Чому вам потрібно приходити на християнські зібрання

ПРОТЯГОМ кількох місяців Розаріо, жінка з Південної Америки, вивчала Біблію з Елізабет. Розаріо із захопленням вчилася про Боже Царство і про те, як воно забезпечить на землі райські умови. Однак коли б Елізабет не запрошувала Розаріо прийти на зібрання у Зал Царства, та відмовлялася. Їй здавалося, що Біблію можна вивчати вдома, і вона виконувала те, що Біблія каже, не приходячи на християнські зібрання. Чи ви теж цікавитися тим, є якась користь від зібрань чи ні? Чому Бог зробив розпорядок, щоб його люди збиралися?

Оскільки християни першого століття настільки відрізнялися від інших людей, добре товариство було для них життєво необхідним. Апостол Павло писав одному із зборів ранніх християн такі слова: «Ви бездоганні та щирі, «невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду», що в ньому ви сяєте, як світла в світі» (Филип’ян 2:15). Особливо християнам було важко в Іудеї, і власне їм Павло писав наступне: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» (Євреїв 10:24, 25). Як ми заохочуємо один одного до любові та до добрих учинків на зібраннях?

Як християни «гострять» одні одних

Грецьке слово, вжите Павлом і перекладене тут словом «заохочувати», буквально означає «гострення». Одна біблійна приповість пояснює, як християни «гострять» одні одних: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Приповістей 27:17; Екклезіяста 10:10). Ми подібні до інструментів, які потребують, щоб їх регулярно гострили. Оскільки ми відрізняємося від світу, бо любимо Єгову і приймаємо рішення на основі нашої віри, нам не по дорозі з більшістю.

Якщо постійно докладати зусиль, щоб бути відмінним, наша ревність до добрих учинків може притупитися. Але, перебуваючи разом з іншими людьми, які люблять Єгову, ми гостримо одні одних — заохочуємо одні одних до любові і до добрих учинків. З іншого боку, на самоті ми схильні більше турбуватися про себе. На думку можуть приходити неморальні, егоїстичні та безумні речі. «Хто шукає своїх бажань, відокремлює себе, і лютує проти всього мудрого» (Приповістей 18:1, Деркач). Через це Павло писав до збору в місті Солунь: «Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного,— як і чините ви!» (1 Солунян 5:11).

Хоча Розаріо закінчила вивчення початкових вчень Біблії, вона все ще не приходила у збір. Тому Елізабет перестала відвідувати її, оскільки нічим більше не могла їй допомогти. Через кілька місяців Розаріо відвідав роз’їзний наглядач і запитав її: «Чого б не вистачало членам сім’ї, якщо б вони не їли разом, а кожен шукав би доброї їжі в іншому місці?» Розаріо відповіла: «Їм не вистачало б сімейного спілкування». Вона зрозуміла, про що йдеться, і почала регулярно приходити на зібрання. Користь від них була такою відчутною, що з того часу Розаріо майже не пропускає зібрань.

Коли ви чуєте, як інші люди висловлюють віру в те саме, у що вірите ви, а також коли бачите, як ця віра змінила їхнє життя, то самі дуже підбадьорюєтеся. Павло знав це з власного досвіду і тому написав до збору в Римі: «Прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас, цебто потішитись разом між вами спільною вірою — і вашою, і моєю» (Римлян 1:11, 12). По суті, це було за кілька років до того, як Павло зміг відвідати Рим, і приїхав він туди як в’язень римлян. Але коли він побачив римських братів, які пройшли пішки понад 60 кілометрів за місто, щоб зустріти його, «Павло дякував Богові та посмілішав» (Дії 28:15).

Духовний харч у критичні часи

Перебуваючи під домашнім арештом у Римі, Павло писав євреям про те, щоб вони не забували збиратися. Те, що Павло додав наступні слова, має для нас велике значення: «І тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» (Євреїв 10:25). Свідки Єгови часто показують зі Святого Письма, що 1914 рік позначив початок кінця цього світу і що «день суду й загибелі безбожних людей» вже близько (2 Петра 3:7). Згідно з біблійною книгою Об’явлення, коли Диявол був скинений з неба на початку часу кінця, він мав велику лютість і «пішов воювати з останком... що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове» (Об’явлення 12:7—17). З цієї причини сьогодні особливо важко дотримуватися Божих заповідей, тому нам потрібно ще більше зустрічатися зі своїми співвіруючими. Зібрання допоможуть нам зміцнювати свою віру та любов до Бога, так щоб ми могли протистояти нападам Диявола.

Любов до Бога та віра не такі, як будинки, що залишаються однаковими з моменту збудування. Вони скоріше нагадують живих істот, що повільно ростуть, постійно приймаючи харч, але слабнуть і помирають, якщо голодують. Тому Єгова попіклувався про регулярне прийняття духовної їжі, яка зміцнює його людей. Усім нам потрібен такий харч, але де, окрім Божої організації та її зібрань, можна отримати його? Ніде (Повторення Закону 32:2; Матвія 4:4; 5:3).

Ісус задав питання, яке може допомогти нам зрозуміти, як він годує християнський збір. Він питав: «Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!» (Матвія 24:45, 46). Кого Ісус призначив у першому столітті годувати своїх послідовників і кого по своєму поверненні у царській владі він знайшов вірно занятим працею годування? Очевидно, що жодна людина не жила протягом усіх цих століть. Докази показують, що раб — це збір помазаних духом християн, так само як ізраїльський народ був Божим рабом у дохристиянський час (Ісаї 43:10). Так, Ісус постачає духовний харч через цей всесвітній орган помазаних духом християн, який передає духовний харч через місцеві збори Свідків Єгови.

Апостол Павло більше говорить про канал, через який Ісус передає духовний харч: «Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари [дав дари у вигляді людей, НС]!»... Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти» (Ефесян 4:8, 11—13).

В основному, ці «дари у вигляді людей» збудовували братів на зібраннях у місцевому зборі. В Антіохії, наприклад, «Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів» (Дії 15:32). Так само і сьогодні промови духовно кваліфікованих чоловіків можуть живити нашу віру, так що вона не зів’яне і не стане пасивною.

Можливо, що через особисту допомогу одного із членів збору ми зробили добрий прогрес, хоча ще не почали відвідувати зібрань. Біблія каже, що є час, коли ви «потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І [вам] потрібне молоко, а не страва тверда» (Євреїв 5:12). Але особа не може вічно залишатися на етапі харчування молоком. Християнські зібрання постачають постійну програму біблійного повчання, розраховану на те, щоб підтримувати любов до Бога та віру в нього живою, а також давати практичну допомогу щодо виконання «усієї волі Божої» (Дії 20:27). А це більше, ніж саме «молоко». Біблія продовжує: «Страва тверда — для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло» (Євреїв 5:14). На зібраннях розглядаються багато тем, які, можливо, не входять у початковий курс домашнього біблійного вивчення. Наприклад, вивчення важливих біблійних пророцтв вірш за віршем і глибокі обговорення можливостей наслідувати у своєму житті Бога.

Нагадування Єгови — ніби голос за вами

За допомогою таких зборових вивчень Єгова регулярно нагадує нам про те, якими особами нам слід бути. Такі нагадування є необхідними. Без них ми легко схиляємося до егоїзму, гордощів та пожадливості. Нагадування зі Святого Письма допоможуть нам розвинути успішні взаємини з іншими людьми та самим Богом. «Я роздумував про свої дороги і спрямовую мої стопи до заповідей Твоїх»,— визнає один з письменників Біблії (Псалом 119:59, Дерк.).

Регулярно відвідуючи християнські зібрання, ми на власному досвіді бачимо виконання пророцтва, яке Єгова дав через Ісаю: «Вчитель твій не буде ховатись, і очі твої Вчителя побачать. І вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» Єгова спостерігає за нашим прогресом і з любов’ю поправляє нас, коли ми робимо хибний крок (Ісаї 30:20, 21, Хоменко; Галатів 6:1). І його допомога на цьому не завершується.

Через збір отримуємо святий дух

Регулярно відвідуючи зібрання разом зі Свідками Єгови, ми зміцнюємося Божим святим духом, який спочиває на Божих людях (1 Петра 4:14). Крім того, наглядачі у християнських зборах призначені святим духом (Дії 20:28). Ця діюча Божа сила має могутній вплив на християн. Біблія каже: «Плід духу любов, радість, мир, довготерпіння, доброзичливість, доброта, віра, лагідність, самовладання» (Галатів 5:22, 23, НС). Діючи через Божу організацію, святий дух також допоможе нам набути чудового, ясного розуміння Божих намірів стосовно тих, які люблять його. Пояснивши, що видатні люди цієї системи речей не можуть зрозуміти Божого наміру, Павло написав: «Нам Бог відкрив це Своїм Духом» (1 Коринтян 2:8—10).

Окрім духовного харчу, який зміцнює віру, осіб, які бажають, збір навчає брати участь у важливих зборових справах. Що це за справи?

Навчання, отримане через збір

Християнський збір — це не товариський клуб, де люди просто розважаються і, можливо, заохочують один одного вести краще життя. Ісус дав збо́рові завдання доносити добру новину Царства до тих, які живуть у духовній темряві (Дії 1:8; 1 Петра 2:9). З дня свого заснування, у свято П’ятидесятниці 33 року н. е., збір є організацією проповідників (Дії 2:4). Чи вам вже трапилося так, що ви намагалися розповісти комусь про наміри Єгови, але не змогли переконати у цьому? Зібрання у зборі навчають кожного зокрема мистецтва вчити. Досліджуючи приклади з Біблії, ми вчимося знаходити спільну мову з людьми, з чого можна почати свою аргументацію, як користуватися Святим Письмом як основою логічних аргументів і як допомогти іншим роздумувати, задаючи їм питання і даючи ілюстрації. Такі вміння можуть принести вам багато радості, коли ви допомагатимете іншим людям зрозуміти біблійні вчення.

У цьому поділеному, неморальному світі християнський збір є справжнім духовним сховком. Хоча він складається з недосконалих людей, він є притулком миру та любові. Тому регулярно приходьте на всі зібрання і відчуйте на собі, наскільки правдиві слова псалмоспівця: «Як добре і приємно, коли брати живуть разом у згоді... Бо... Господь заповідав благословення, повік вічне життя!» (Псалом 133:1, 3, Дерк.).