У 1876 році з благословення Синоду ціла Біблія — і Єврейські, і Грецькі Писання — була врешті-решт перекладена російською мовою. Цю повну Біблію прийнято називати Синодальним перекладом. Парадоксально, що переклади Макарія та Павського послужили основними джерелами для цього «офіційного» перекладу Руської православної церкви. Але божественне ім’я, яке так часто трапляється в єврейському тексті, збережено у цій Біблії лише в кількох місцях.

Біблія складається з Єврейських Писань у перекладі Макарія, окрім книги Псалмів, переклад якої належить Павському, та Грецьких Писань із авторизованого православною церквою Синодального перекладу.

Відкинувши кілька перекладів, церква зрештою схвалила один із них у 1876 році, і він став називатися Синодальним перекладом. Однак його було заборонено використовувати в церкві. До сьогодні там визнається лише Біблія старослов’янською мовою».