[Ілюстрація на сторінці 220]

Після хрещення Ісус був помазаний святим духом, і тоді почалося найважливіше сповнення слів з Ісаї 54:1.

«Жінку» розпізнано

3. Чому неплідна «жінка» матиме підставу для радості?

³ Початок 54-го розділу написано у піднесеному дусі: «Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь» (Ісаї 54:1). Як же, напевно, тішився Ісая, коли говорив ці слова! І яку ж потіху принесе їхнє сповнення євреям, поневоленим у Вавилоні! Тоді Єрусалим ще лежатиме спустошеним. З людського погляду здаватиметься, наче немає жодної надії, що це місто знову буде заселене, так само як неплідна жінка зазвичай не надіється в старому віці народити дітей. Але на цю «жінку» чекає в майбутньому велике благословення: вона стане плідною. Єрусалим не тямитиме себе від радості. Він знову кишітиме «синами», тобто мешканцями.

4. а) Як апостол Павло допомагає нам побачити, що 54-й розділ книги Ісаї повинен мати більше сповнення, ніж сповнення 537 року до н. е.? б) Що таке «вишній Єрусалим»?

⁴ Можливо, Ісая не знає, що його пророцтво матиме не лише одне сповнення. Апостол Павло цитує слова з 54-го розділу книги Ісаї і пояснює, що «жінка» символізує щось набагато важливіше, ніж земне місто Єрусалим. Він пише: «Вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам» (Галатів 4:26). Що представляє «вишній Єрусалим»? Явно, що не місто Єрусалим в Обітованій землі. Це місто — земне, не «вишнє», воно не з небесної сфери. «Вишній Єрусалим» — це Божа небесна «жінка», організація могутніх духовних створінь.

5. Кого в символічній оповіді з Галатів 4:22—31 зображає а) Авраам? б) Сарра? в) Ісак? г) Аґар? ґ) Ізмаїл?

⁵ Як же тоді Єгова може мати дві символічні жінки — одну небесну, а другу земну? Чи є в цьому якась несумісність? Зовсім ні. Апостол Павло показує, що відповідь можна знайти, дослідивши пророчий образ сім’ї Авраама (Галатів 4:22—31; дивіться інформацію під заголовком «Сім’я Авраама — пророчий образ», поміщену на сторінці 218). Сарра, «вільна» жінка і дружина Авраама, зображає подібну до дружини організацію Єгови, яка складається з духовних створінь. Аґар, рабиня та другорядна жінка Авраама, тобто наложниця, зображає земний Єрусалим.

6. В якому розумінні Божа небесна організація пройшла довгий період безплідності?

⁶ Із вищесказаного бачимо, яке глибоке значення мають слова з Ісаї 54:1. Після десятиліть безпліддя Сарра у віці 90 років народила Ісака. Подібно й небесна організація Єгови пройшла через довгий період безпліддя. В Едемі Єгова пообіцяв, що його «жінка» приведе на світ «насіння» (Буття 3:15). Через більше ніж 2000 років Єгова уклав з Авраамом угоду стосовно обіцяного Насіння. Але Божа небесна «жінка» мала чекати ще багато століть, аж поки народила це Насіння. І все ж настав час, і діти тієї «неплідної» колись жінки були численнішими, ніж діти тілесного Ізраїля. Приклад про неплідну жінку допомагає нам побачити, чому ангели так прагнули побачити прихід передреченого Насіння (1 Петра 1:12). Коли це зрештою сталося?

7. Згідно з передреченням з Ісаї 54:1, коли «вишній Єрусалим» мав підставу для радості і чому ви так відповідаєте?

⁷ Безумовно, народження Ісуса на землі було приводом для радості серед ангелів (Луки 2:9—14). Але в Ісаї 54:1 передречена не ця подія. Ісус став духовним сином «вишнього Єрусалима» лише тоді, коли був зачатий святим духом у 29 році н. е. і Бог прилюдно визнав, що він — його «Син... Улюблений» (Марка 1:10, 11; Євреїв 1:5; 5:4, 5). Саме в той час Божа небесна «жінка» мала підставу для радості, як і було передречено в Ісаї 54:1. Нарешті вона народила обіцяне Насіння, самого Месію! Безпліддю, яке тривало так багато століть, прийшов кінець. Але на цьому її радість не закінчилася.

Численні сини для безплідної жінки

8. Чому Божа небесна «жінка» мала підставу для радості після того, як привела на світ обіцяне Насіння?

⁸ Після смерті Ісуса та його подальшого воскресіння Божа небесна «жінка» раділа, коли до неї повернувся цей улюблений Син як «первороджений з мертвих» (Колосян 1:18). Відтоді вона почала приводити на світ інших духовних синів. Під час П’ятидесятниці 33 року н. е. приблизно 120 Ісусових послідовників було помазано святим духом. Таким чином вони були усиновлені як Христові співспадкоємці. Того ж самого дня до них було приєднано ще 3000 осіб (Івана 1:12; Дії 1:13—15; 2:1—4, 41; Римлян 8:14—16). Число синів продовжувало рости. Протягом перших століть відступництва, що розвинулось у християнстві, зріст дуже сповільнився. Проте у XX столітті ситуація мала змінитися.

9, 10. Що означав для жінки давнини, яка мешкала в наметі, наказ ‘поширити місце намету свого’ і чому це було для неї радісною подією?

⁹ Ісая далі пророкує про період надзвичайного зросту: «Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй! Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені. Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам’ятати» (Ісаї 54:2—4).

¹⁰ Тут говориться про Єрусалим так, неначе ця столиця є дружиною або матір’ю, що живе в наметах, як це було у випадку Сарри. Коли Бог благословляє таку матір більшою сім’єю, їй настає час подбати про розширення своєї домівки. Потрібно причепити довші наметні завіси та шнури й забити кілочки на нових місцях. Ця робота приносить їй радість. Будучи зайнятою, вона може швидко забути про роки, коли з тривогою думала, чи народить дітей, які б продовжили рід.

11. а) Яке благословення отримала Божа небесна «жінка» в 1914 році? (Дивіться примітку). б) Якого благословення зазнаю́ть на землі помазанці, починаючи з 1919 року?

¹¹ Після закінчення вавилонського вигнання земний Єрусалим був поблагословлений саме таким відновленням. Якщо ж говорити про «вишній Єрусалим», то Бог поблагословив його ще більшеa. Особливо з 1919 року його помазане «насіння» процвітає завдяки відновленому духовному стану (Ісаї 61:4; 66:8). Члени цього насіння ‘одідичили народи’: розпорошилися по багатьох країнах, щоб шукати всіх, хто хоче приєднатися до їхньої духовної родини. Внаслідок цього відбувся швидкий ріст кількості помазаних синів. Скидається на те, що їхнє остаточне число — 144 000 — було набране приблизно в середині 1930-х років (Об’явлення 14:3). У той час проповідницька праця вже не велася з наміром зібрати помазаних. Але на цьому розширення не припинилося.

12. Хто, крім помазанців, приєднується до християнського збору, починаючи з 1930-х років?

¹² Сам Ісус передрік, що, крім «малої черідки» помазаних братів, він матиме «інших овець», яких потрібно привести до кошари правдивих християн (Луки 12:32; Івана 10:16). Хоча ці вірні товариші помазанців не є помазаними синами «вишнього Єрусалима», вони виконують важливу роль, про яку пророкувалося давно тому (Захарія 8:23). Починаючи з 1930-х років і до наших днів було зібрано «великий натовп» цих людей, внаслідок чого відбувається небувале в історії розширення християнського збору (Об’явлення 7:9, 10). Сьогодні цей великий натовп нараховує мільйони. У результаті такого розширення з’явилася нагальна потреба в Залах Царства, Залах конгресів та приміщеннях філіалів. Здається, слова Ісаї стають чимраз актуальнішими. Який же привілей брати участь у цьому передреченому розширенні!