Спостерігаємо світ

На церквах Угорщини лежить частина вини

Підраховано, що близько половини мільйона євреїв було по-звірячому вбито в Угорщині протягом другої світової війни. Як реагували на це у ті жахливі часи тамтешні церкви загальновизнаного християнства? Згідно з повідомленнями, підготовленими богословами лютеранського, баптистського та римо-католицького віросповідань, ці церкви «жалкують, що не виступали енергійніше на захист єврейських співгромадян». Чому ж церкви не виявили готовності протестувати проти переслідувань? Говорять, що така непринципова, розпливчаста позиція була «результатом антиєврейської церковної традиції, а також традиційно близьких зв’язків церкви з органами влади», як повідомляє газета «Зюддойче цайтунґ».

Дедалі більше жертв порушує судову справу проти церкви

Жертви статевої наруги в австралійських релігійних інституціях, якими керують католицькі «брати», об’єднуються для того, щоб, як це описала газета «Канберра таймс», порушити одну з найбільших групових судових справ в історії права Австралії. Нещодавно організація, що репрезентує тих, які стали жертвами в дитинстві, оформила клопотання про прийом на компенсацію більш як 250 позовних заяв. Випадки розтлівання дітей нібито мали місце від 40 до 80-х років, і серед головних обвинувачених осіб, згадуваних у позовних заявах, було декілька представників католицьких єпархій архієпископа. Одного брата-маріаніста (члена римо-католицького товариства імені Марії) уже було визнано винним у зґвалтуванні. Адвокат, який представляв у суді інтереси жертви у цій справі, сказав: «Ми маємо діло лише з тією незначною частиною проблеми, яка лежить на поверхні. Ймовірно, що протягом декількох найближчих років буде порушено силу-силенну таких судових справ. Треба буде зайнятися усіма релігійними інституціями».

СНІД у Кот-д’Івуарі

З майже 13-мільйонного населення Кот-д’Івуара (Західна Африка) принаймні один з 10 дорослих заражений вірусом СНІДу, що дозволяє вважати ситуацію у цьому регіоні найкритичнішою у світі. Лікарі говорять, що СНІД — це вже причина смерті номер один серед молодих людей в Абіджані, столиці держави, і що епідемія досягла майже усіх закутків країни. Уряд Франції заявив, що виділить більше коштів для боротьби проти епідемії СНІДу в Кот-д’Івуарі. Проте французькі лікарі та урядові особи кажуть, що міжнародна фармацевтична індустрія зробила дуже мало для того, щоб допомогти країнам, що розвиваються, в їхній боротьбі проти СНІДу. Французька газета «Монд» зазначає, що політика встановлення цін, яку проводять виробники медикаментів, фактично поставила противірусні засоби, потрібні для лікування жертв СНІДу, за межі досяжності в Африці.

Жебраки в овечій шкурі

У Китаї жебрання стає засобом збагачення для деяких недобросовісних майстрів на шахрайські штуки, повідомляє «Воркерс дейлі». Якщо діти-жебраки побачать людину, яка здасться їм співчутливою, вони «починають плакати і приказувати: «Дядечку, тітонько, я дуже голодний». Потенційному жертводавцю не залишається нічого іншого, як щось дати»,— пише одна китайська газета. Матері щипають своїх дітей, щоб ті плакали, і відтак заявляють, що «діти хворі, а на лікарів нема грошей». Старші люди, пише та газета, стають навколішки, «низько вклоняються і змушують перехожих дати пожертву». Результати опитування 25 000 жебраків, яке проводилося протягом більш як 3 років, свідчать про те, що лише 8,5 відсотка цих людей не мають більше звідки чекати допомоги і тільки 18,5 відсотка з тих, хто видавав себе за каліку, є ними насправді, каже один китайський службовець.

Смерть під час вагітності

«Дітонародження є одним з основних чинників смерті серед жінок дітородного віку в країнах, що розвиваються»,— повідомлено у «Звіті за 1992 рік», виданому ЮНФПА (Фондом ООН для діяльності в галузі народонаселення). Протягом 1992 року в країнах, що розвиваються, внаслідок ускладнень, які супроводжували вагітність або пологи, щодня помирало в середньому 1359 жінок. На відміну від цього, говориться у звіті, протягом того ж року кількість смертей, пов’язаних з вагітністю, у розвинутих країнах становила 11 жертв на день. У той час коли ризик втратити життя, якому підлягають жінки під час вагітності, у деяких розвинених країнах коливається від 1 на 6000 до 1 на 9000 жінок, цей ризик у найменш розвинутих країнах становить 1 на 20. Ці цифри, зазначає ЮНФПА, відкривають «разючу нерівність між двома світами — розвинутим і тим, що розвивається».

Децибели завдають шкоди

Кожна четверта молода людина у Франції, яка регулярно слухає музику, користуючись навушниками, може постраждати від ушкодження слуху, повідомляє паризький часопис «Пуен». Дуже гучна музика — злочинець. Понад дві третіх французької молоді володіють плеєрами. Багато з цих плеєрів видають звук гучністю від 100 до 110 децибел, який безпосередньо діє на барабанні перетинки. Лікарі кажуть, що, аби уникнути необоротного ураження слухового апарату, звук гучністю 100 децибел можна слухати не довше, ніж 40 хвилин, і лише п’ять хвилин — звук гучністю 110 децибел! Проте молоді люди зізнаються, що часто вони проводять у навушниках більше п’яти годин на день. Зважаючи на кількість молодих людей, що страждають від передчасної втрати слуху, Всесвітня організація охорони здоров’я порекомендувала встановити ліміт максимальної потужності плеєрів не більше 90 децибел.

У кого найбільше дітей

Яка країна має найвищі у світі показники народжуваності? За даними ООН, на першому місці є Руанда, де кожна жінка дітородного віку в середньому народжує 8,5 дитини. За нею йде Малаві, де цей показник становить 7,6 дитини, Кот-д’Івуар — 7,4 і Уганда — 7,3. Світовий показник народжуваності дорівнює 3,3 дитини, а у промислово розвинутих країнах — 1,9. Хоч як це дивно, але країною з найнижчим у світі показником народжуваності — 1,3 дитини на одну жінку дітородного віку — є Італія, де в минулому народжуваність була на високому рівні. Минули ті дні, коли троє, четверо, а то й більше дітей в італійській родині були звичним явищем. Очевидно, проминули й ті часи, коли італійці дотримувалися приписів католицької церкви щодо контролю народжуваності та контрацепції.

Запобігання самогубствам

У Стокгольмі (Швеція) при лікарні Каролінська було створено новий центр запобігання самогубствам і спробам самогубств. За словами голови цього центру доцента Данути Вассерман, опублікованими у щоденній шведській газеті «Дагенс Нюхетер», одним з багатьох чинників, які ведуть до самогубства або замахів на своє життя, є невпевненість у собі та недовір’я до інших. Тому вона висловила думку, що ближчі взаємини з іншими та більше товариського співчуття зведуть до мінімуму кількість випадків самогубства. «У Швеції розвивається тенденція жити тільки для себе і ніким більше не цікавитися»,— каже вона і пропонує, що, коли думки про самовбивство вперто не йдуть з голови, треба «уникати самозречення і відокремлення» та «розмовляти з кимось». Тривалі дослідження і спостереження за тими, хто пробував покінчити з собою, показують, що 90 відсотків з них зрештою, після того як мине криза, ведуть нормальне життя.

Контакт батьків з дитиною до народження

Навіщо розмовляти з дитиною, яка ще в материнській утробі? У бразильському журналі «Вежа» наводяться слова швейцарського дитячого психіатра Бертранда Крамера: «Такий тип спілкування дає можливість батькам, особливо матерям, мати перший контакт з дитиною ще до народження». Хоча точно невідомо, як немовля сприймає таку розмову, за висловом Крамера, «достовірно відомо одне — пам’ять уже працює, і це дивовижно». Крім цього, Крамер каже, що, позаяк після народження дитина уважно спостерігає за виразом обличчя батьків, «усі найнезначніші події в житті мають для неї величезне значення уже в перші дні». Проте він застерігає: «Замість того щоб перейматися питанням, як виховати досконалу дитину, батькам слід уникати поверхових, убогих змістом взаємин з дітьми, які можуть призвести до того, що ті виростуть шизофренічними, депресивними. Достатньо мріяти про нормальних дітей, а не про потенційних лауреатів Нобелівської премії».

Відкриття біблійного міста

Французька газета «Фіґаро» повідомила, що група японських археологів знайшла руїни одного з п’яти стародавніх біблійних міст за назвою Афек. Протягом багатьох років науковці марно старалися пов’язати місцеположення цього давнього міста з сучасним селом Афрік, або Фік, що лежить за 5 кілометрів від Галілейського моря. Проте археолог Гіроші Канасекі вважає, що відкриття частини давнішньої стіни біля Ен–Ґев, розташованого на березі Галілейського моря, доводить, що якраз там колись стояло біблійне місто Афек. Про нього у Біблії в 1 Царів 20:26 згадано як про місце, де сирійський цар Бен-Гадад II був розбитий ізраїльським військом на чолі з царем Ахавом.