ПОМАЗАНЦІ ВИЯВЛЯЮТЬ ГОТОВНІСТЬ

11. Чому після 1914 року деякі помазанці думали, що їхній Господь затримується?

¹¹ Пригадаймо Ісусові притчі про незайманих дівчат і про таланти. Дівчата і раби з цих притч не мусили б пильнувати, якби знали, коли прийде наречений або пан. Але їм це було невідомо, тому вони мали бути готовими. Хоча помазані християни десятиліттями вважали 1914 рік особливим, вони не знали, що саме станеться того року. Коли їхні сподівання не справдилися, декому з них здалося, що Наречений затримується. Один брат пригадує: «Дехто з нас був переконаний, що в перший тиждень жовтня [1914 року] ми будемо забрані на небо».

12. Як більшість помазанців показали, що є вірними і розсудливими?

¹² Як же нелегко було братам, коли кінець, якого вони так чекали, не настав! Крім того, під час Першої світової війни брати зазнали переслідувань. Проповідницька праця майже зупинилась; помазанці наче поснули. Але 1919 року пролунав заклик прокинутися. Ісус прийшов у духовний храм Єгови, щоб здійснити перевірку. Однак дехто її не витримав і втратив честь брати участь у «ділі» свого Пана (Матв. 25:16, Деркач). Ті помазані християни не пильнували, подібно до безглуздих дівчат, які не наповнили своїх світильників олією.

ІНШІ ВІВЦІ ТАКОЖ ПИЛЬНУЮТЬ

14. Як нам допомагає те, що ми міцно тримаємось повчань вірного і розсудливого раба?

¹⁴ Подібно до помазанців, члени великого натовпу міцно тримаються повчань вірного і розсудливого раба, якого Єгова призначив роздавати духовну поживу. Таким чином, завдяки Божому Слову і святому духу, вони поповнюють свій запас духовної олії. (Прочитайте Псалом 119:130; Івана 16:13). Це зміцнює їх, допомагає бути готовими до повернення Христа і залишатись активними попри суворі випробування. Наприклад, в одному нацистському таборі брати мали тільки одну Біблію. Тож вони в молитвах просили Єгову дати їм більше духовного харчу. Через якийсь час вони довідалися, що недавно ув’язненому брату вдалось у своєму дерев’яному протезі пронести в табір нові видання «Вартової башти». Помазаний брат, на ім’я Ернст Вауер, який був свідком тих подій, пізніше сказав: «Єгова чудом допомагав нам запам’ятовувати думки зі статей, які дуже зміцнювали нас... Сьогодні так легко отримати духовну поживу, але чи ми завжди її цінуємо? Я переконаний, що Єгова приготував рясні благословення для тих, хто покладається на нього, зберігає йому вірність і харчується за його столом».