НЕ́ХО

Єгипетський фараон, сучасник юдейського царя Йосії. За словами грецького історика Геродота, Нехо був сином Псамметіха (Псамтіка І) і став наступним після нього правителем Єгипту (Історії. II. 158, 159; IV. 42). Він почав будівництво каналу між Нілом і Червоним морем, але не закінчив його. Також він вислав фінікійські судна в подорож довкола Африки. Ця подорож успішно завершилася через три роки.

Під кінець правління Йосії, яке тривало 31 рік (659—629 рр. до н. е.), фараон Нехо вирушив на допомогу ассирійцям до річки Євфрат. Йосія не послухався «Нехо, який говорив від імені Бога» і був смертельно поранений, коли намагався зупинити єгипетські війська біля Мегіддо. Приблизно через три місяці Нехо взяв у полон Єгоахаза, який мав посісти трон після Йосії, і зробив 25-літнього Еліякима (змінивши його ім’я на Єгояким) своїм васалом. Нехо також наклав на царство Юди велику данину (2Хр 35:20—36:4; 2Цр 23:29—35). Приблизно через три — чотири роки (625 р. до н. е.) в битві під Кархемішем війська Нехо зазнали поразки від вавилонян під командуванням Навуходоносора (Єр 46:2).