Сильно любіть одне одного

1. Який наказ Ісус дав своїм учням? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

У НІЧ перед смертю Ісус дав своїм учням чіткий наказ. Він сказав: «Як я люблю вас, так любіть одне одного і ви». Потім він додав: «Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Ів. 13:34, 35).

2. Чому важливо виявляти любов одне до одного?

² Ісус говорив, що його правдивих учнів буде легко розпізнати, якщо вони виявлятимуть таку ж любов, яку виявляв він. Так було у першому столітті, і так є сьогодні. Тому вкрай важливо виявляти любов одне до одного, долаючи будь-які труднощі.

3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ Через недосконалість усім нам важко сильно любити одне одного. Але нам потрібно наслідувати Христа. У цій статті ми розглянемо, як любов допомагає нам підтримувати мир, а також бути безсторонніми і гостинними. Під час вивчення цього матеріалу запитуйте себе: «Чого я можу навчитися в братів і сестер, які продовжують виявляти любов одне до одного попри труднощі?»

ПІДТРИМУЙТЕ МИР

4. Чому, згідно з Матвія 5:23, 24, нам потрібно примиритися з братом, який має щось проти нас?

⁴ Ісус навчав, наскільки важливо примиритися з братом, який має щось проти нас. (Прочитайте Матвія 5:23, 24.) Він наголосив на тому, що нам треба підтримувати добрі стосунки з іншими, якщо ми хочемо догоджати Богу. Єгова радіє, коли ми з усіх сил намагаємося примиритися з нашими одновірцями. Наше поклоніння буде неприйнятним для нього, якщо ми й далі ображаємося і навіть не збираємось примирятися (1 Ів. 4:20).

5. Через що Марку було важко примиритися з братом?

⁵ Чому буває нелегко з кимось примиритися? Розгляньмо приклад Маркаb. Він образився на брата, який критикував його та обмовляв перед іншими в зборі. Як зреагував Марк? Він пригадує: «Мені урвався терпець, і я розізлився». Але потім Марк пожалкував, що так повівся, і намагався вибачитися перед братом та примиритися з ним. Однак цей брат не хотів його прощати. Спочатку Марк подумав: «Чому я маю з ним миритися, якщо він не хоче?» Проте районний наглядач заохотив Марка не опускати рук. Що зробив Марк?

6. а) Як Марк і далі шукав миру? б) Як Марк застосував пораду з Колоссян 3:13, 14?

⁶ Зробивши самоперевірку, Марк усвідомив, що йому бракувало смирення і що він був занадто впевнений у своїй правоті. Він зрозумів, що йому необхідно змінити своє мислення (Кол. 3:8, 9, 12). Марк знову підійшов до брата і смиренно попросив пробачення за свою поведінку. Крім того, Марк просив вибачення в листах. Він писав, що прагне помиритися. Марк навіть робив брату невеликі подарунки, які, він думав, йому сподобаються. На жаль, цей брат далі ображався. Усе ж Марк продовжував слухатися Ісусового наказу любити свого брата і з готовністю прощати. (Прочитайте Колоссян 3:13, 14.) Навіть коли інші не відгукуються на наші спроби примиритися з ними, правдива християнська любов допоможе нам прощати їх і молитися про відновлення миру (Матв. 18:21, 22; Гал. 6:9).

7. а) Що Ісус настійно радив нам робити? б) З якою трудністю зіткнулася Лара?

⁷ Ісус настійно радив ставитися до інших так, як ми хочемо, щоб вони ставилися до нас. Він додав, що ми маємо любити не лише тих, хто любить нас (Луки 6:31—33). А що, коли хтось у зборі нас уникає і не вітається з нами? Хоча в християнському зборі рідко виникають подібні ситуації, саме з цим зіткнулася Лара. Вона розповідає: «Одна сестра ігнорувала мене, і я не знала чому. Це мене дуже гнітило, і я неохоче відвідувала зібрання». Спершу Лара думала: «Я ж у цьому не винна. Зрештою, інші в зборі теж бачать, що ця сестра поводиться дивно».

8. Що Лара зробила для примирення і чого ми вчимося з її прикладу?

⁸ Що Лара зробила для примирення? Вона помолилася до Єгови і вирішила порозмовляти з сестрою. Вони обговорили проблему, обійняли одна одну і помирилися. Здавалося, все було добре. Лара каже: «Але згодом ця сестра знову почала поводитися зі мною так, як раніше. Це мене дуже засмутило». Спочатку Лара думала, що буде щасливою, лише якщо сестра змінить своє ставлення до неї. Але пізніше Лара усвідомила, що найкраще, що вона може зробити,— це ставитися до цієї сестри з любов’ю і з готовністю прощати її (Еф. 4:32—5:2). Лара пригадала, що правдива християнська любов «не веде лічби образам... Любов усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить» (1 Кор. 13:5, 7). Лара відновила душевний мир. З часом ця сестра стала привітнішою до неї. Якщо ви намагаєтесь жити в мирі зі своїми братами і сестрами та продовжуєте любити їх, то можете не сумніватися, що «Бог любові й миру буде з вами» (2 Кор. 13:11).

БУДЬТЕ БЕЗСТОРОННІМИ

9. Чому нам потрібно бути безсторонніми, згідно з Дії 10:34, 35?

⁹ Єгова — безсторонній Бог. (Прочитайте Дії 10:34, 35.) Коли ми безсторонні, ми доводимо, що є його дітьми. Ми слухаємося наказу любити свого ближнього, як самого себе, і зберігаємо мир у духовній сім’ї (Рим. 12:9, 10; Як. 2:8, 9).

10, 11. Як одна сестра подолала свої негативні почуття?

¹⁰ Декому важко залишатися безстороннім. Для прикладу розгляньмо, що трапилося з сестрою Рут. У підлітковому віці вона мала неприємний випадок, пов’язаний з людиною, яка походила з іншої країни. Як це вплинуло на Рут? Вона каже: «Усе, що стосувалося цієї країни, мені було ненависне. Я погано думала про всіх людей з цієї країни, навіть про братів і сестер». Як Рут подолала свої негативні почуття?

¹¹ Рут зрозуміла, що має побороти свої негативні думки. Вона читала в «Щорічнику» випадки і повідомлення про цю країну. Рут розповідає: «Я працювала над тим, щоб думати позитивно про людей з цієї країни. Я стала помічати, яку ревність до Єгови виявляли ці брати і сестри. Я усвідомила, що вони теж належать до всесвітнього братства». Поступово Рут зрозуміла, що цього недостатньо. Вона пояснює: «Зустрічаючи братів і сестер з цієї країни, я намагалася ставитись до них дружелюбно. Я розмовляла з ними і ближче знайомилася». Яким був результат? Рут говорить: «З часом я позбулася своїх негативних почуттів».

12. Яку проблему мала Сара?

¹² Дехто може бути упередженим, навіть не усвідомлюючи цього. Приміром, Сара думала, що вона безстороння, тому що не судить про людей на основі їхньої раси, матеріального стану чи обов’язків в організації. Але вона визнає: «Я побачила, що насправді була упередженою». Сара походила з добре освіченої сім’ї, і їй хотілось спілкуватися з такими ж людьми, як вона. Якось Сара навіть сказала своєму другу: «Я спілкуюся з одновірцями, які мають освіту, а тих, хто її не має, уникаю». Безсумнівно, Сарі потрібно було змінити своє мислення. Що їй допомогло?

13. Чого ми вчимося з того, як Сара змінила своє мислення?

¹³ Один районний наглядач допоміг Сарі проаналізувати її мислення. Вона розповідає: «Районний наглядач похвалив мене за вірне служіння, хороші коментарі і біблійні знання. Потім він пояснив, що нам треба не тільки набувати знань, але й водночас розвивати такі християнські риси, як смирення, скромність і милосердя». Сара прислу́халася до слів районного наглядача. Вона каже: «Я усвідомила, що насправді важливо, щоб ми ставилися до людей з любов’ю і добротою». У результаті вона почала по-іншому дивитися на братів і сестер. Сара пояснює: «Я намагалася зрозуміти, за які риси їх цінує Єгова». А що сказати про нас? Ми ніколи не хотіли б думати, що наша освіта робить нас кращими за інших. Якщо ми сильно любимо «усе братство», то не будемо упереджені (1 Пет. 2:17).

БУДЬТЕ ГОСТИННІ

14. Як, згідно з Євреїв 13:16, Єгова ставиться до того, що ми виявляємо гостинність?

¹⁴ Єгова надзвичайно цінує гостинність. (Прочитайте Євреїв 13:16.) Він вважає її невід’ємною частиною нашого поклоніння, особливо якщо говорити про допомогу бідним (Як. 1:27; 2:14—17). Тому Біблія заохочує нас: «Будьте гостинні» (Рим. 12:13). Своєю гостинністю ми виявляємо справжню турботу, любов і дружню прихильність. Єгова радіє, коли ми пригощаємо інших, запрошуємо їх на обід, проводимо з ними час і з любов’ю приділяємо їм увагу (1 Пет. 4:8—10). Але щось може заважати нам виявляти гостинність.

15, 16. а) Чому дехто вагається виявляти гостинність? б) Що допомогло Едіт виявляти гостинність?

¹⁵ Можливо, через наші обставини ми вагаємося виявляти гостинність. Розгляньмо приклад вдови на ім’я Едіт. До того як вона стала Свідком, їй не дуже подобалося спілкуватися з іншими. Едіт вважала, що іншим легше виявляти гостинність.

¹⁶ Ставши Свідком, Едіт змінила свій спосіб мислення. Вона намагалася виявляти гостинність. Ця сестра говорить: «Коли будували наш новий Зал Царства, старійшина сказав мені, що на цей проект приїде одна подружня пара, і запитав, чи не могла б я надати їм житло на два тижні. Я згадала, як Єгова поблагословив вдову з Сарепти» (1 Цар. 17:12—16). Едіт погодилася прийняти в себе цю пару. Чи отримала вона благословення? Едіт розповідає: «Два тижні перетворилися на два місяці. За цей час ми сильно подружилися». Крім того, ця сестра знайшла близьких друзів у зборі. Тепер Едіт служить піонеркою і запрошує тих, з ким ходить у служіння, до себе в гості. Вона каже: «Мені приємно виявляти щедрість. І у відповідь я отримую чимало благословень» (Євр. 13:1, 2).

17. Що усвідомили Лука і його дружина?

¹⁷ Можливо, ми вже виявляємо гостинність. Але чи можемо ми в цьому поліпшитись? Наприклад, Лука і його дружина — гостинне подружжя. Вони зазвичай запрошували до себе додому своїх батьків, родичів, близьких друзів і районного наглядача та його дружину. Однак Лука говорить: «Ми зрозуміли, що запрошуємо лише близьких нам людей». Як Лука і його дружина стали ще гостиннішими?

18. Як Лука і його дружина стали ще гостиннішими?

¹⁸ Лука і його дружина змінили свій погляд, коли поміркували над Ісусовими словами: «Якщо ви любите тих, хто любить вас, то яка вам за це нагорода?» (Матв. 5:45—47). Вони усвідомили, що їм необхідно наслідувати Єгову, який виявляє щедрість до всіх. Тож вони вирішили запрошувати братів і сестер, яких не запрошували раніше. Лука каже: «Тепер усі ми дуже радіємо, проводячи час разом. Це підбадьорює і зміцнює нас».

19. Як ми покажемо, що є учнями Ісуса, і що ви вирішили робити?

¹⁹ Ми розглянули, як сильна любов допомагає нам підтримувати мир, а також бути безсторонніми і гостинними. Нам потрібно долати негативні почуття і сильно, від усього серця любити братів і сестер. Тоді ми будемо щасливі і покажемо, що справді є учнями Ісуса (Ів. 13:17, 35).