21. а) За яких умов мав початися період, передречений у Даниїла 12:11? б) Що таке «стала жертва» і коли вона припинилась? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 298).

²¹ Даниїлу було сказано: «Від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев’ятдесят день». Отже, цей період повинен був початися за певних умов. Мала припинитися «стала жертва»a (Даниїла 12:11). Яку жертву мав на увазі ангел? Не тваринну, котру приносили в якомусь земному храмі. Бо ж навіть храм, що стояв колись в Єрусалимі, був всього-на-всього ‘подобою правдивого’ — великого духовного храму Єгови, який почав діяти у 29 році н. е., коли Христос став його Первосвящеником! У цьому духовному храмі, який представляє Божий устрій для чистого поклоніння, немає потреби постійно приносити жертви за гріхи, бо «Христос один раз був у жертву принесений, щоб «понести гріхи багатьох» (Євреїв 9:24, Хом.; 9:25—28). Однак усі правдиві християни таки приносять жертви в цьому храмі. Апостол Павло написав: «Через нього [Христа] приносім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я» (Євреїв 13:15, Хом.). Отже, перша умова пророцтва — припинення ‘сталої жертви’ — склалася в середині 1918 року, коли проповідницька праця фактично зупинилась.

ПРИПИНЕННЯ СТАЛОЇ ЖЕРТВИ

У книзі Даниїла вислів «стала жертва» вжито п’ять разів. Він стосується жертви хвали — ‘плоду уст’, яку постійно приносять Богові Єгові його слуги (Євреїв 13:15). Про її припинення передрікається в Даниїла 8:11; 11:31 та 12:11.

Під час обох світових воєн народ Єгови, що жив у сферах впливу «північного царя» та «південного царя», зазнавав сильних переслідувань (Даниїла 11:14, 15). Припинення «сталої жертви» відбулося наприкінці Першої світової війни, коли у середині 1918 року проповідницька праця майже зупинилась (Даниїла 12:7).