоразу, коли виникає суперечка».

Багато дружин і чоловіків помітили, що завдяки зусиллям, спрямованим на послаблення та усунення почуття сильної образи, вони зрештою переставали відчувати ворожість до кривдника. Це істотний крок на шляху до відновлення сім’ї.

Знову навчитися довіряти

«Чи ми зможемо знову довіряти?» — ставить собі болісне запитання збентежена дружина. Її занепокоєння цілком виправдане, бо, обманувши, перелюбник зруйнував — або принаймні серйозно похитнув — довіру. Довір’я, як витончену вазу, легко розбити, але важко відновити. Річ у тім, що, аби стосунки не тільки збереглися, але й стали близькими, потрібно взаємного довір’я і поваги.

Здебільшого треба знову вчитися довіряти. Замість того щоб холодно вимагати довіри, винна сторона може сприяти відновленню довіри своєю цілковитою відвертістю та чесністю стосовно всього, що робить. Християн заохочено ‘неправду відкинути та говорити правду’ один одному (Ефесян 4:25). Аби знову здобути довір’я, можна спочатку «докладно розповідати вашому [партнеру], що саме ви робите», рекомендує Зельда Вест-Мідс. «Говоріть вашому [партнеру], куди ви йдете, коли повернетесь, і обов’язково будьте там, де ви обіцяли бути». Якщо плани змінилися, повідомте про це.

Для відновлення почуття власної гідності потрібно часу та зусиль. Винний партнер допоможе, коли буде щедрим на вияви прихильності та похвалу, постійно говорячи дружині, що цінує і любить її. Авторитетний експерт з питань сім’ї радить: «Віддай їй честь за все, що вона робить» (Приповістей 31:31, Сучасний англійський переклад). Дружина зі свого боку може відновлювати впевненість у собі, зосереджуючись на тому, що їй добре вдається.

Потрібно часу

Біль, завданий невірністю, дуже сильний, тож не дивно, що і через багато років спливатимуть виразні й болісні спогади. Проте одночасно з тим, як рана поступово загоюється, покірність, терплячість та стриманість обох сторін сприятиме відродженню довір’я та поваги (Римлян 5:3, 4; 1 Петра 3:8, 9).

«Жахливий біль тих перших декількох місяців не вічний,— розраджує книжка «Любити, поважати та зраджувати».— [Він] поступово зникне... Урешті ви помітите, що цілі дні, тижні, місяці і навіть роки не думаєте про це». Постійно застосовуючи біблійні принципи у сімейному житті та шукаючи Божого благословення й керівництва, ви, безсумнівно, відчуєте заспокійливу дію ‘миру Божого, що вищий від усякого розуму’ (Филип’ян 4:4—7, 9).

«Оглядаючись назад,— говорить Педро,— можу сказати, що пережите змінило наше життя. Нам усе ще доводиться то там, то тут латати подружні стосунки. Але все-таки це тяжке випробування ми пережили. Ми й досі одружені. І ми щасливі».

Але що ж, коли невинний партнер не має причин простити зрадника? Або що, коли дружина прощає (так, що не залишається почуття образи) і все ж таки з поважних причин вирішує розлучитися на біблійній підставіb? Що у випадку розлучення вимагається від особи? Пропонуємо розглянути, що пов’язано з розлученням, а також те, як декотрі справилися з такою ситуацією.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 6]

ВАЖЛИВА ПІДТРИМКА

З огляду на багато факторів, які треба взяти на увагу, було б доцільно звернутися за допомогою до зрівноважених та досвідчених радників. Наприклад, Свідки Єгови можуть звертатися до співчутливих та доброзичливих старійшин збору (Якова 5:13—15).

Радників, друзів та родичів заохочується не наполягати на власній думці й не захищати чи засуджувати ані розлучення на біблійній підставі, ані примирення. Одна християнка, яка розлучилася, радить: «Ви тільки завжди підтримуйте і дозвольте нам самим вирішувати, що робити».

Порада повинна міцно ґрунтуватися на Біблії. «Не говоріть їм, як слід або не слід почуватися,— пропонує одна розлучена.— Ліпше дайте їм виговоритися». Співчуття, братолюбність та милосердя сприятимуть загоєнню глибоких ран, завданих подружньою зрадою (1 Петра 3:8). Досвідчений радник зазначив: «Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих — то ліки» (Приповістей 12:18).

«Мені було потрібно розуміння, слова потіхи та підбадьорення,— згадує один вірний чоловік.— А моя дружина палко бажала особливого керівництва та похвали за свої зусилля, тобто реальної підтримки, що допомогла б їй надалі не припиняти старань».

Якщо ретельно, з молитвою обміркувавши все, особа вирішила на біблійній підставі розлучитися або жити нарізно, не слід давати пораду, через яку вона відчула б себе винною. Навпаки, потрібно допомогти їй ­подолати безпідставне почуття провини.

«Якщо ви хочете бути справжнім джерелом потіхи,— сказав один зраджений,— ніколи не забувайте, що йдеться про глибокі людські почуття».

[Рамка на сторінці 7]

ЧОМУ ДЕХТО ЗАЛИШАЄТЬСЯ РАЗОМ

У багатьох краях жінки не мають вибору і залишаються з нерозкаяним у зраді чоловіком. Наприклад, у тих місцевостях, де не вщухає розбрат або рівень життя дуже низький, деякі християнки залишилися з невірними чоловіками, котрі, попри те що не належать до християн, продовжують дбати про сім’ю. Завдяки цьому жінки мають дім, необхідний захист, постійний дохід та відносну стабільність, бо в домі є батько, хоча й невірний. Вони вирішили, що спільне життя, хоч і не бажане, і не легке, надає їм — в їхніх конкретних умовах — можливість більше контролювати власне життя, ніж самостійна боротьба за існування.

Деякі жінки, котрі терпіли таку ситуацію — навіть багато років,— отримали велике благо­словення, бо їхні чоловіки врешті змінили свою поведінку і стали вірними й люблячими християнськими чоловіками. (Порівняйте 1 Коринтян 7:12—16).

Тому не слід засуджувати тих, хто вирішив залишитися зі своїм партнером — навіть якщо він не розкаявся. Їм довелося прийняти важке рішення, і вони заслуговують на усяку потрібну допомогу й підтримку.

[Рамка на сторінці 8]

ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Безумовно, у деяких випадках недосконалість невинного партнера може призвести до напруженості у стосунках, але Біблія зазначає, що «кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть» (Якова 1:14, 15). Хоч якими різними бувають провокуючі фактори, головна причина перелюбу — ‘власна пожадливість’ людини. Коли вади партнера спричиняють проблеми в сім’ї, ясно, що перелюб не є шляхом розв’язання цих проблем (Євреїв 13:4).

Натомість сімейні проблеми вирішуються, коли і чоловік, і дружина наполегливо продовжують застосовувати біблійні принципи. Це, серед іншого, означає ‘терпіти одне одного і прощати’. Партнерам також слід завжди виявляти такі властивості, як «щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння». А найголовніше, слід ‘зодягнутися в любов, що вона — союз досконалости [«досконалий зв’язок єдності», НС]’ (Колосян 3:12—15).

[Ілюстрація на сторінці 7]

Слухайте один одного уважно, і це допоможе відновити сім’ю.

Право на розлучення

«Коли ваш подружній партнер помирає, люди з розумінням ставляться до вас, навіть якщо ви були не найліпшим подружнім партнером. Але коли ваш чоловік іде від вас, то дехто вважає, що ви не робили всього, що було у ваших силах. Будь ласка, прошу, ДОПОМОЖІТЬ!» Читачка «Пробудись!» з Південної Африки.

ПОДРУЖНЯ невірність і розлучення можуть завдати сильного удару. Хоча багато хто мав підстави примиритися зі своїм партнером та зберегти сім’ю, в інших були поважні причини застосувати дане Богом право розлучитися з партнером-перелюбником (Матвія 5:32; 19:9). Наприклад, духовності та загальному благополуччю вірної дружини і її дітей загрожувала небезпека. Можливо також, що жінка побоювалась заразитися хворобою, яка передається статевим шляхом. Або вона простила своєму подружньому партнерові зраду, але у неї не було підстав сподіватися