Що Біблія говорить про шлюб?
Відповідь з Біблії
Створивши перших чоловіка і жінку, Бог об’єднав їх у шлюб — унікальний зв’язок, який мав забезпечити стабільність і безпеку не лише їм, але й їхнім дітям (Буття 1:27, 28; 2:18).
Бог хоче, щоб подружні пари були щасливі (Прислів’я 5:18). Тому через Біблію він дає поради і принципи для сімей.
У цій статті:
Які Божі вимоги щодо шлюбу?
Біблія вчить, що шлюб — це союз між одним чоловіком та однією жінкою (Буття 2:24). Бог засуджує полігамію, гомосексуалізм і життя на віру без одруження (1 Коринфян 6:9; 1 Фессалонікійців 4:3). Його вимоги не змінилися. Тому Ісус нагадував своїм послідовникам і далі їх дотримуватись (Марка 10:6—8).
Бог вважає шлюб союзом на все життя. Коли чоловік і жінка одружуються, вони обіцяють одне одному бути вірними і залишатись разом, поки їх не розлучить смерть. Для Бога ця обіцянка є дуже серйозною, і він очікує, що подружні пари будуть її дотримуватись (Марка 10:9).
Окреме проживання і розлучення
Бувають випадки, коли чоловік і дружина певний час мусять бути окремо одне від одного, як-от через якісь серйозні непередбачувані обставини. Але Біблія не схвалює окремого проживання, якщо причиною є сімейні незгоди. Натомість Біблія настійно радить робити все можливе, щоб помиритися (1 Коринфян 7:10).
Бог дозволяє розлучення тільки з однієї причини — подружньої зради (Матвія 19:9). Отже, якщо чоловік або дружина вирішують жити окремо або розлучитися з якоїсь іншої причини, то, згідно з Біблією, вони не мають права зустрічатися з кимось іншим або вступити у новий шлюб (Матвія 5:32; 1 Коринфян 7:11).
Чи шлюб має бути офіційно зареєстрований?
Бог хоче, щоб християни дотримувались державних законів щодо шлюбу (Тита 3:1). Пара, яка офіційно реєструє свої стосунки, показує, що поважає і державну владу, і Бога, який хоче, щоб шлюб був союзом на все життяa.
Які обов’язки мають чоловік і дружина?
Спільні обов’язки. Чоловік і дружина повинні любити і поважати одне одного (Ефесян 5:33). Вони мають з любов’ю дбати про сексуальні потреби своєї половинки і уникати невірності у будь-якій формі (1 Коринфян 7:3; Євреїв 13:4). Якщо у них є діти, то обов’язок виховувати їх лежить на обох батьках (Прислів’я 6:20).
Біблія не описує в деталях, скільки часу кожен з подружніх партнерів має працювати на роботі і як саме вони мають ділити хатні обов’язки. В таких питаннях вони приймають спільне рішення, яке буде найкращим для їхньої сім’ї.
Обов’язки чоловіка. Біблія каже, що «чоловік — голова дружини» (Ефесян 5:23). Це означає, що він керує справами у сім’ї і приймає рішення, які сприяють благополуччю дружини і дітей.
Чоловік має робити все можливе, щоб кожен у сім’ї був здоровим, щасливим і мав близькі стосунки з Богом (1 Тимофія 5:8). Він показує, що цінує свою дружину, її риси і все, що вона робить, коли співпрацює з нею, а приймаючи рішення, бере до уваги її думку і почуття (Прислів’я 31:11, 28). Чоловік повинен головувати у сім’ї з любов’ю (Колоссян 3:19).
Обов’язки дружини. Біблія каже, що «дружина має глибоко поважати свого чоловіка» (Ефесян 5:33). Богу подобається, коли дружина з повагою ставиться до чоловіка і підкоряється йому як голові.
Роль дружини у сім’ї — бути помічницею, допомагати чоловіку приймати мудрі рішення і підтримувати його головування (Буття 2:18). Таких жінок Бог дуже цінує! (Прислів’я 31:10).
Чи Бог вимагає, щоб у сім’ї були діти?
Ні. Хоча в минулому Бог наказував декому зі своїх служителів мати дітей, християн цей наказ не стосується (Буття 1:28; 9:1). Ісус ніколи не давав такої вказівки своїм послідовникам. Також ніхто з його ранніх учнів не казав, що християни обов’язково мають мати дітей. Тому кожна пара сама вирішує, мати їм дітей чи ні.
Як Біблія може допомогти моїй сім’ї?
У Біблії містяться принципи, які допомагають парам побудувати щасливу сім’ю, уникати багатьох проблем і успішно долати життєві труднощі.
Біблійні принципи допомагають чоловіку і дружині...
по-справжньому любити одне одного (1 Коринфян 13:4-7; Колоссян 3:14).
a Щодо біблійного погляду на шлюби, які укладаються за місцевими чи народними традиціями, дивіться журнал «Вартова Башта» за 15 жовтня 2006 року, сторінка 21, абзац 12.