Ісус наводить третій приклад про чоловіка, який посіяв добре насіння, але «поки люди спали», прийшов ворог і посіяв серед пшениці бур’яни. Слуги чоловіка питають його, чи не повиривати їм бур’яни. Але той відповідає: «Не треба, щоб, вириваючи бур’яни, ви часом не вирвали й пшениці. Нехай і те, і те росте разом до жнив, а під час жнив я скажу женцям спочатку позбирати бур’яни, позв’язувати їх у снопи і спалити, а потім піти та зібрати до моєї комори пшеницю».

Поблагословлені додатковими повчаннями

Отримавши пояснення прикладу про сіяча, учні хочуть дізнатися більше. «Поясни нам,— просять вони Ісуса,— приклад про бур’яни на полі».

Учні Ісуса ставляться до його навчання зовсім не так, як люди, що слухали його на березі моря. Ті люди не мають щирого бажання дізнатись про значення прикладів, їм достатньо просто послухати Ісуса. Протиставляючи тим людям своїх допитливих учнів, які прийшли до нього в дім, Ісус каже:

«Якою мірою міряєте, такою буде відміряно й вам. І буде навіть додано». Учні «відміря́ють» Ісусу щиру цікавість та увагу, і тому поблагословлені додатковими повчаннями. Отже, відповідаючи на питання своїх учнів, Ісус пояснює:

«Сіяч, який посіяв добре насіння,— це Син людський, поле — це світ, добре насіння — сини царства, бур’яни — сини Злого, а ворог, який посіяв їх,— це Диявол, жнива — закінчення цієї системи, а женці — ангели».

Пояснивши кожну деталь цього прикладу, Ісус показує, як він сповниться. Ісус каже, що під час закінчення цієї системи женці, тобто ангели, відділять фальшивих християн, які нагадують собою бур’яни, від справжніх «синів царства». На «синів Злого» чекатиме знищення, а сини царства, «праведні», сяятимуть, як сонце, в царстві свого Батька.