Унаочнення потреби пильнувати

9, 10. а) Як би ви коротко описали Ісусів приклад про рабів, які чекають повернення свого пана з його весілля? б) Чому рабам могло бути важко чекати свого пана? в) Чому терпеливість виявилась для рабів корисною?

⁹ Наголосивши на потребі пильнувати, Ісус прирівняв своїх учнів до рабів, які чекають повернення пана з його весілля. Вони знали, якої ночі він повернеться, але — о котрій годині? Під час першої нічної сторожі? Другої? Третьої? Вони не знали. Ісус сказав: «Коли прийде [пан] о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само [що вони пильнують],— блаженні вони!» (Луки 12:35—38). Уявіть собі настороженість цих рабів. Кожне шарудіння, кожен порух тіней виклика́в у них надію: «Може це вже пан?»

¹⁰ А що, якби пан прибув під час другої нічної сторожі, котра тривала приблизно від 9 години до півночі? Чи всі раби, навіть ті, які тяжко працювали від раннього ранку, будуть готові привітати його, а може, деякі заснуть? А якби пан повернувся під час третьої нічної сторожі, котра тривала від півночі приблизно до 3 години ночі? Чи деяких рабів знеохотить або роздратує така уявна затримка пана?a Лише ті, які на час приїзду пана пильнуватимуть, будуть названі блаженними. Їх напевно стосуються слова з Приповістей 13:12: «Задовга надія — недуга для серця, а бажання, що здійснюється,— це дерево життя».