Вдале закінчення

ТИ ПРОВІВ ретельні тематичні пошуки, упорядкував матеріал основної частини виступу, а навіть склав цікавий вступ. Проте потрібно ще чогось — вдалого закінчення. Не применшуй його важливості. Сказане останнім пам’ятається найдовше. Якщо кінцівка виступу слабка, то значну долю сили втрачає і матеріал, що передував їй.

Розглянь такий приклад: невдовзі перед смертю Ісус Навин виголосив перед старшими Ізраїлю незабутню промову. Він нагадав їм, як Єгова поводився зі своїми слугами ще від часів Авраама. Чи після цього Ісус Навин просто повторив головне у формі узагальнення? Ні. З глибоким почуттям він закли́кав увесь народ: «Бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді». Прочитай собі кінцівку його виступу, записану в Ісуса Навина 24:14, 15.

Ще одну видатну промову, записану в Дії 2:14—36, виголосив до натовпу в Єрусалимі апостол Петро. Це було на свято П’ятдесятниці у 33 році н. е. Спершу апостол пояснив слухачам, що на їхніх очах сповнюється Йоілове пророцтво про вилиття Божого духу. Потім він показав, як ця подія була пов’язана з месіанськими пророцтвами, записаними у Псалмах, котрі передрікали, що Ісус Христос воскресне, буде піднесений і сяде по Божій правиці. А в кінцевих словах свого виступу Петро чітко виклав суть справи, яка стосувалася всіх присутніх. Він промовив: «Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп’яли ви!» Після цього слухачі запитали: «Що ж ми маємо робити, мужі-браття?» А Петро відказав: «Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа» (Дії 2:37, 38). Того дня правду про Ісуса Христа прийняло близько 3000 глибоко зворушених слухачів.

Слід пам’ятати. Кінцеві фрази виступу повинні мати прямий зв’язок з його темою. Вони мусять бути логічним завершенням головних пунктів. Хоча у закінченні можна повторити окремі ключові слова з теми, необов’язково прямо її називати.

Мета твоїх виступів переважно полягає у тому, щоб заохотити слухачів до дій на підставі викладеного матеріалу. Одна з найголовніших цілей закінчення — показати слухачам, що́ слід робити. Чи ти обміркував, чим твій матеріал буде цінним для слухачів, і чи старанно продумав свою кінцеву мету, коли вибирав тему та головні пункти? Якщо відповідь ствердна, значить, ти добре знаєш, до яких дій прагнеш спонукати присутніх. Тепер потрібно пояснити їм, що́ це за дії і як їх здійснювати.

Закінчення має не тільки показувати, що́ робити, але й містити належну мотивацію. Воно мусить включати вагомі підстави для дій та, якщо можливо, інформувати про корисні результати таких учинків. Якщо останнє речення добре продумане і сформульоване, воно підсилює дієвість цілого виступу.

Пам’ятай, що виступ наближається до кінця. Про це повинні свідчити твої слова. Доречним має бути і темп мовлення. Не слід говорити швидко аж до самого кінця, а тоді зненацька зупинитись. З другого боку, також не варто поступово стишувати голос. Сила голосу мусить бути достатньою, але не надмірною. Кілька останніх речень виступу повинні звучати з нотою завершення. Їх потрібно вимовити завзято та впевнено. Коли тренуєшся вголос, обов’язково прорепетируй кінцівку.

Якої довжини має бути закінчення? Цього неможливо визначити лише за годинником. Кінцівку не слід затягувати. Належну довжину закінчення можна встановити за його впливом на слухачів. Вдале закінчення є завжди простим, прямим та позитивним. Дієвою може бути і дещо довша, ретельно продумана кінцівка, яка містить короткий приклад. Порівняй стисле закінчення цілої книги Екклезіяста (12:13, 14) з кінцівкою набагато коротшої Нагірної проповіді в Матвія 7:24—27.