«На світанку 30 червня мешканці одного сибірського села спостерігали надзвичайно загадкове явище. Високо над обрієм з’явився дуже яскравий предмет. Його блиск засліплював очі. Услід за ним низько над небосхилом помітили невелику чорну хмару. А сяючий предмет наблизився до землі й ніби луснув, перетворившись на порох. Потім звідти піднялася велетенська хмара чорного диму і пролунав оглушливий вибух, наче зовсім поруч зійшла камінна лавина. Будинки задрижали, і з хмари в небо шугонув роздвоєний вогненний язик. Перелякані селяни повибігали на вулицю, старші жінки зайшлися плачем: усі думали, що настав кінець світу». (Переказ повідомлення з іркутської газети «Сибір» за 2 липня 1908 року).

ЦІ СЕЛЯНИ навіть не уявляли, що небесний «гість» вибухнув просто у них над головою.

Як згадувалось на початку, 30 червня 1908 року астероїд або шматок комети, що за розрахунками мав трохи менше 100 метрів у попереку, прогримів крізь атмосферу і вибухнув на висоті коло 10 кілометрів над басейном ріки Підкам’яна Тунгуска — малозаселеним регіоном Сибіру. Вибух потужністю близько 15 мегатонн повністю спустошив район площею 2000 квадратних кілометрів: повалив дерева, спричинив пожежі, призвів до загибелі північних оленів. А скільки людей могло б загинути, якби епіцентр вибуху припав на густонаселений регіон?