Спостерігаємо світ

Діти-партизани

Діти в партизанських загонах стали звичайним явищем по цілому світі. Згідно з «Інтернешнл геральд трібюн», діти швидко навчаються вбивати. Відчуття добра і зла поступається у них перед бажанням бути визнаними за своїх у тому військовому угрупованні, яке стало їх родиною. «В Руанді та в інших місцях найжорстокіші злочини були вчинені дітьми,— сказав представник Організації Об’єднаних Націй.— Вони прагнуть належати до якоїсь групи та потребують, щоб їх хвалили, але єдина можливість заслужити визнання полягає в тому, щоб бути навіть сміливішими й жорстокішими від дорослих». Під час одного з африканських конфліктів малих восьмирічних хлопчиків навчали та примушували чинити звірства, наприклад, розстрілювати та різати своїх батьків. Захоплених дівчаток примушували готувати, прибирати та задовольняти сексуальні потреби чоловіків. «За оцінками, кількість дітей, що на даний час беруть участь у воєнних діях, коливається від 50 000 аж до 200 000, і вони втягнуті у 24 воєнних конфлікти»,— говорить журнал «Ньюсуїк».

Захист саговника

Багато ботаніків вважають саговник Encephalartos woodii найрідкіснішою рослиною у світі. Тому коли у Південно-Африканській Республіці вирішили торік надіслати екземпляр цієї пальмоподібної рослини на лондонську виставку квітів «Челсі», для того щоб запобігти крадіжці, в її стовбурі сховали змащену антибактеріальною пастою мікросхему. За даними журналу «Новий вчений» (англ.), усі саговники, які перевозять у Південно-Африканській Республіці, захищають зараз у такий спосіб. Щоб боротися зі злочинцями, прихильники охорони природи у Південно-Африканській Республіці так само захищають зараз дикі саговники за допомогою системи супутникового зв’язку.

Пропадають кришки від люків

Газета «Економік дейлі» повідомляє, що понад 200 жителів Пекіна в 1994 році провалилися у відкриті люки. Чому? За рік злодії вкрали біля 2000 кришок від люків з вулиць китайської столиці. Більшість крадіжок приписують бездомним, яких називають неосілим населенням Китаю. За останнє десятиріччя кількість злодіїв, які крадуть кришки, зросла разом з неосілим населенням міста. Кришку вагою 60 кілограмів можна продати більш ніж за 100 юанів (12 доларів США). Серед тих, хто постраждав, є як пішоходи, так і велосипедисти.

Нові переклади Біблії

«Хвиля нових видань Біблії сучасною англійською мовою докотилась до книжкових магазинів»,— пише газета «Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт». Друкують Біблії для дітей, спортсменів, старших людей, матерів, які сидять вдома, батьків та інших соціальних груп. Одне видання, «Негритянські біблійні хроніки», «вживає сленг та драму, щоб оживити біблійні розповіді для афро-американських підлітків». В іншому перекладі, «Новий Завіт і Псалми. Переклад з доповненнями», зроблено спробу не вказувати роду. Бога називають «Отець-Мати», а Син Людський став «людиною». Щоб не образилися лівші, перекладачі називають праву руку Бога «могутньою рукою», а щоб уникнути расистського підтексту, «темряву» більше не прирівнюють до зла. Третє видання, «Новий міжнародний читацький переклад Нового Завіту», видавець описує як «першу Біблію, написану для рівня учня другого класу, найпростішу з усіх, що є на прилавках». Стаття закінчується словами: «Тільки англійською мовою зараз є більше 450 перекладів Біблії. Якщо врахувати всі нові видання Біблії, які досягли полиць книжкових магазинів, то виглядає, що Біблія не скоро втратить своє вічне місце в списку неперевершених бестселерів».

Проблеми з іменами

В Китаї, що має понад 1,2 мільярда населення, немає звідки брати прізвища. Згідно з дослідженнями, зараз там вживається тільки 3100 прізвищ порівняно з 12 000, які вживалися у минулому. Біля 350 мільйонів людей — приблизно стільки населення живе в Сполучених Штатах Америки та в Японії разом — носять п’ять найбільш поширених прізвищ — Лі, Ванґ, Чжанґ, Лю та Чень. До того ж часто вживаються ті ж самі імена. В Тяньцзіні, наприклад, понад 2300 людей носять імена Чжанґ Лі і пишуть це ім’я тими ж самими знаками, тоді як ще більше вимовляють своє ім’я так само, але пишуть по-різному. Внаслідок плутанини було арештовано не тих людей, помилково знято гроші з банківських рахунків, у лікарнях було прооперовано не тих пацієнтів. Подібна проблема існує в республіці Корея. Опит 1987 року показав, що кожен п’ятий чоловік у Кореї має прізвище Кім. Щоб запобігти шлюбам поміж родичами, тим, хто має однакові прізвища, було заборонено одружуватися. Це призвело до того, що тисячі пар живуть разом, але не реєструють свого шлюбу і тому не можуть скористатися із страхування та інших соціальних вигод. Проте Верховний суд країни зараз ухвалив, що шлюби поміж людьми, які носять те ж саме прізвище, будуть визнані законом, якщо пара спочатку зареєструє шлюб за кордоном.

Обвинувачують руандських жінок

Заснована в Лондоні Організація прав Африки заявляє, що жінки нарівні з чоловіками повинні нести відповідальність за вбивство 1994 року 500 000 чоловік у Руанді. «Тисячі жінок були вбиті іншими жінками,— говориться у повідомленні.— Ще не було прецеденту, щоб жінки такою мірою активно брали участь у вбивствах. Це не випадковість. Творці цього голокосту намагалися втягнути в нього якнайбільше людей — чоловіків, жінок і навіть восьмирічних дітей. Вони хотіли створити націю екстремістів, пов’язану кров’ю жертв геноциду». Багато замішаних у це жінок займали відповідальні посади як міністри кабінету, регіональні адміністратори, черниці, вчительки та медсестри. Дехто активно брав участь у різанині з мачете та рушницями, тоді як інші обрали роль помічниць, підбадьорюючи чоловіків-вбивць вигуками, допомагаючи їм пробратися у будинки та лікарні та грабуючи доми й померлих.

Природні очищувачі

Лондонська газета «Таймс» повідомляє, що деякі квіткові рослини виявляють дивовижну спроможність очищувати та відновлювати покинуту землю, забруднену нафтою. Науковці відкрили, що ці рослини можуть добре рости там, де вага нафти на 10 відсотків менша від ваги піску, при цьому їхнє коріння залишається цілком чистим. Як? Мільйони бактерій, які живуть навколо коріння рослин, поглинають нафту та перетворюють її на нешкідливі продукти. Ці рослини походять з однієї з найбільших родин складноцвітих, до якої належать маргаритки, айстри та багато бур’янів. Науковці рекомендують саджати ці рослини, щоб прискорити очищення пустелі в Кувейті. Через чотири роки після війни з Іраком все ще лишається біля 50 квадратних кілометрів забрудненої пустелі.

Працюючи головою

«Африканські жінки можуть йти милі з важкими глеками води чи горщиками їжі так, ніби вони зовсім нічого й не несуть»,— говорить журнал «Діскавер». «Дослідники виявили, що жінки можуть носити величезні тягарі, не затрачаючи жодної додаткової енергії». Деякі кенійські жінки без особливих зусиль можуть нести вантаж, який становить 20 відсотків їхньої ваги. Як вони це роблять? Вони носять «свої тягарі набагато ефективніше, ніж ті, хто несе важкі тягарі на спині, або ті, хто не привчений нести їх на голові», — відповідає «Новий вчений» (англ.). «Як вважають дослідники, секрет полягає у тому, що рухи жінки подібні до рухів маятника». Коли ми йдемо, ми подібні до маятника, який коливається, переносячи частину енергії на наступний крок. Для європейців ефективність цієї передачі енергії зменшується, коли збільшується тягар. Але для африканок, які носять тягарі на головах, ефективність, по суті, зростає, так що їхні м’язи не виконують ніякої зайвої роботи. Проте щоб вдосконалити цю техніку, потрібно років.

«Єрусалимський синдром»

Це «хвороба туристів, які під впливом сильних емоцій, викликаних перебуванням у цьому місті, уявили себе Спасителем або якимось іншим біблійним персонажем чи вважають, що Бог передав їм особливу звістку або наказ,— говорить журнал «Тайм».— Більшість з них вже до того мала психічні проблеми». Бородатий італієць, якого знайшли, коли він, одягнений у мішковину, блукав поміж пагорбами біля Віфлеєму, заявляє, що він Ісус. Голий чоловік, який в Єрусалимі біг з мечем через старе місто, говорить, що його послано зціляти сліпих. Дужий канадець каже, ніби він Самсон, і «доводить» це тим, що зриває металеву решітку з вікна своєї лікарняної палати та втікає. Хворих, які мають цей синдром, звичайно привозять до єрусалимської психіатричної клініки «Кфар Шаул» не для лікування, а щоб заспокоїти їх та відправити лікуватись додому. Щорічно до клініки поступає приблизно 50 пацієнтів, переважно із Західної Європи та Сполучених Штатів Америки.