До початку V століття у північній Месопотамії став загальновизнаним один переклад Біблії сирійською мовою. Імовірно, він був зроблений у другому чи третьому столітті н. е., і до нього увійшли всі книги Біблії, крім 2 Петра, 2 і 3 Івана, Юди та Об’явлення. Цей переклад відомий як Пешітта, що означає «простий» або «ясний». Пешітту з упевненістю можна назвати однією з найдавніших і найважливіших спроб донести біблійну звістку до якомога більшої кількості людей.

Цікаво, що на одному рукописі Пешітти стоїть дата, яка відповідає 459—460 рокам н. е., що робить його найдавнішим датованим біблійним манускриптом. Приблизно 508 року н. е. Пешітту було переглянуто і додано до неї п’ять пропущених біблійних книг. Ця праця стала відома як Філоксенівський сирійський переклад (інша назва — переклад Філоксена).

ЗНАЙДЕНО НОВІ СИРІЙСЬКІ МАНУСКРИПТИ

До XIX сторіччя майже всі відомі копії Християнських Грецьких Писань грецькою мовою були датовані п’ятим століттям чи пізніше. Тому біблеїсти особливо цікавилися такими ранніми перекладами, як латинська Вульгата і сирійська Пешітта. У той час дехто вважав, що Пешітта — це виправлена версія давнішого сирійського перекладу, якого не було знайдено.

У XIX сторіччі майже всі переклади Біблії містили в 1 Івана 5:7 додані слова, які підтримували вчення про Трійцю. Проте цих слів немає в найдавніших грецьких рукописах. Крім того, вони відсутні і в Пешітті, а це свідчить про те, що додані до 1 Івана 5:7 слова спотворюють біблійний текст.