Візьмімо для прикладу пекарські дріжджі — одноклітинні організми. Хоча у порівнянні з людськими клітинами вони здаються простими, насправді вони неймовірно складні. Клітини дріжджів мають добре організоване ядро з ДНК. Вони обладнані мікроскопічними механізмами, які сортують, транспортують і модифікують молекули, щоб підтримувати життєдіяльність клітини. Коли клітині бракує поживних речовин, запускається складний хімічний процес, котрий сповільнює її життєдіяльність. У результаті дріжджі не гинуть, а, так би мовити, впадають у сплячку. Завдяки цьому їх можна зберігати і потім використовувати для випічки.

Вчені вивчають дріжджові клітини вже десятиліттями. Так вони намагаються зрозуміти, які процеси відбуваються в людській клітині. Але ще залишається багато нез’ясованого. «Не вистачає біологів, щоб провести всі задумані експерименти і зрозуміти, як працює навіть така проста форма життя, як дріжджова клітина»,— з сумом зазначає Росс Кінг, професор Технологічного університету Чалмерса у Швеції.

Як ви вважаєте, про що свідчить неймовірна складність дріжджової клітини? Чи могла така складна система виникнути сама собою?