ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • Людина — диво з див
    Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?
    • Деякі дослідники вважають, що «численні мільярди нервових клітин людського мозку утворюють, можливо, квадрильйон зв’язків»7. Яка ємність мозку? Карл Саган стверджує, що мозок здатний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів — стільки, скільки їх налічується у найбільших бібліотеках світу»8.

  • Людина — диво з див
    Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?
    • Наші значно більші можливості

      11. Завдяки якій особливості мозку людина має таку сприйнятливість до навчання, якої не мають тварини?

      11 «Що вирізняє людський мозок,— сказав один учений,— так це здатність опанувати велику кількість різноманітних специфічних дій»10. В обчислювальній техніці послуговуються терміном «апаратно-реалізований», коли йдеться про задані конкретною схемою характеристики комп’ютера на противагу функціям, закладеним у нього програмістом. «У застосуванні до людей,— пише один фахівець,— термін «апаратно-реалізований» позначає природжені здібності або принаймні схильності»11. Люди наділені великими здібностями до навчання, а не самими по собі знаннями. На противагу їм тварини мають «апаратно-реалізовану» інстинктивну мудрість і обмежені здібності до пізнавання нового.

      12. Які здібності закладені в людський мозок на противагу тваринному і яку свободу це дає людям?

      12 У книжці «Усесвіт всередині нас» зазначається, що найрозумніша тварина «ніколи не розвиває таких розумових здібностей, які є у людини. Адже їй бракує того, що маємо ми: закладеної в наше нервове оснащення програми, яка дає нам змогу творити певні уявлення на підставі побаченого, мову — на підставі почутого, а думки — на підставі пережитого». Але, сприймаючи інформацію з довколишнього середовища, ми повинні задавати мозкові певні програми, бо інакше, як сказано у згаданій книжці, «не розвинеться нічого, що б нагадувало людський розум... Без цього велетенського напливу досвіду навряд чи могла б з’явитися хоч якась ознака інтелекту»12. Отже, здібності, якими наділений людський мозок, дають нам змогу самим вибудовувати людський інтелект. І на відміну від тварин, ми маємо свободу волі у програмуванні нашого інтелекту за власним розсудом, виходячи зі своїх знань, цінностей, можливостей і цілей.

  • Людина — диво з див
    Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?
    • Мова — властивість виключно людей

      13, 14. а) Який приклад закладеної здібності дозволяє людині за власним розсудом і з великою гнучкістю програмувати свій інтелект? б) Що з огляду на це сказав один відомий лінгвіст про тварин і мову?

      13 Визначним прикладом «апаратно-реалізованих» можливостей, на основі яких ми можемо програмувати, є мова. Спеціалісти сходяться на тому, що «людський мозок генетично запрограмований для мовного розвитку»13 і що мовлення «можна пояснити тільки природженою здатністю нашого мозку обробляти мову»14. На противагу негнучкості, характерній для інстинктивної поведінки тварин, людина з неймовірною гнучкістю послуговується «апаратно-реалізованою» здібністю до мови.

      14 Жодна конкретна мова не є «апаратно-реалізованою» в нашому мозку, зате в нього закладена здібність вивчати мови. Якщо вдома розмовляють двома мовами, то дитина може вивчити обидві. А маючи справу з третьою, вона вивчить її також. Одна дівчинка з дитинства чула декілька мов. У п’ятирічному віці вона вже вільно розмовляла вісьмома мовами. З огляду на такі природжені здібності людини аж ніяк не дивно, що, за словами одного лінгвіста, експерименти над шимпанзе з мовою жестів «фактично доводять, що шимпанзе не в стані оволодіти навіть найелементарнішими формами людської мови»15.

      15. Що засвідчує наука про найдавніші мови?

      15 Чи могла така дивовижна властивість розвинутися з рохкання та гарчання тварин? Вивчення найдавніших мов виключає всяку еволюцію мови. Один спеціаліст сказав, що «примітивних мов не існує»16. Антрополог Ашлі Монтеґю погоджується з цим, стверджуючи, що так звані примітивні мови «часто набагато складніші й досконаліші, ніж мови так званих вищих цивілізацій»17.

      16. Що кажуть деякі дослідники про походження мови і для кого це не таємниця?

      16 Один невролог підсумував: «Чим більше ми намагаємося дослідити механізм мови, тим загадковішим стає цей процес»18. Інший дослідник каже: «На теперішній час походження правильної з синтаксичного погляду мови залишається таємницею»19. А третій стверджує: «Здібність до мовлення — що впливає на людей та цілі народи, як ніяка інша сила,— різко відмежовує людей від тварин. Проте походження мови залишається однією з найнезбагненніших таємниць мозку»20. А втім, це ніяка не таємниця для тих, хто бачить в цьому руку Творця, який наділив нас «апаратно-реалізованими» здібностями до мови.

  • Людина — диво з див
    Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?
    • Те, що можна пояснити лише творенням

      17. а) Який факт, пов’язаний з мозком, являє собою нерозв’язну проблему для еволюційної теорії? б) Що може надати логічності тій обставині, що людина має таку величезну ємність мозку?

      17 «Британська енциклопедія» зазначає, що людський мозок «наділений значно більшим потенціалом, ніж людина може реалізувати протягом свого життя»21. Також стверджують, що людський мозок при навчанні та запам’ятовуванні в стані справитися з будь-яким потоком інформації, котрий лине на нього тепер, і навіть у мільярд разів більшим! Але навіщо ж було еволюції створювати такий надлишок? «Це фактично єдиний приклад того, що вид забезпечений органом, яким досі не навчився користуватися»,— визнає один учений. Відтак він запитує: «Як же це узгодити з фундаментальною еволюційною тезою: природний добір просувається невеликими кроками, кожен з яких мусить наділяти свого носія мінімальною, проте відчутною перевагою?» Він додає, що розвиток людського мозку «залишається найбільш незрозумілим аспектом еволюції»22. А оскільки еволюційний процес не міг створити й передавати далі таку надлишкову й ніколи не використовувану до кінця ємність мозку, то чи ж не буде розсудливішим висновок, що людина з її необмеженою здатністю до навчання була створена жити вічно?

      18. Як один учений охарактеризував людський мозок і в чому виявляються його можливості?

      18 Карл Саган, вражений тим, що людський мозок спроможний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів», сказав: «Мозок — величезне вмістище, яке займає дуже мало місця»23. І те, що відбувається у тому малому місці, не піддається людському розумінню. Наприклад, уявіть собі, що́ діється в мозку піаніста, який виконує складний музичний твір, коли всі його пальці вправно бігають по клавіатурі. Яке ж чуття руху мусить мати його мозок, щоб давати команди пальцям вдаряти потрібні клавіші у відповідні моменти й до того ж з належною силою — відповідно до нот в його пам’яті! І якщо піаніст вдаряє не ту клавішу, мозок негайно дає йому про це знати! Увесь цей неймовірно складний процес запрограмований в його мозку завдяки багатьом рокам тренування. Але стало це можливим тільки тому, що музичні здібності закладені в людський мозок від самого народження.

      19. Чим пояснюються інтелектуальні особливості та інші чудові здібності людського мозку?

      19 Мозкові жодної тварини ніколи не було під силу збагнути такі речі, а тим більше справлятися з подібними завданнями. Ніякого пояснення не пропонує й жодна еволюційна теорія. Чи ж не очевидно, що людські інтелектуальні особливості віддзеркалюють інтелектуальні особливості Вищого Розуму? Це узгоджується з Буття 1:27, де говориться: «Бог на Свій образ людину створив». Тварини не були створені на Божий образ. Власне тому в них немає тих можливостей, які є в людини. І хоча поведінка тварин, зумовлена визначеними наперед, негнучкими інстинктами, нерідко викликає подив, їм аж ніяк не зрівнятися з людьми, яким притаманна гнучкість мислення і дій, а також здатність постійно збагачувати свої знання й активно їх використовувати.

      20. Яким чином людський альтруїзм вступає в суперечність з еволюцією?

      20 Еволюція наштовхується на ще одну проблему — людський альтруїзм, тобто безкорисливе піклування про благо інших. Один еволюціоніст зазначив: «Усе, що розвинулося шляхом природного добору, повинне бути себелюбним». Багато людей, звичайно ж, і є себелюбними. Однак пізніше він визнав: «Цілком можливо, що іншою унікальною рисою людини є щирий, безкорисливий, справжній альтруїзм»24. Інший вчений додав: «Альтруїзм є частиною нашого єства»25. Тільки людина, виявляючи альтруїзм, усвідомлює, чого це їй може коштувати або чим, можливо, доведеться пожертвувати.

Публікації українською (1950—2025)
Вийти
Увійти
  • Українська
  • Поділитись
  • Налаштування
  • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
  • Умови використання
  • Політика конфіденційності
  • Параметри конфіденційності
  • JW.ORG
  • Увійти
Поділитись