1. Як Авраам висловив свою впевненість у тому, що Єгова справедливий? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

«ХІБА Суддя всієї землі не поведеться справедливо?» (Бут. 18:25). Таким запитанням Авраам висловив свою впевненість у тому, що Єгова виявить досконалу справедливість у випадку Содома і Гоморри. Авраам був переконаний, що Єгова ніколи не поведеться несправедливо і не знищить «праведного разом з неправедним». Авраам вважав це неможливим. Приблизно через 400 років після цього Єгова сказав про себе, що «він — Скеля, його діла досконалі, всі його дороги справедливі. Він — Бог вірний, він ніколи не поводиться несправедливо. Він праведний і правдивий» (Повт. 31:19; 32:4).

2. Чому неможливо, щоб Єгова поводився несправедливо?

² Чому Авраам міг висловити свою впевненість у тому, що Єгова завжди судить праведно? Тому що Єгова подає незрівнянний приклад справедливості і праведності. Єврейські слова, які перекладаються як «справедливість» і «праведність», часто вживаються разом у Єврейських Писаннях. По суті, ці поняття дуже подібні за значенням. Єгова встановив найвищі норми праведності, тож логічно, що його погляд на будь-яку справу завжди справедливий. Крім того, як сказано у Божому Слові, Біблії, «Єгова любить праведність і справедливість» (Пс. 33:5).

3. Наведіть приклади несправедливості в сьогоднішньому світі.

³ Щиросердих людей потішає знання того, що Єгова завжди справедливий, адже світ просякнутий несправедливістю і люди нерідко стають жертвами несправедливого поводження. Наприклад, декого несправедливо визнали винним і ув’язнили. Деякі люди відсиділи у в’язниці десятки років за злочин, якого не вчиняли. І тільки тоді, коли почав використовуватися аналіз ДНК, їхню справу було переглянуто і вони були звільнені. Такі випадки несправедливого ув’язнення викликають розчарування і навіть гнів. Однак християни можуть стикатися з іншого роду несправедливістю, яку значно важче зносити.

У ЗБОРІ

4. Як може бути випробувана віра християнина?

⁴ Християни розуміють, що стикатимуться з несправедливістю за межами збору. Проте наша віра може випробовуватися, якщо у зборі ми бачимо чи відчуваємо на собі те, що здається нам несправедливістю. Як ти будеш реагувати, коли з кимось у зборі або з тобою, на твою думку, погано обійшовся хтось з одновірців? Чи це стане для тебе каменем спотикання?

5. Чому християнин не повинен дивуватись, якщо бачить або відчуває на собі несправедливість у зборі?

⁵ Усі ми недосконалі і схильні до гріха, тому усвідомлюємо, що ми іноді можемо зазнавати несправедливого ставлення з боку одновірців або самі можемо поставитись несправедливо до когось у зборі (1 Ів. 1:8). Такі випадки трапляються нечасто. Коли ж таке стається, вірні християни не дивуються, і це не доводить їх до спотикання. Єгова небезпідставно дав нам у своєму Слові практичні поради, які допомагають зберігати непорочність, навіть якщо до нас несправедливо ставляться наші брати і сестри (Пс. 55:12—14).

6, 7. З якою несправедливістю у зборі зіткнувся один брат і які риси допомогли йому правильно повестися в цій ситуації?

⁶ Розгляньмо приклад Віллі Діля. Починаючи з 1931 року брат Діль вірно служив у Бетелі в Берні (Швейцарія). У 1946 році він навчався у восьмому класі школи «Гілеад» у штаті Нью-Йорк (США). Пізніше його призначили районним наглядачем у Швейцарії. У своєму життєписі брат Діль розповів: «У травні 1949 року я повідомив філіал у Берні про моє бажання одружитися». Якою була відповідь з філіалу в Берні? «Нас позбавили всіх привілеїв, крім служіння піонерами». Брат Діль пояснив: «Мені не дозволили виступати з промовами... Багато братів і сестер ставилися недружньо до нас, як до виключених».

⁷ Як повівся в цій ситуації брат Діль? «Ми знали, що одружуватися не порушувало біблійних принципів, і потішалися молитвою і надіялися на Єгову»,— сказав він. Брат Діль зазнав несправедливості через неправильний погляд братів на одруження. Зрештою цей погляд був виправлений, і Віллі Діль знову міг виконувати теократичні обов’язки. Єгова винагородив його за відданістьa. Нам варто запитати себе: «А що, якби я зіткнувся з такою несправедливістю? Чи я мав би подібний духовний погляд і терпеливо чекав би на Єгову? Чи, навпаки, відразу взяв би справу у свої руки?» (Присл. 11:2; прочитайте Михея 7:7).

8. Чому ти можеш дійти помилкового висновку про те, що ти або хтось у зборі став жертвою несправедливості?

⁸ А втім, ти можеш помилятися, вважаючи себе або когось іншого в зборі жертвою несправедливості. Ми можемо не знати усіх фактів або через свою недосконалість неправильно щось розуміти. У будь-якому разі — правильний наш погляд на ситуацію чи ні — з молитвою покладаймося на Єгову і залишаймось відданими йому. Завдяки цьому ми ніколи не почнемо розпалюватися «гнівом на Єгову». (Прочитайте Прислів’я 19:3.)

9. Які приклади ми розглянемо в цій і наступній статтях?

⁹ Розгляньмо три випадки несправедливості, які трапилися серед народу Єгови в біблійні часи. У цій статті ми поговоримо про те, як Авраамів правнук Йосип зіткнувся з несправедливим ставленням з боку рідних братів. У наступній статті ми проаналізуємо, як Єгова повівся з ізраїльським царем Ахавом, а також обговоримо ситуацію, в якій опинився апостол Петро в сирійській Антіохії. Розглядаючи ці приклади, намагайся побачити, що́ допоможе тобі зосереджуватися на духовному і зберігати свої стосунки з Єговою, особливо тоді, коли ти вважаєш, що зіткнувся з несправедливістю.

ЙОСИП — ЖЕРТВА НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ

10, 11. а) Якої несправедливості зазнав Йосип? б) Яка нагода випала Йосипу, коли він сидів у в’язниці?

¹⁰ Йосип, вірний служитель Єгови, зазнав несправедливості не лише від сторонніх людей, але й від рідних братів, і це завдало йому ще більше болю. Коли Йосипу було 17 років, брати викрали його і продали в рабство. Йосипа проти його волі було забрано в Єгипет (Бут. 37:23—28; 42:21). Пізніше в цій чужій країні його фальшиво звинуватили у спробі зґвалтування і без суду кинули до в’язниці (Бут. 39:17—20). Близько 13 років він зносив тяжкі випробування, будучи рабом і в’язнем. Чого ми можемо навчитися з прикладу Йосипа і як це допоможе нам, якщо ми стикнемося з несправедливістю з боку одновірців?

¹¹ Йосип мав можливість розказати про свою справу іншому в’язню. Цей в’язень колись був головним чашником царя. Якось під час їхнього спільного ув’язнення чашнику приснився сон, і Йосип розтлумачив його. Йосип пояснив, що чашника повернуть на його колишнє місце при дворі фараона. Переказавши отримане від Бога тлумачення, Йосип використав нагоду і пояснив свою ситуацію. Ми можемо багато чого навчитися не тільки з того, що розповів Йосип, але й з того, чого він не розповів (Бут. 40:5—13).

12, 13. а) Як зі слів Йосипа видно, що він не змирився з несправедливістю, якої зазнавав? б) Про що Йосип, очевидно, не розповів чашнику?

¹² Прочитайте Буття 40:14, 15. Зверніть увагу, що Йосип, розповідаючи про себе, сказав, що його «викрали». Безсумнівно, він був жертвою несправедливості. Крім того, Йосип зазначив, що не винен у злочині, за який був ув’язнений. Тому він попросив чашника згадати про нього перед фараоном. З якою метою? Щоб той допоміг Йосипу вийти з в’язниці.

¹³ Як видно зі слів Йосипа, він не був людиною, яка просто змирилася зі своїм становищем. Він добре усвідомлював, що неодноразово зазнав несправедливості. Йосип чітко пояснив свою ситуацію чашнику, який міг йому допомогти. Але зверніть увагу: у Святому Письмі не згадується, що Йосип комусь розповів про те, що його викрали рідні брати. Про це не знав навіть фараон. Коли Йосипові брати прийшли до Єгипту і примирилися з Йосипом, фараон радо прийняв їх, запропонував їм жити в Єгипті і користуватися «всім найліпшим в єгипетському краю» (Бут. 45:16—20).

14. Що захистить нас від пастки негативних висловлювань, якщо ми зазнаємо́ несправедливості в зборі?

¹⁴ Коли християнин вважає, що став жертвою несправедливості, він має бути обачним, щоб не поширювати згубних пліток. Звичайно, цілком доречно шукати допомоги в старійшин і, якщо якийсь член збору винен у серйозному гріху, повідомити їм про це (Лев. 5:1). Однак багато суперечок, які не пов’язані з серйозним гріхом, можна залагодити без сторонніх осіб, навіть без старійшин. (Прочитайте Матвія 5:23, 24; 18:15.) Тож віддано застосовуймо біблійні принципи в таких ситуаціях. Іноді ми можемо усвідомити, що взагалі не були жертвою несправедливості. Тоді ми будемо дуже раді, що не звели наклепу на одновірця і не погіршили цим ситуацію. Пам’ятаймо: праві ми чи помиляємося, поширення згубних пліток ніколи не поліпшить ситуацію. Відданість Єгові і нашим братам захистить нас від такої помилки. Про «того, хто в бездоганності ходить» псалмоспівець сказав: «Він ні на кого не зводить наклепів, не чинить зла своєму ближньому і не обмовляє своїх друзів» (Пс. 15:2, 3; Як. 3:5).

ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО СВОЇ СТОСУНКИ З ЄГОВОЮ

15. Як стосунки Йосипа з Єговою принесли йому благословення?

¹⁵ Ми можемо взяти ще один важливий урок з прикладу Йосипа. Звернімо увагу на його стосунки з Єговою. Упродовж 13 років тяжких випробувань Йосип показував, що дивився на все з погляду Бога (Бут. 45:5—8). Він ніколи не вважав Єгову винним у тому, що з ним сталося. Хоча Йосип пам’ятав про несправедливість, з якою зіткнувся, він не озлобився. А найважливіше, Йосип не дозволяв, щоб недосконалості і неправильні вчинки інших відділили його від Єгови. Завдяки відданості Йосип мав можливість побачити руку Єгови, який виправив несправедливість і поблагословив його самого і його рідних.

16. Чому, зазнаючи несправедливості в зборі, ми маємо нагоду ще більше наблизитися до Єгови?

¹⁶ Ми повинні так само дорожити своїми стосунками з Єговою і оберігати їх. Ніколи не дозволяймо недосконалості наших братів відділити нас від Бога, якого ми любимо і якому поклоняємося (Рим. 8:38, 39). Натомість, якщо одновірець ставиться до нас несправедливо, наслідуймо Йосипа і ще більше наближаймося до Єгови, переймаючи його погляд. Коли ми, застосувавши біблійні принципи, зробили все можливе, щоб виправити ситуацію, необхідно залишити справу в руках Єгови і бути впевненими, що він все виправить у свій час і по-своєму.

ДОВІРЯЙТЕ «СУДДІ ВСІЄЇ ЗЕМЛІ»

17. Як ми покажемо, що покладаємося на «Суддю всієї землі»?

¹⁷ Поки ми живемо в цій системі, ми можемо сподіватися, що до нас час від часу будуть ставитися несправедливо. У деяких ситуаціях ти або твої друзі можете вважати, що з вами або з кимось іншим у зборі повелися несправедливо. Хай це не стане для вас каменем спотикання (Пс. 119:165). Як вірні служителі Бога, ми віддано і з молитвою покладаємося на нього. Водночас ми скромно визнаємо, що нам відомі не всі факти. Ми чітко усвідомлюємо, що є недосконалими і можемо неправильно щось розуміти. З прикладу Йосипа ми побачили, що потрібно уникати негативних висловлювань, оскільки вони лише погіршують ситуацію. Зрештою, замість того щоб брати справу у свої руки, виявляймо відданість і терпеливо чекаймо на Єгову, який усе виправить. Такий підхід, безперечно, принесе Боже схвалення і благословення, як це було у випадку з Йосипом. Ми можемо не сумніватися, що Єгова, «Суддя всієї землі», завжди чинить те, що правильне, бо «всі його дороги справедливі» (Бут. 18:25; Повт. 32:4).

18. Що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁸ У наступній статті ми розглянемо ще два випадки несправедливості, які трапились серед народу Єгови в біблійні часи. Обговорення цих розповідей покаже, як смирення і готовність прощати пов’язані з поглядом Єгови на справедливість.

1, 2. а) З якою несправедливістю зіткнулися Навот і його сини? б) Які дві риси ми розглянемо в цій статті?

УЯВІТЬ собі таку ситуацію: одного чоловіка несправедливо звинувачено в злочині, що карається смертю. Його рідні і друзі шоковані та налякані, адже його визнано винним на підставі неправдивих свідчень нікчемних чоловіків. Тим, хто любить справедливість, нестерпно бачити страту цього невинного чоловіка і його синів. І це не вигадана історія. Таке трапилося з вірним служителем Єгови Навотом, який жив під час правління ізраїльського царя Ахава (1 Цар. 21:11—13; 2 Цар. 9:26).

² У цій статті ми розглянемо випадок не лише з життя Навота, але й з життя вірного старійшини християнського збору в першому столітті, який повівся нерозсудливо. Розглянувши ці біблійні приклади, ми побачимо, що нам необхідні такі риси, як смиренність і готовність прощати, коли ми помічаємо якусь несправедливість у зборі. Ці риси допоможуть нам мати такий же погляд на справедливість, як в Єгови.

ВИКРИВЛЕНЕ ПРАВОСУДДЯ

3, 4. Яким чоловіком був Навот і чому він відмовився продати свій виноградник царю Ахаву?

³ Навот залишався вірним Єгові в той час, коли більшість ізраїльтян наслідувала поганий приклад царя Ахава і його дружини, злої цариці Єзавелі. Ці поклонники Ваала зневажали Єгову і не цінували його норм. Проте для Навота стосунки з Єговою були дорожчими за життя.

⁴ Прочитайте 1 Царів 21:1—3. Коли Ахав сказав Навоту, що купить у нього виноградник або замість нього дасть йому ліпший виноградник, той відмовився. Чому? Він з повагою пояснив: «Я не можу віддати тобі спадок моїх прабатьків, бо Єгова цього не схвалить». Навот відмовив царю, тому що закон Єгови забороняв ізраїльтянам продавати назавжди свою спадщину комусь з іншого племені (Лев. 25:23; Чис. 36:7). Безсумнівно, Навот дотримувався погляду Єгови в цій ситуації.

5. Яку роль відіграла Єзавель у вбивстві Навота?

⁵ На жаль, коли Навот відмовився продати виноградник, цар Ахав і його дружина вдалися до ганебних вчинків. Щоб здобути виноградник для свого чоловіка, Єзавель наказала знайти фальшивих свідків. Вони дали свідчення проти Навота. У результаті він і його сини були страчені. Як поставився Єгова до цієї жахливої несправедливості?

БОЖИЙ ПРАВЕДНИЙ СУД

6, 7. Як Єгова показав, що любить справедливість, і чому це, очевидно, потішало рідних і друзів Навота?

⁶ Єгова негайно послав Іллю до Ахава. Ілля справедливо засудив Ахава як убивцю і злодія. Яким був вирок Єгови в цьому випадку? Ахав, його дружина і його сини мали зазнати такої самої долі, як Навот і його сини (1 Цар. 21:17—25).

⁷ Хоча рідні і друзі Навота сумували через злочин, в якому був винен Ахав, їх, безперечно, потішало те, що Єгова знав про цю несправедливість і швидко вжив заходів. Однак їхнє смирення і довіра до Єгови, ймовірно, були випробувані несподіваним поворотом подій.

8. Як Ахав відреагував на судовий вирок Єгови і яким був результат?

⁸ Коли Ахав дізнався про судовий вирок Єгови, то «роздер свій одяг і накинув на тіло мішковину. Він постив, лежав, одягнений у мішковину, і ходив пригнічений». Ахав упокорився! І яким був результат? Єгова сказав Іллі: «Через те що він упокорився, я не наведу лиха за його життя. Я наведу лихо на його дім за днів його сина» (1 Цар. 21:27—29; 2 Цар. 10:10, 11, 17). Єгова, який «досліджує серця», виявив певною мірою милосердя до Ахава (Присл. 17:3).

СМИРЕННІСТЬ СЛУЖИТЬ ЗАХИСТОМ

9. Чому смиренність мала служити захистом для рідних і друзів Навота?

⁹ Як це рішення вплинуло на тих, хто знав про тяжкий злочин Ахава? Такий несподіваний поворот подій, мабуть, випробував віру рідних і друзів Навота. Якщо так, то їм мала допомогти смиренність. Виявляючи цю рису, вони могли й далі вірно поклонятися Єгові і бути впевненими, що їхній Бог не може бути несправедливим. (Прочитайте Повторення Закону 32:3, 4.) Навот, його сини і їхні сім’ї побачать вияв досконалої справедливості, коли Єгова воскресить праведних (Йова 14:14, 15; Ів. 5:28, 29). Крім того, смиренна людина пам’ятає, що «правдивий Бог буде судити кожне діло, в тому числі все приховане, чи добре воно, чи погане» (Еккл. 12:14). Здійснюючи суд, Єгова бере до уваги факти, які нам не відомі. Тож смирення захищає невинних від втрати віри в Єгову.

10, 11. а) За яких обставин може випробовуватися наше почуття справедливості? б) Як смиренність буде захищати нас?

¹⁰ Як ви будете реагувати, якщо старійшини прийняли рішення, якого ви не розумієте або з яким, можливо, не погоджуєтесь? Наприклад, що ви будете робити, якщо ви або близька вам людина втратили дорогоцінні обов’язки у зборі? А що, коли зі збору виключили вашого чоловіка або дружину, сина або доньку чи близького друга і ви не погоджуєтеся з цим рішенням? Як бути, коли ви вважаєте, що грішнику помилково було виявлено милосердя? Такі ситуації можуть випробовувати нашу довіру до Єгови і до його організаційного устрою. Як тоді смиренність буде захищати вас?

¹¹ По-перше, смирення допоможе нам визнати, що ми не знаємо всіх фактів. Хоч би наскільки ми були обізнані з ситуацією, лише Єгова може бачити серце людини (1 Сам. 16:7). Якщо ми усвідомлюємо цю незаперечну істину, то це буде спонукувати нас виявити смирення, визнати свої обмежені можливості і змінити свій погляд. По-друге, смиренність допомагатиме нам бути покірними і терпеливими, чекаючи на те, що Єгова виправить будь-яку несправедливість. Саме це написав один мудрий чоловік: «Тим, хто боїться правдивого Бога, буде добре... А неправедний добра не побачить і не продовжить своїх днів» (Еккл. 8:12, 13). Отже, важливо виявляти смирення, адже це принесе користь усім, кого стосується ситуація. (Прочитайте 1 Петра 5:5.)

ЛИЦЕМІРСТВО В ЗБОРІ

12. Яку ситуацію ми розглянемо і для чого?

¹² Християни першого століття, котрі жили в сирійській Антіохії, стикнулися з ситуацією, в якій випробувалася не тільки їхня смиренність, але й готовність прощати. Розгляньмо цю ситуацію і подивімось, як це допоможе нам перевірити своє ставлення до прощення. Також ми краще зрозуміємо, як прощення пов’язане з поглядом Єгови на справедливість.

13, 14. Які обов’язки мав апостол Петро і як він виявив сміливість?

¹³ Апостол Петро був відомим старійшиною в християнському зборі. Він особисто знав Ісуса, і йому було доручено важливі обов’язки (Матв. 16:19). Приміром, у 36 році н. е. Петро отримав завдання розповісти добру новину Корнилію і його домашнім. Цей випадок вартий уваги, оскільки Корнилій був необрізаним язичником. Коли Корнилій і його сім’я отримали святий дух, Петро визнав: «Хіба хтось може перешкодити їм охреститись у воді, якщо вони, як і ми, отримали святий дух?» (Дії 10:47).

¹⁴ У 49 році н. е. апостоли і старійшини в Єрусалимі зібралися, щоб розглянути, чи потрібно обрізатися християнам, які походили з язичників. На цій зустрічі Петро говорив сміливо і нагадав братам, що за кілька років до того необрізані язичники отримали дар святого духу. Петро особисто бачив це, і його свідчення дуже допомогло керівному органу першого століття прийняти рішення (Дії 15:6—11, 13, 14, 28, 29). Християни єврейського походження і християни з інших народів, імовірно, були вдячні Петру за те, що він сміливо представив факти. Мабуть, цим християнам було легко довіряти такому духовно зрілому чоловікові (Євр. 13:7).

15. Якої помилки допустився Петро, перебуваючи в сирійській Антіохії? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹⁵ Невдовзі після зустрічі в 49 році н. е. Петро відвідав сирійську Антіохію. Там він охоче спілкувався з одновірцями, які походили з інших народів. Без сумніву, знання і досвід Петра були надзвичайно цінними для них. Але уявіть собі, як вони були здивовані і розчаровані, коли Петро несподівано перестав їсти з ними. Інші християни єврейського походження, навіть Варнава, потрапили під вплив Петра і робили те саме. Через що зрілий старійшина повівся нерозсудливо і допустився помилки, яка могла поділити збір? Чого ми можемо навчитися з помилки Петра і як цей урок допоможе нам, якщо нас образили слова або вчинки старійшини?

16. Як було викрито лицемірство Петра і які запитання виникають?

¹⁶ Прочитайте Галатів 2:11—14. Петро попався в пастку страху перед людиною (Присл. 29:25). Незважаючи на те, що Петро чітко знав погляд Єгови на цю справу, він боявся, що́ подумають обрізані євреї, які належали до збору в Єрусалимі. Апостол Павло, який теж був на зустрічі в Єрусалимі 49 року н. е., виступив проти Петра в Антіохії і викрив його лицемірство (Дії 15:12; Гал. 2:13). Як християни з інших народів реагували на цю несправедливість з боку Петра? Чи вони дозволили, щоб це стало для них каменем спотикання? Чи Петро втратив через свою помилку цінні обов’язки?

ОХОЧЕ ПРОЩАЙТЕ

17. Чому Петро отримав користь з прощення Єгови?

¹⁷ Очевидно, Петро смиренно прийняв докір від Павла. У Святому Письмі не говориться, що він втратив свої обов’язки. Пізніше Петро під натхненням написав два листи, які стали частиною Біблії. Варто зауважити, що у своєму другому листі Петро називає Павла «нашим улюбленим братом» (2 Пет. 3:15). Хоча своєю нерозсудливою поведінкою Петро, мабуть, завдав болю християнам з інших народів, ним і далі послуговувався Ісус, який є головою збору (Еф. 1:22). Тож члени збору мали нагоду виявити прощення, наслідуючи Ісуса і його Батька. Сподіваємось, що ніхто з них не спотикнувся через помилку недосконалої людини.

18. За яких обставин нам необхідно наслідувати погляд Єгови на справедливість?

¹⁸ Як у першому столітті, так і в наш час у християнському зборі немає досконалих старійшин, «адже всі ми часто робимо помилки» (Як. 3:2, прим.). Ми можемо визнавати цей факт. Але що ми робимо, коли особисто стикаємося з недосконалістю якогось брата. Чи наслідуємо ми тоді погляд Єгови на справедливість? Наприклад, як ви зреагуєте, якщо у словах старійшини відчувається упередження? Чи ви дозволите, щоб необдумані слова старійшини, якими він образив вас чи завдав вам болю, стали для вас каменем спотикання? Чи ви будете терпеливо чекати на Ісуса, голову збору, замість того щоб поспішно робити висновок, що брат більше не відповідає вимогам для старійшин? Чи спробуєте подивитися ширше, взявши до уваги багато років вірного служіння цього брата? Чи будете радіти разом з братом, який згрішив проти вас, якщо він продовжує служити старійшиною або навіть отримує більше обов’язків? Якщо ви з готовністю прощаєте, то поділяєте погляд Єгови на справедливість. (Прочитайте Матвія 6:14, 15.)

19. Що ми повинні рішуче робити?

¹⁹ Ті, хто любить справедливість, з нетерпінням чекають дня, коли Єгова повністю покінчить з усією несправедливістю, яку зносять люди через Сатану і його злий світ (Ісаї 65:17). А поки що докладаймо зусиль, щоб мати такий же погляд на справедливість, як в Єгови, смиренно визнаючи свої обмежені можливості і охоче прощаючи тим, хто грішить проти нас.