Пролиття світла на присутність Христа

«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй... Він відокремить [людей] одних від других» (МАТВІЯ 25:31, 32, Деркач).

1. Як духівництво загальновизнаного християнства пояснювало слова з Матвія 24:3?

ЗА ТРИ дні перед Ісусовою смертю четверо його учнів підійшли до нього та покірно запитали: «Скажи нам,— коли станеться це? І яка буде ознака приходу [грецьке па·роу·сı́·а] Твого й кінця віку?» Протягом століть духівництво загальновизнаного християнства та письменники пояснювали ці слова Ісуса з Матвія 24:3, маючи на увазі, що він знову буде видимий у тілі і все людство побачить його. Отже, вони вчили, що Христове повернення буде супроводжуватися великим видовищем та очевидною пишністю. Вони називають це другим пришестям Христа. Але чи правильні їхні припущення?

2, 3. а) Яка різниця між словами «прихід» та «присутність» зазначається у 2-му томі «Дослідження Святого Письма»? б) Що слуги Єгови зрозуміли про значення вислову па·роу·сı́·а Христа?

² До 1889 року помазанці Єгови як носії світла XIX століття вже отримали вказівки щодо Христового повернення. У 2-му томі «Дослідження Святого Письма» (англ.), сторінки 158—161, Чарлз Т. Рассел, перший президент Товариства Вартової башти, Біблії та брошур, сказав: «Парусія... вказує на присутність і ніколи не повинна перекладатися як прихід, як це робиться у звичайній англійській Біблії... «Емфетік Дайеглот», дуже цінний переклад Нового Завіту, правильно перекладає слово парусія як присутність.., не як прихід, начебто наближатися, але як присутність, бо після прибуття [Ісус] говорить: «Як було за днів Ноєвих, так буде і парусія [присутність] Сина Людського». Зауважте, що не порівнюється прихід Ноя та прихід нашого Господа... Отже, порівнюється час присутності Ноя серед людей «перед потопом» і час присутності Христа у світі під час його другого приходу «перед вогнем», що є останнім горем Дня Господнього [Єгови], в котрий закінчиться цей вік» (Матвія 24:37).

³ Тому слуги Єгови в XIX столітті правильно розуміли, що па·роу·сı́·а Христа буде невидимою. Вони також зрозуміли, що часи поган закінчаться восени 1914 року. Оскільки духовне просвітлення зростало, вони пізніше зрозуміли, що Ісус Христос сів на престол у небі як Цар того самого 1914 року (Приповістей 4:18; Даниїла 7:13, 14; Луки 21:24; Об’явлення 11:15).

«Присутність нашого Господа»

4. Чого стосується вислів «присутність нашого Господа Ісуса Христа»?

⁴ Отже, що в наш час означає біблійний вислів «присутність нашого Господа Ісуса Христа»? (1 Солунян 5:23, НС). Одне авторитетне джерело пояснює, що слово «присутність», па·роу·сı́·а, «стало офіційним терміном, коли говориться про візит видатної особи, особливо царів та імператорів, під час приїзду в провінцію». Отже, цей вислів стосується царської присутності з 1914 року Господа Ісуса Христа, який виконує своє призначення на небесному престолі. Він, невидимо присутній, активно «панує посеред ворогів» як Цар, тим самим виконуючи пророчий наказ (Псалом 110:2, Хоменко). Вже 79 років людство відчуває вплив невидимої царської присутності Христа.

5. Які події під час присутності [па·роу·сı́·а] розглядатимуться у цьому журналі в трьох статтях для вивчення?

⁵ У цій серії з трьох статей ми розглянемо очевидні досягнення Христового Царства в цьому періоді. У першій ми представимо декілька біблійних пророцтв, які передрекли події, що вже відбулись або відбуваються тепер. У другій ми опишемо велику працю, що виконується класом вірного і мудрого раба, котрим послуговується Ісус протягом усього періоду своєї царської присутності (Матвія 24:45—47). Третя стаття опише велике закінчення, що є періодом «великої скорботи». Це час, коли Ісус прийде як великий Виконавець вироку, щоб знищити несправедливих і спасти праведних людей (Матвія 24:21, 29—31). Апостол Павло описує, що цей час знищення принесе «вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,— «в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса» (2 Солунян 1:7, 8).

Знак

6. Який збірний знак описується в 24 і 25-му розділах Євангелія від Матвія?

⁶ Дев’ятнадцять століть тому Ісусові світлоносні учні запитали його про знак, або доказ, його майбутньої присутності у владі Царя. Його відповідь, записана в 24 та 25-му розділах Євангелія від Матвія, дає збірний знак, усі елементи якого тепер сповняються у всесвітньому масштабі. Сповнення цього знаку відзначається часом страждання та великого випробування. Ісус застеріг: «Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато-хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки,— глядіть, не лякайтесь, бо «статись належить тому». Але це не кінець ще» (Матвія 24:4—6).

7. Сповнення яких характерних рис знаку ми є свідками з 1914 року?

⁷ Також Ісус передрік, що будуть небувалі за своїми масштабами війни. На сповнення цього відбулося дві війни, названі світовими: одна — з 1914 до 1918 року, а друга — з 1939 до 1945 року. Потім він сказав, що будуть землетруси в різних місцях. Щирих християн мали жорстоко переслідувати. І на сповнення цього пророцтва Свідків Єгови, сучасних носіїв світла, які проповідують добру новину про Боже Царство «по цілому світові, на свідоцтво народам усім», переслідували протягом минулих вісьмох десятиліть (Матвія 24:7—14). Кожний «Щорічник Свідків Єгови» підтверджує, що ці ознаки вже сповняються.

8, 9. а) Що є наслідком Ісусової царської присутності? б) Що Ісусове пророцтво про фальшивих христів виявляє про місце та спосіб його присутності?

⁸ Оскільки Ісусова царська влада охоплює всю землю, правдиве поклоніння поширюється по всіх континентах. Його царська присутність (па·роу·сı́·а) є періодом глобальної перевірки (1 Петра 2:12). Але чи з Ісусом можна буде радитись в якійсь столиці або в якомусь центрі? Ісус відповів на це, коли передрік, що в сподіванні його присутності повстануть фальшиві христи. Він застерігав: «А коли скажуть вам: «Ось Він [Христос] у пустині» — не виходьте, «Ось Він у криївках» — не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід [па·роу·сı́·а] Сина Людського» (Матвія 24:24, 26, 27).

⁹ Ісус, «Син Людський», знав краще за всіх на землі, де він буде, коли почнеться його присутність. Він не знаходиться тут чи там, чи в будь-якій іншій конкретній точці землі. Він не з’являється у якихось відокремлених місцях «у пустині», щоб кожен, хто шукає Месію, міг порадитися з ним там, здалеку від урядових чиновників тої країни, у місці, де послідовники могли б навчатись під його проводом, щоб протидіяти якомусь політичному ладу і настановити його Месіанським Правителем світу. Він також не мав ховатися десь у «криївках» — місцях, про які знали б тільки декілька вибраних осіб, а потім, ніким не помічений та не виявлений, таємно складати плани скинення урядів світу і помазання себе як обіцяного Месію. Зовсім ні!

10. Чому можна сказати, що світло біблійної правди засяяло у всесвітньому масштабі?

¹⁰ Навпаки, нічого не мало приховуватися у зв’язку з Ісусовим приходом і початком його царської присутності. Згідно з тим, що передрік Ісус, світло біблійної правди продовжує світити на широких просторах від сходу до заходу у всесвітньому масштабі. Дійсно, Свідки Єгови як сучасні носії світла виявилися «світлом народів, щоб був Ти [Єгова] спасінням... аж до краю землі!» (Ісаї 49:6).

Діяльність ангелів

11. а) Яким чином використовується військо ангелів для випромінювання світла Царства? б) Коли і в яку групу було зібрано членів класу пшениці?

¹¹ Інші вірші, що стосуються Ісусової присутності, описують його з військом ангелів або як того, хто «пошле Анголів Своїх» (Матвія 16:27; 24:31). В ілюстрації про пшеницю та кукіль Ісус сказав, що «поле — це світ», а «жнива — кінець віку, а женці — Анголи». Проте це не означає, що під час своєї присутності в царській владі та славі він послуговується для земних доручень тільки ангельськими посланцями. З 1919 року під Ісусовим керівництвом ангели відділяли клас пшениці — духом породжених помазанців на землі, що розсіялись на початку першої світової війни, і їх готувалося для подальшої діяльності в Царське ім’я (Матвія 13:38—43). У 20-х роках нашого століття тисячі інших людей стали на сторону встановленого Божого Царства і були помазані Божим духом. Ці помазанці зрештою поповнили ряди початкового останку. І всі разом утворили клас сучасного вірного і мудрого раба.

12. В якому очищенні брали участь ангели і з яким наслідком для землі?

¹² Інший приклад участі ангелів протягом Ісусової присутності, що почалась після того, як він сів на престол 1914 року, записано в Об’явлення 12:7—9: «Михаїл [Ісус Христос] та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені». Отже, небо тепер очищене, але ще має бути очищена земля, щоб прославилось ім’я Єгови. У цьому 1993 році все ще є актуальною божественна пересторога: «Горе землі... до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:12).

Небесне воскресіння

13, 14. а) Що відбувається з 1918 року, згідно з тим, що говорить Святе Письмо? б) Що Павло та Іван говорять про сьогоднішній помазаний останок?

¹³ Іншою дивовижною подією у час Христової присутності є початок небесного воскресіння. Апостол Павло пояснив, що ті помазанці, які сплять сном смерті у своїх могилах, будуть першими, котрі оживуть і перебуватимуть разом із Христом у духовній сфері. Доказ на це вже представлявся багато років, і було виявлено, що це відбувається з 1918 року. Павло пише: «В Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу [па·роу·сı́·а]» (1 Коринтян 15:22, 23). Воскресіння помазаних під час Христової присутності підтверджується у 1 Солунян 4:15—17: «Це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу [па·роу·сı́·а] Господнього,— ми не попередимо покійних... і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі». Тих, хто зрештою отримує цю чудову нагороду, нараховується 144 000 помазанців, які належать до Христа (Об’явлення 14:1).

¹⁴ Отже, Павло показав, що ті члени помазаного останку, які ще живуть сьогодні, не входять у Царство швидше, ніж перші вірні помазані християнські мученики та учні. Апостол Іван описує тих помазанців, які помирають сьогодні, так: «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух,— вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом», коли вони воскресають (Об’явлення 14:13). А Павло говорить: «Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,— раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!» (1 Коринтян 15:51, 52). Яке ж надзвичайне чудо!

15, 16. а) Яку ілюстрацію навів Ісус в Луки 19:11—15 і чому? б) Як сповнилося це пророцтво?

¹⁵ Одного разу, коли Ісус проповідував групі своїх послідовників про Боже Царство, він вжив ілюстрацію, щоб виправити їхні неправильні погляди. Опис повідомляє: «Вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер. Отож Він сказав: «Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись. І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: «Торгуйте, аж поки вернуся»... І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув» (Луки 19:11—15).

¹⁶ Тим «чоловіком», який пішов на небо, «в далеку країну», щоб отримати царство, був Ісус. Те Царство він отримав 1914 року. Незабаром Христос як Цар вимагає звіту від своїх помазанців, щоб побачити, що вони вже виконали у зв’язку з довіреними їм справами Царства. Вірна меншість отримала похвалу від господаря: «Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний,— володій десятьма містами» (Луки 19:17). Отже, період Христової присутності буде відзначатись постійною інтенсивною проповідницькою діяльністю, яка включає також проголошення Божого суду над злими, а нагляд за цією працею доручено «доброму рабу».

Всесвітнє проповідування

17. Якою радістю відзначається па·роу·сı́·а?

¹⁷ Що ще мало відбуватися у цьому періоді присутності [па·роу·сı́·а]? Це мав бути час великої радості в праці проповідування та в допомозі новим особам підготуватися, щоб пережити близьку велику скорботу. Ті з «великого натовпу», хто допомагає останку, стають «доручальними листами» (Об’явлення 7:9; 2 Коринтян 3:1—3). Павло згадує про радість цієї праці жнив, кажучи: «Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході [па·роу·сı́·а]?» (1 Солунян 2:19).

Чисті та бездоганні

18. а) Котра Павлова молитва стосується присутності [па·роу·сı́·а]? б) Який дух ми всі повинні виявляти сьогодні і яким чином?

¹⁸ Павло також молився про освячення всіх тих, хто буде жити під час Христової присутності: «А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід [па·роу·сı́·а] Господа нашого Ісуса Христа!» (1 Солунян 5:23). Так, сьогодні, чи належимо ми до помазаного останку, чи до великої кількості інших овець, дух співробітництва зобов’язує всіх нас бути щирими та вірними, щоб ми могли зберегти чистоту і бездоганність у цей унікальний час. Так само ми повинні проявляти терпіння. Яків писав: «Отож, браття, довготерпіть аж до приходу [па·роу·сı́·а] Господа! ...Зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід [па·роу·сı́·а] Господній!» (Якова 5:7, 8).

19. Яку пересторогу стосовно присутності [па·роу·сı́·а] подає Петро і як ми повинні ставитись до цього?

¹⁹ Апостол Петро також мав щось сказати нам — тим, хто живе в сьогоднішній час. Він перестерігає нас про велику кількість насмішників, яких зараз багато по всій землі. Петро говорить: «Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу [па·роу·сı́·а]? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння» (2 Петра 3:3, 4). Незважаючи на те що насмішники переважають під час Христової присутності, народ Єгови продовжує сяяти, як світло для світу, багатьом на спасіння.

Розширена діяльність протягом Христової присутності

«Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (МАТВІЯ 25:34).

1. У чому Христова па·роу·сı́·а мала бути подібною до «днів Ноєвих»?

ХРИСТОВА присутність — подія, на яку довго чекали! Час, подібний до «днів Ноєвих», про які говорив Ісус, пов’язавши їх з «кінцем віку», настав 1914 року (Матвія 24:3, 37). Але до чого повинна була спонукати Христова присутність, або па·роу·сı́·а, помазаний останок «вірного і мудрого раба»? (Матвія 24:45) Вони мали ставати активнішими носіями світла! Ще мали відбутися дивовижні події! Незабаром мала початися безпрецедентна праця збирання.

2. Яке очищення відбулося на сповнення пророцтва, записаного в Малахії 3:1—5?

² Проте насамперед помазані християни повинні були очиститись. Як передречено в Малахії 3:1—5 (НС), Бог Єгова та його «вісник угоди» — Ісус Христос — прийшли перевірити духовний храм навесні 1918 року. Суд мав початися від «Божого дому» (1 Петра 4:17). У Малахії 3:3 передречено: «Він [Єгова] сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло». Це був період очищення та вдосконалення.

3. Чому було потрібне духовне очищення?

³ З перебігом цього судного часу, який закінчився 1918 року, останок класу раба був очищений від світського та релігійного забруднення. Чому Єгова очищував їх? Тому що справа торкалася його духовного храму. Це є подібне до розпорядку в храмі щодо поклоніння Єгові на основі умилостивляючої жертви Ісуса Христа. Єгова бажав, щоб його храм був у чистому стані, отже, коли прийде більша кількість поклонників із земною надією, то вони знайдуть місце, де поважається його всесвітній суверенітет, де святиться його ім’я і де слухаються його справедливих законів. Тому вони будуть високо цінувати Єгову та брати участь у проголошенні його величних намірів.

Додаткові привілеї

4, 5. а) Як запитання Ісуса Христа спонукує кожного із сьогоднішнього класу раба перевірити себе? б) Як треба розуміти вислови «вірний і мудрий раб» та «його челядники»? в) Яке доручення дав рабу Ісус?

⁴ У 1919 році очищений клас раба міг сподіватися діяльності, яка все більше зростатиме. У 1914 році Ісус Христос, їхній Керівник, отримав небесне Царство. Коли він повернувся до госпо́ди, щоб перевірити всіх своїх «челядників», то вже мав царське звання, якого в нього не було під час перебування на землі. Що ж він побачив? Чи клас раба був зайнятий у Господній праці? Як записано в Матвія 24:45—47, Ісус поставив запитання, що спонукувало кожного з них переглянути свою особисту відданість Месії Єгови: «Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його».

⁵ Зрозуміло, що Ісусів опис цього раба не стосується жодної окремої людини. Ні, він зображує вірний помазаний збір Христа загалом, як групу. Челядники — це Христові помазані послідовники, кожен зокрема. Ісус знав, що він викупить цих помазаних послідовників своєю власною кров’ю, отже, він відповідно називає цю групу своїм рабом. У 1 Коринтян 7:23 до них сказано: «Ви [як група] дорого куплені,— тож не ставайте рабами людей!» Ісус доручив своєму класу раба випромінювати своє світло, щоб приваблювати та робити учнів, а також постійно давати своїм челядникам духовну поживу вчасно.

6. Як було винагороджено раба внаслідок Ісусової перевірки?

⁶ З початку Ісусової присутності до 1918 року, незважаючи на непопулярність, переслідування і навіть деяке замішання, клас раба завжди старався вчасно давати челядникам поживу. Власне це побачив Керівник, коли почав свою перевірку. Господь Ісус був задоволений і 1919 року проголосив, що вірний клас раба є щасливим. Якою була нагорода за виконання доручення свого Господа? Підвищення! Так, їм було надано більшої відповідальності у підтримці інтересів свого Керівника. Оскільки Керівник став небесним Царем, то його земний маєток став ще більш цінним.

7, 8. а) Що є «цілим маєтком» Керівника? б) Чого вимагається від раба під час нагляду за цим маєтком?

⁷ Отже, що таке «цілий його маєток»? Це духовні цінності, які стали Христовим земним маєтком стосовно його влади небесного Царя. Це стосувалося завдання робити учнів Христа, а також великого привілею діяти в ролі представників Божого встановленого Царства для всіх народів світу.

⁸ Таке підвищення до нагляду над всім тим, що належить Керівникові, вимагає від класу раба приділяти більше часу та уваги, щоб виконувати працю Царства і, звичайно, збільшувати засоби для розширення цієї праці. Сьогодні поле праці значно більше — ціла населена земля.

Збирання овець

9. Які результати принесло розширення діяльності раба?

⁹ Отже, клас вірного і мудрого раба Христа виявляє послух у розширенні своєї діяльності. З яким наслідком? Було добрано останніх із 144 000 помазанців. Тоді Іванове видіння, записане в Об’явлення 7:9—17, стало захопливою дійсністю, що зворушує серце. Особливо з 1935 року клас раба радіє, коли бачить, як планомірно здійснюється це видіння. Сьогодні багатомільйонний «великий натовп» поклонників Єгови з цілої землі знаходиться в його духовному храмі. Ангел Єгови сказав Іванові, що цей великий натовп «зрахувати не може ніхто». Це означає, що не встановлено кількісної межі для цієї великої групи людей, яких клас раба приводить до духовного храму Єгови. Праця збирання цих людей буде продовжуватись доти, доки ще відчинені двері можливості.

10. Якою діяльністю, що спонукана любов’ю, сьогодні займається раб?

¹⁰ Клас вірного раба несе велику відповідальність у догляді за «іншими вівцями», число яких постійно зростає, і він розуміє, що ці вівцеподібні люди з усіх народів дуже дорогі для Керівника, Ісуса. Адже вони є його отарою (Івана 10:16; Дії 20:28; 1 Петра 5:2—4). Тому з любові до Керівника та його овець клас раба охоче дбає про духовні потреби великого натовпу.

11—13. Що сказав колишній президент Товариства Вартової башти про діяльність раба?

¹¹ Так, найголовнішою частиною світлоносного завдання раба є збирання земних підданих Божого Царства. Під час обговорення питання постійного зростання діяльності вірного раба Фредерік В. Франц, колишній президент Товариства Вартової башти, незадовго до своєї смерті в грудні 1992 року сказав:

¹² «Ісус Христос використовує організацію все дивовижніше, я говорю це зі свого 99-річного життєвого досвіду. Це не людина керує організацією, а сам Господь Ісус Христос. Бо все діє більш грандіозно й чудово, ніж ми колись могли собі уявити. Сьогодні ми маємо всесвітню організацію. Вона діє в північній півкулі та в південній, на сході та на заході. Тільки одна особа може бути відповідальною за це визначне розширення — Божий Син, який піклується класом вірного та мудрого раба. Він виконує свої обов’язки, і цим пояснюється таке велике розширення, свідками якого ми є.

¹³ Ця справа не може довершитись однією людиною. Ми маємо теократичну організацію, і вона діє в теократичний спосіб, тобто керується Богом. Жодна людина, навіть засновник Товариства Вартової башти, Біблії та брошур, не може взяти на себе або приписати собі заслугу за те, що було виконано по всій земній кулі. Це просто чудо». Чи ж усі, що належать до великого натовпу, не погодяться щиросердо з тими думками колишнього президента, брата Франца? Так, звичайно, великий натовп дуже вдячний за розширену діяльність вірного раба.

Піддані Царства

14, 15. а) Що зобразив Ісус у притчі про десять талантів (Матвія 25:14—30)? б) Про що далі йде мова у 25-му розділі Матвія?

¹⁴ У 25-му розділі Матвія Ісусова ілюстрація про овець та козлів описує велику роботу збирання земних підданих Божого Царства. У попередній притчі про таланти Ісус показує, що помазані учні, які надіються правити з ним у небесному Царстві, повинні працювати для збільшення його земного маєтку. Отже, у своїй наступній притчі Ісус досить ясно описує вимоги, поставлені до тих, хто бажає стати підданим його небесного Царства.

¹⁵ Зверніть увагу, що він сказав, як записано в Матвія 25:31—33: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч».

16. Яким чином збираються народи і розділяються люди?

¹⁶ Ісус прибув у своїй славі 1914 року. Зі всіма своїми ангелами він пішов у наступ на своїх демонських ворогів і скинув їх з неба. Наступні слова Ісусової притчі допомагають нам дорожити тим, що його перебування на престолі слави символізує суд під час його присутності. Збирання усіх народів перед ним означає те, що Ісус поводиться з ними як зі своєю майбутньою символічною отарою. Ця отара складається з овець та козлів. Тоді як відділення у буквальній отарі овець від козлів не займе й дня, для всесвітнього відділення людей, які керуються моральною свободою вибору, потрібно значно більше часу. Це тому, що розділення відбувається на основі їхніх власних вчинків.

17. Чому для всіх людей сьогоднішня ситуація є серйозною?

¹⁷ У притчі Цар-пастух ставить вівцеподібних осіб з правого боку, а козлоподібних — з лівого. Судове рішення для тих, хто справа, є сприятливим — вічне життя. Лівий бік представляє несприятливий вирок — вічне знищення. Судове рішення Царя має серйозні наслідки.

18. Чому факт невидимого панування Царя не звільняє нікого від відповідальності?

¹⁸ Факт невидимого царювання людського Сина під час його присутності (па·роу·сı́·а) не звільняє нікого від своїх обов’язків. Усе більше та більше вівцеподібних людей беруть участь з класом раба у всесвітньому проповідуванні доброї новини, даючи сяяти своєму світлу. Дійсно, їхнє свідчення досягнуло віддалених закутків землі (Матвія 24:14).

19. Які характерні риси класу овець зображено в притчі про овець та козлів?

¹⁹ Чому Цар-пастух винагородить клас овець благословенним майбуттям? Оскільки вони щиросердо підтримують працю проповідування Царства і виявляють доброзичливість до його помазаних братів, то Ісус вважає це зробленим особисто для нього. Через це царюючий людський Син говорить до них: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Матвія 25:34; 28:19, 20).

Допомога Царю

20, 21. Як вівці доводять те, що вони стоять на стороні Царства?

²⁰ Зверніть увагу, коли Цар запрошує цих овець наслідувати земну сферу Божого Царства, вони висловлюють здивування. Вони запитують його: «Господи, коли то тобі ми все це зробили?». Він відповідає: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,— те Мені ви вчинили» (Матвія 25:40). Коли Ісус з’явився Марії Магдалині після воскресіння, він говорив їй про своїх духовних братів: «Йди до братів Моїх» (Івана 20:17). Під час своєї невидимої присутності Ісус має лише малий останок своїх 144 000 духовних братів, який ще живе на землі.

²¹ Оскільки Ісус невидимий на небі, то вівцеподібні люди не могли все це люб’язно робити безпосередньо йому. Вони бачать його на троні тільки очима віри. Ісус вдячний за всі зусилля допомагати його духовним братам, які стануть з ним співспадкоємцями. Все, що було зроблено для його братів, він вважає зробленим особисто для нього. Вівцеподібні люди свідомо робили добро Христовим братам, бо вони зрозуміли, що це його брати. Вони глибоко цінують те, що Ісусові духовні брати є посланцями Царства Єгови, і бажають довести ділами, що стоять із цими братами на стороні Царства.

22. Яку нагороду отримає клас овець? (Порівняйте Об’явлення 7:14—17).

²² Єгова передбачив, що цей клас вівцеподібних осіб появиться протягом присутності його Сина, і він готує для них чудову нагороду! Великий натовп благословиться миром на цій землі під час щасливого Тисячолітнього панування Царя Єгови — Ісуса Христа.

23. В які способи вівці свідомо допомагають братам Царя?

²³ Що можна зрозуміти після розгляду біблійних пророцтв, які стосуються часу Христової присутності, а також Ісусової притчі про овець та козлів? Те, що людина не зараховується до овець і не є праведною перед Богом та його Царем лише через несвідоме та випадкове здійснення добра одному з Ісусових духовних братів. Ті, які належать до класу овець, розуміють, що вони роблять, хоча й не бачать Царя буквальними очима. Вони намагаються допомагати братам Царя не тільки матеріально, але й духовно. Яким чином? Своєю співучастю у проповідуванні доброї новини про Боже Царство та проведенням біблійних вивчень, щоб робити учнів Христа. Отже, сьогодні налічується вже понад чотири мільйони світлоносних проповідників Божого Царства.

Розширена діяльність

24. Які спонукані любов’ю діла роблять членів сьогоднішнього класу раба найщасливішими особами на землі?

²⁴ Згадаймо декілька з багатьох добрих справ, що виконуються класом вірного раба. По-перше, клас раба є призначений над всім маєтком Керівника — справами його Царства на землі, і цей маєток весь час збільшується. По-друге, цей клас годує духовною поживою не тільки помазаних челядників, але й великий натовп інших овець, що постійно зростає. По-третє, цей клас раба бере на себе керівництво в розповсюдженні світла Царства. По-четверте, найбільше розширення його діяльності полягає в збиранні великого натовпу інших овець і приведенні їх до духовного храму Єгови. По-п’яте, цей клас раба із щиросердою підтримкою вівцеподібних людей розбудовує по всій земній кулі філіали організації, а також центр у Сполучених Штатах Америки. Такі спонукані любов’ю діла роблять членів сьогоднішнього класу раба найщасливішими особами на землі і сприяють радості мільйонів інших людей. Усе це завдяки Єгові та Ісусу Христу, які керують розширеною діяльністю мудрого раба!

25. Як вівці повинні підтримувати клас раба і з яким сподіванням?

²⁵ Сьогоднішній клас раба працює в справі виконання своїх призначених Богом обов’язків важче, ніж будь-коли. До спалаху «великого горя» майже не залишається часу! (Матвія 24:21). Як же важливо Божим вівцям стояти на правій стороні схвалення свого Царя-пастиря! Отже, й надалі всі ревно підтримуймо вірного і мудрого раба. Лише ті вівцеподібні люди, які чинять це, зможуть невдовзі почути радісні слова: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу».

Визволення у час об’явлення Ісуса Христа

«Тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись» (1 ПЕТРА 4:13).

1. Як Єгова збагатив своїх слуг?

ЄГОВА збагатив своїх Свідків багатьма дарами. Він як наш Величний Учитель освітив нас повнотою знання про свою волю та наміри. Своїм святим духом він розвинув у нас здатність із сміливістю випромінювати світло. Натхнений Богом апостол Павло говорить нам у 1 Коринтян 1:6, 7 (Хоменко): «Христове свідоцтво утвердилося між вами. Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об’явлення Господа нашого Ісуса Христа».

2. Яку радісну перспективу приносить «об’явлення Господа нашого Ісуса Христа»?

² «Об’явлення Господа нашого Ісуса Христа» — що це означає? Це стосується часу, коли Ісус з’явиться як славний Цар для того, щоб нагородити своїх вірних послідовників та помститися на безбожниках. Як показано в 1 Петра 4:13 (Деркач), то буде час для непорочних помазаних духом християн та їхніх вірних співробітників з великого натовпу «радіти та веселитись», бо це сигналізує про кінець системи речей Сатани (Об’явлення 7:9).

3. Як ми можемо бути непохитними, взявши до уваги приклад наших братів у Солуні?

³ У міру того як наближається цей день, Сатана із лютістю збільшує свій тиск на нас. Він, як рикаючий лев, намагається пожерти нас. Нам потрібно бути непохитними! (1 Петра 5:8—10). Наші брати в стародавньому Солуні невдовзі після пізнання правди зносили такі самі страждання, яких зазнало багато сучасних Свідків Єгови. Отже, Павлове звернення до них має для нас велике значення. Він писав: «Бо то справедливе в Бога — віддати утиском тим, хто вас утискає, а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,— «в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса» (2 Солунян 1:6—8). Так, визволення неодмінно прийде!

4. Чому духівництво заслуговує вироку, виконання якого відбудеться під час Ісусового об’явлення?

⁴ За Павлового часу єврейські релігійні провідники завдавали дуже багато горя. Сьогодні також ті, які заявляють, що є представниками Бога, а особливо духівництво загальновизнаного християнства, часто протидіють миролюбним Свідкам Єгови. Ці противники твердять, що знають Бога, але вони відкинули «Бога єдиного» — Бога Біблії, замінивши його таємничою трійцею (Марка 12:29). Вони не слухаються доброї новини нашого Господа Ісуса, а сподіваються звільнитися завдяки людському правлінню і цураються доброї новини про близьке Христове Царство праведності. Усі ці релігійні противники загинуть у час, «коли з’явиться з неба Господь Ісус»!

Ісус Христос «приходить»

5. Як у Матвія 24:29, 30 яскраво зображується Ісусове об’явлення?

⁵ Це об’явлення яскраво зображене Ісусом у Матвія 24:29, 30 (Хом.). Описуючи різні складові частини знаку своєї присутності та закінчення системи речей, він говорить: «Сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили. Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина [Божого Месіанського Царя], що приходить на небесних хмарах з потугою та славою великою». Слово «надходитиме», грецьке ер·ко́·ме·нон, вказує на Ісусове об’явлення у ролі Захисника Єгови.

6, 7. Яке значення мають слова «побачить Його кожне око» і до кого вони стосуються?

⁶ Слово «приходить» також вживається апостолом Іваном в Об’явлення 1:7 (Хом.), де він говорить: «От, приходить із хмарами». Вороги не бачитимуть його буквальними очима, бо вислів «із хмарами» виявляє, що для виконання вироку він прибуває невидимо. Якщо б звичайні люди побачили його небесну славу незахищеним оком, вони б осліпнули, так само як дорогою у Дамаск був вражений сліпотою Савл, коли Ісус з’явився перед ним у своїй славі із сильним сяйвом (Дії 9:3—8; 22:6—11).

⁷ В Об’явленні повідомляється, що «побачить Його кожне око, і ті, що Його «прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним». Це означає, що під час знищення противники на землі зрозуміють, що власне Ісус обрушується на них і що він прийшов із владою та великою славою у ролі Виконавця вироку Єгови. Чому сказано про тих ворогів, що вони «Його прокололи»? Тому що їхнє погане ставлення до сьогоднішніх служителів Єгови є подібним до ставлення тих, хто переслідував Ісуса. Так, вони «будуть плакати за Ним».

8. Яку пересторогу стосовно несподіваного знищення подають Ісус і Павло?

⁸ Як прийде той день помсти Єгови? У пророцтві, записаному в 21-му розділі Луки, Ісус описує катастрофічні події, які служать знаком його присутності з 1914 року. Потім, у 34 і 35-му віршах, Ісус перестерігає: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі». Так, цей день помсти Єгови йде несподівано, раптово! Апостол Павло підтверджує це в 1 Солунян 5:2, 3, сказавши: «Прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них». Якраз тепер держави говорять про мир і безпеку та пропонують зміцнити позицію Організації Об’єднаних Націй, щоб забезпечувати порядок за допомогою військової сили.

9. Для кого «світло сіється» і чому?

⁹ У 4 та 5-му віршах апостол далі говорить до нас: «А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві». Нас втішає те, що ми є синами світла — носіями світла для тих, хто прагне правдивого миру та безпеки в Божому новому світі. У Псалмі 97:10, 11 читаємо: «Хто Господа любить,— ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих. Світло сіється для справедливого, а для простосердих — розрада».

Хід подій

10. Що нам ще потрібно взяти до уваги стосовно Божого дня розрахунку? (Об’явлення 16:15).

¹⁰ В якій послідовності розвиватимуться події, коли вдарить велика скорбота? Відкриймо 16-й розділ Об’явлення. У віршах з 13 по 16-й говориться, що нечисті демонські духи збирають народи всієї землі на Армагеддон — війну великого дня Бога Вседержителя. Знову наголошується, що день розплати прийде так, як злодій, і тому нас перестерігається, щоб не спати, а постійно берегти свій духовний одяг, який потрібен для нашого спасіння. Настав час судити людей і народи на землі, а також ще когось. Хто ж це?

11. Ким є жінка, яку описано в Об’явлення 17:5?

¹¹ Це символічна жінка, яка справді намагається видавати себе за когось надзвичайно важливого. Вона зображена в Об’явлення 17:5 як «таємниця: «Великий Вавилон,— мати розпусти й гидоти землі». Але вона вже давно перестала бути таємницею для Свідків Єгови. Її чітко розпізнано як світову імперію фальшивої релігії, головну частину якої становлять секти загальновизнаного християнства. Єгова з огидою дивиться на її борсання у політиці, її сп’яніння «від крови святих», оскільки вона переслідує правдивих християн і є відповідальною за кров «побитих усіх на землі», в тому числі за кров понад сто мільйонів чоловік, убитих тільки у війнах XX століття (Об’явлення 17:2, 6; 18:24).

12. Чому секти загальновизнаного християнства є засуджені?

¹² Найгіршим є те, що секти загальновизнаного християнства стягнули сором на Боже ім’я, лицемірно назвавши себе Божими представниками. Замість чистого Божого Слова вони навчають вавілонської та грецької філософії, і тим, що підтримують вільний спосіб життя, зневажаючи біблійні принципи, вони сприяють моральному занепаду всіх народів. Ці пожадливі крутії засуджені словами, записаними в Якова 5:1, 5: «А ну ж тепер ви, багачі,— плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати. Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення».

Геть, Вавілоне Великий!

13. Чим починається велика скорбота і на що наполегливо наголошується в Об’явлення 18:4, 5?

¹³ Велика скорбота починається виконанням вироку Єгови над Вавілоном Великим. Об’явлення 17:15—18 описує Божу «думку» скерувати «десять рогів» — потужні сили із середовища багатонаціональної «звірини» ООН — так, щоб позбутися Вавілона Великого. «А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина,— вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять. Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його». Не дивно, що з неба лунає наполеглива пересторога, як записано в Об’явлення 18:4, 5: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його». Постійно лунає заклик: порвіть усякі зв’язки з фальшивою релігією, поки ще не запізно!

14. Хто плакатиме через знищення Вавілона Великого і чому?

¹⁴ Як реагуватиме світ на знищення Вавілона Великого? Продажні політики — «царі земні» — стоятимуть на відстані, засмучені його знищенням, бо вони століттями знаходили взаємне задоволення у своїй духовній розпусті. Також сумуватимуть та плакатимуть за ним пожадливі комерсанти — «купці... що вони збагатилися з нього». Вони так само стоятимуть осторонь і говоритимуть: «Горе, горе, місто велике, зодягнене в вісон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами, бо за одну годину згинуло таке велике багатство»! Усі пишні церковні шати та розкішні собори усього світу, зникнуть раз і назавжди! (Об’явлення 18:9—17) Але чи всі плакатимуть за Вавілоном Великим?

15, 16. Яка причина на радість буде в Божих людей?

¹⁵ Об’явлення 18:20, 21 відповідає: «Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!» Неначе велике млинове жорно, що кинуте в море,— «з таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике,— і вже він не знайдеться!»

¹⁶ Яка ж радість! Об’явлення 19:1—8 підтверджує це. З небес чотири рази лунає вигук: «Алілуя!» Перші три рази вигуком «Алілуя!» Єгова прославляється за те, що він виконав справедливий вирок над ганебною розпусницею, Вавілоном Великим. Вже немає світової імперії фальшивої релігії! З Божого престолу лунає голос: «Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!» Який же привілей мати уділ у співі цієї пісні!

Весілля Агнця

17. В яких двох розуміннях Єгова починає панувати як Цар, коли порівняти Об’явлення 11:17 з 19:6?

¹⁷ Четвертий вигук «Алілуя!» впроваджує іншу тему: «Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!» Чи ж цей приспів не подібний до приспіву з Об’явлення 11:17? Там говориться: «Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, ...що прийняв Свою силу велику та й зацарював!» Так. Але контекст Об’явлення 11:17 стосується часу, коли Єгова 1914 року встановив Месіанське Царство, яке «всі народи має пасти залізним жезлом» (Об’явлення 12:5). Об’явлення 19:6 знаходиться у контексті, який описує знищення Вавілона Великого. Божественність Єгови буде оправдана через усунення подібної до розпусниці релігії. Поклоніння йому як Всевишньому Суверену та Царю буде вічним!

18. Яке радісне оголошення спричинене усуненням Вавілона Великого?

¹⁸ Отже, можна радісно проголосити: «Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому [Яг], бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!» І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо вісон — то праведність святих» (Об’явлення 19:7, 8). Нам не повідомлено, коли помазаний останок, який все ще знаходиться на землі, отримає небесне воскресіння. Але з контексту ми отримуємо запевнення, що їхнє весілля з Агнцем, Ісусом Христом, буде радісним часом ще й тому, що вони були безпосередніми свідками приниження огидної розпусниці, Вавілона Великого.

Світ Сатани знищено

19. Про яку іншу подію описується в Об’явлення 19:11—21?

¹⁹ Знову білий кінь, згаданий перший раз в Об’явлення 6:2, з’являється в полі зору. В Об’явлення 19:11 ми читаємо: «А Той, Хто на ньому [білому коні] сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює». Таким чином, «Цар над царями, і Господь над панами» їде в силі, щоб вдарити народи і топтати «чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя». Надаремно збираються «земні царі, і війська їхні», щоб вести війну Армагеддон. Вершник на білому коні перемагає. Від земної організації Сатани не залишається нічого (Об’явлення 19:12—21).

20. Що стається із самим Дияволом?

²⁰ Але що ж стається із самим Дияволом? В Об’явлення 20:1—6 про Христа говориться як про «Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй». Він хапає дракона, первісного Вужа, котрим є Сатана Диявол, зв’язує його, кидає до безодні, закриває та запечатує над ним цю безодню. Сатана вже не може вийти звідтіля, щоб зводити народи, отже, настає славетне Тисячолітнє Царство Агнця та його нареченої. Вже немає сліз смутку! Вже немає смерті, спричиненої Адамом! Ні плачу, ні ридання, ні болю більше немає! «Бо перше минулося!» (Об’явлення 21:4).

21. Чекаючи на об’явлення Ісуса Христа, що ми повинні робити?

²¹ Чекаючи об’явлення нашого Господа Ісуса, виявляймо ревність, коли оповіщаємо інших про Божі чудові обіцянки Царства. Визволення вже близько! Крокуймо вперед, завжди вперед як освічені діти Суверенного Господа Єгови!