Деякі дослідники вважають, що «численні мільярди нервових клітин людського мозку утворюють, можливо, квадрильйон зв’язків»⁷. Яка ємність мозку? Карл Саган стверджує, що мозок здатний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів — стільки, скільки їх налічується у найбільших бібліотеках світу»⁸.

Наші значно більші можливості

11. Завдяки якій особливості мозку людина має таку сприйнятливість до навчання, якої не мають тварини?

¹¹ «Що вирізняє людський мозок,— сказав один учений,— так це здатність опанувати велику кількість різноманітних специфічних дій»¹⁰. В обчислювальній техніці послуговуються терміном «апаратно-реалізований», коли йдеться про задані конкретною схемою характеристики комп’ютера на противагу функціям, закладеним у нього програмістом. «У застосуванні до людей,— пише один фахівець,— термін «апаратно-реалізований» позначає природжені здібності або принаймні схильності»¹¹. Люди наділені великими здібностями до навчання, а не самими по собі знаннями. На противагу їм тварини мають «апаратно-реалізовану» інстинктивну мудрість і обмежені здібності до пізнавання нового.

12. Які здібності закладені в людський мозок на противагу тваринному і яку свободу це дає людям?

¹² У книжці «Усесвіт всередині нас» зазначається, що найрозумніша тварина «ніколи не розвиває таких розумових здібностей, які є у людини. Адже їй бракує того, що маємо ми: закладеної в наше нервове оснащення програми, яка дає нам змогу творити певні уявлення на підставі побаченого, мову — на підставі почутого, а думки — на підставі пережитого». Але, сприймаючи інформацію з довколишнього середовища, ми повинні задавати мозкові певні програми, бо інакше, як сказано у згаданій книжці, «не розвинеться нічого, що б нагадувало людський розум... Без цього велетенського напливу досвіду навряд чи могла б з’явитися хоч якась ознака інтелекту»¹². Отже, здібності, якими наділений людський мозок, дають нам змогу самим вибудовувати людський інтелект. І на відміну від тварин, ми маємо свободу волі у програмуванні нашого інтелекту за власним розсудом, виходячи зі своїх знань, цінностей, можливостей і цілей.

Мова — властивість виключно людей

13, 14. а) Який приклад закладеної здібності дозволяє людині за власним розсудом і з великою гнучкістю програмувати свій інтелект? б) Що з огляду на це сказав один відомий лінгвіст про тварин і мову?

¹³ Визначним прикладом «апаратно-реалізованих» можливостей, на основі яких ми можемо програмувати, є мова. Спеціалісти сходяться на тому, що «людський мозок генетично запрограмований для мовного розвитку»¹³ і що мовлення «можна пояснити тільки природженою здатністю нашого мозку обробляти мову»¹⁴. На противагу негнучкості, характерній для інстинктивної поведінки тварин, людина з неймовірною гнучкістю послуговується «апаратно-реалізованою» здібністю до мови.

¹⁴ Жодна конкретна мова не є «апаратно-реалізованою» в нашому мозку, зате в нього закладена здібність вивчати мови. Якщо вдома розмовляють двома мовами, то дитина може вивчити обидві. А маючи справу з третьою, вона вивчить її також. Одна дівчинка з дитинства чула декілька мов. У п’ятирічному віці вона вже вільно розмовляла вісьмома мовами. З огляду на такі природжені здібності людини аж ніяк не дивно, що, за словами одного лінгвіста, експерименти над шимпанзе з мовою жестів «фактично доводять, що шимпанзе не в стані оволодіти навіть найелементарнішими формами людської мови»¹⁵.

15. Що засвідчує наука про найдавніші мови?

¹⁵ Чи могла така дивовижна властивість розвинутися з рохкання та гарчання тварин? Вивчення найдавніших мов виключає всяку еволюцію мови. Один спеціаліст сказав, що «примітивних мов не існує»¹⁶. Антрополог Ашлі Монтеґю погоджується з цим, стверджуючи, що так звані примітивні мови «часто набагато складніші й досконаліші, ніж мови так званих вищих цивілізацій»¹⁷.

16. Що кажуть деякі дослідники про походження мови і для кого це не таємниця?

¹⁶ Один невролог підсумував: «Чим більше ми намагаємося дослідити механізм мови, тим загадковішим стає цей процес»¹⁸. Інший дослідник каже: «На теперішній час походження правильної з синтаксичного погляду мови залишається таємницею»¹⁹. А третій стверджує: «Здібність до мовлення — що впливає на людей та цілі народи, як ніяка інша сила,— різко відмежовує людей від тварин. Проте походження мови залишається однією з найнезбагненніших таємниць мозку»²⁰. А втім, це ніяка не таємниця для тих, хто бачить в цьому руку Творця, який наділив нас «апаратно-реалізованими» здібностями до мови.

Те, що можна пояснити лише творенням

17. а) Який факт, пов’язаний з мозком, являє собою нерозв’язну проблему для еволюційної теорії? б) Що може надати логічності тій обставині, що людина має таку величезну ємність мозку?

¹⁷ «Британська енциклопедія» зазначає, що людський мозок «наділений значно більшим потенціалом, ніж людина може реалізувати протягом свого життя»²¹. Також стверджують, що людський мозок при навчанні та запам’ятовуванні в стані справитися з будь-яким потоком інформації, котрий лине на нього тепер, і навіть у мільярд разів більшим! Але навіщо ж було еволюції створювати такий надлишок? «Це фактично єдиний приклад того, що вид забезпечений органом, яким досі не навчився користуватися»,— визнає один учений. Відтак він запитує: «Як же це узгодити з фундаментальною еволюційною тезою: природний добір просувається невеликими кроками, кожен з яких мусить наділяти свого носія мінімальною, проте відчутною перевагою?» Він додає, що розвиток людського мозку «залишається найбільш незрозумілим аспектом еволюції»²². А оскільки еволюційний процес не міг створити й передавати далі таку надлишкову й ніколи не використовувану до кінця ємність мозку, то чи ж не буде розсудливішим висновок, що людина з її необмеженою здатністю до навчання була створена жити вічно?

18. Як один учений охарактеризував людський мозок і в чому виявляються його можливості?

¹⁸ Карл Саган, вражений тим, що людський мозок спроможний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів», сказав: «Мозок — величезне вмістище, яке займає дуже мало місця»²³. І те, що відбувається у тому малому місці, не піддається людському розумінню. Наприклад, уявіть собі, що́ діється в мозку піаніста, який виконує складний музичний твір, коли всі його пальці вправно бігають по клавіатурі. Яке ж чуття руху мусить мати його мозок, щоб давати команди пальцям вдаряти потрібні клавіші у відповідні моменти й до того ж з належною силою — відповідно до нот в його пам’яті! І якщо піаніст вдаряє не ту клавішу, мозок негайно дає йому про це знати! Увесь цей неймовірно складний процес запрограмований в його мозку завдяки багатьом рокам тренування. Але стало це можливим тільки тому, що музичні здібності закладені в людський мозок від самого народження.

19. Чим пояснюються інтелектуальні особливості та інші чудові здібності людського мозку?

¹⁹ Мозкові жодної тварини ніколи не було під силу збагнути такі речі, а тим більше справлятися з подібними завданнями. Ніякого пояснення не пропонує й жодна еволюційна теорія. Чи ж не очевидно, що людські інтелектуальні особливості віддзеркалюють інтелектуальні особливості Вищого Розуму? Це узгоджується з Буття 1:27, де говориться: «Бог на Свій образ людину створив». Тварини не були створені на Божий образ. Власне тому в них немає тих можливостей, які є в людини. І хоча поведінка тварин, зумовлена визначеними наперед, негнучкими інстинктами, нерідко викликає подив, їм аж ніяк не зрівнятися з людьми, яким притаманна гнучкість мислення і дій, а також здатність постійно збагачувати свої знання й активно їх використовувати.

20. Яким чином людський альтруїзм вступає в суперечність з еволюцією?

²⁰ Еволюція наштовхується на ще одну проблему — людський альтруїзм, тобто безкорисливе піклування про благо інших. Один еволюціоніст зазначив: «Усе, що розвинулося шляхом природного добору, повинне бути себелюбним». Багато людей, звичайно ж, і є себелюбними. Однак пізніше він визнав: «Цілком можливо, що іншою унікальною рисою людини є щирий, безкорисливий, справжній альтруїзм»²⁴. Інший вчений додав: «Альтруїзм є частиною нашого єства»²⁵. Тільки людина, виявляючи альтруїзм, усвідомлює, чого це їй може коштувати або чим, можливо, доведеться пожертвувати.