НОВИЙ ЗАВІТ У ПЕРЕКЛАДІ ГУТТЕРА

Гуттер також видав Новий Завіт, який містив текст 12 мовами. Це видання побачило світ у 1599 році в Нюрнбергу, і його часто називають Нюрнберзькою поліглотою. Вчений хотів, щоб серед інших перекладів у цій Біблії був переклад єврейською мовою. Але Гуттер розумів, що усі його спроби знайти такий переклад будуть марними, навіть якщо давати за нього, як він сказав, «увесь свій набуток»a. Тож Гуттер сам взявся перекладати Новий Завіт з грецької на єврейську. Цілком віддавшись справі, він закінчив переклад всього за рік.

Що можна сказати про переклад Гуттера? Відомий гебраїст XIX століття Франц Деліч писав: «Його переклад свідчить про глибоке знання єврейської мови, яка була маловідомою серед християн. Він і донині залишається вартим уваги, адже Гуттеру раз у раз вдавалося добирати на диво влучні слова».

ЦІННІСТЬ ЙОГО ЗУСИЛЬ

Праця Гуттера не принесла йому великого прибутку, адже його видання, очевидно, не часто знаходили свого покупця. Все ж, це зовсім не применшило цінності його зусиль. Про це свідчить той факт, що його переклад Нового Завіту єврейською мовою було двічі переглянуто і перевидано. У 1661 році це зробив Вільям Робертсон, а у 1798 — Річард Каддік. До того ж цікавим є те, що перекладаючи Новий Завіт з грецької, Гуттер небезпідставно замінював титули Кı́ріос (Господь) і Тео́с (Бог) іменем «Єгова» (יהוה, ЙГВГ). Він робив такі зміни у цитатах з Єврейських Писань і у віршах, в яких хотів показати, що мова іде про Єгову. З огляду на те, що більшість перекладів Нового Завіту не містять Божого імені, переклад Гуттера є вагомим доказом на користь того, що в Грецьких Писаннях також має вживатися це ім’я.

Тож коли ви, читаючи Грецькі Писання, натрапите на Боже ім’я, Єгова, пригадайте про невтомну працю Еліаса Гуттера і його видання Біблії єврейською мовою.