Чи готові ви до дня Єгови?

«Великий день Єгови близько. Він близько й дуже сильний його поспіх» (СОФОНІЇ 1:14, НС).

1. Як Святе Письмо описує день Єгови?

«ВЕЛИКИЙ та страшний» день Єгови невдовзі прийде на цю злу систему речей. Святе Письмо описує день Єгови як день битви, темряви, лютості, горя, страждання, сум’яття і спустошення. Однак деякі люди переживуть його, оскільки «кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:3—5; Амоса 5:18—20). Так, Бог тоді знищить своїх ворогів і спасе своїх людей.

2. Чому нам слід мати відчуття невідкладності стосовно дня Єгови?

² Божі пророки пов’язували день Єгови з почуттям невідкладності. Наприклад, Софонія писав: «Великий день Єгови близько. Він близько й дуже сильний його поспіх» (Софонії 1:14, НС). Ситуація сьогодні ще нагальніша, тому що Божий Головний Виконавець вироку, Цар Ісус Христос, невдовзі ‘прив’яже до стегна Свого меча і помчиться за справи правди, і лагідности та справедливости’ (Псалом 45:4, 5). Чи ви готові до того дня?

Вони мали великі сподівання

3. Які сподівання мали деякі солунські християни і через які дві причини вони помилялися?

³ Багато людей мали нездійснені сподівання стосовно дня Єгови. Деякі ранні християни у Солуні казали, що «вже настав день Господній» (2 Солунян 2:2). Але є дві основні причини, чому він тоді ще не був близько. Наводячи одну з них, апостол Павло сказав: «Коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них» (1 Солунян 5:1—6). У цей «час кінця» ми самі очікуємо сповнення тих слів (Даниїла 12:4). Солунянам не вистачало ще одного доказу на те, що великий день Єгови прийшов, бо Павло сказав їм: «Той день не настане, аж перше прийде відступлення» (2 Солунян 2:3). Коли Павло писав ті слова (близько 51 року н. е.), «відступлення» від правдивого християнства ще не розвинулося повністю. Сьогодні ми бачимо його в повному розквіті у християнському світі. Однак, незважаючи на нездійснені сподівання, ті вірні помазанці у Солуні, які продовжували до смерті вірно служити Богові, зрештою отримали небесну нагороду (Об’явлення 2:10). Ми також отримаємо нагороду, якщо залишатимемося вірними, очікуючи дня Єгови.

4. а) З чим день Єгови пов’язується в 2 Солунян 2:1, 2? б) Які погляди на повернення Христа і пов’язані з цим справи мали так звані отці церкви?

⁴ Біблія пов’язує «великий день Єгови» з «присутністю нашого Господа, Ісуса Христа» (2 Солунян 2:1, 2, НС). Так звані отці церкви мали різні ідеї про повернення Христа, його присутність і Тисячолітнє правління (Об’явлення 20:4). У другому столітті н. е. Папій з Гієраполя очікував, що протягом Тисячолітнього правління Христа земля буде казково родючою. Юстін Мученик неодноразово говорив про Ісусову присутність і сподівався, що відновлений Єрусалим буде місцеперебуванням Його Царства. Іриней Ліонський вчив, що після зруйнування Римської імперії Ісус з’явиться видимо, зв’яже Сатану і правитиме в земному Єрусалимі.

5. Що деякі вчені говорять про «Друге Пришестя» Христа і його Тисячолітнє правління?

⁵ Історик Філіп Шаф зауважив, що «найразючішим моментом» у періоді до Нікейського собору 325 року н. е. була «віра в те, що перед загальним воскресінням і судом Христос буде видимо правити на землі тисячу років у славі з воскреслими святими». У «Біблійному словнику» під редакцією Джеймса Гастінґса говориться: «Тертулліан, Іриней та Іпполіт все ще чекали скорого Пришестя [Ісуса Христа]; але в александрійських отців ми зустрічаємо новий спосіб мислення... Після того як Августин ототожнив Тисячоліття з періодом войовничої церкви, Друге Пришестя відклалося на далеке майбутнє».

День Єгови і присутність Ісуса

6. Чому нам не слід робити висновку, що до дня Єгови ще далеко?

⁶ Неправильні уявлення вели до розчарувань, але не думаймо, що до дня Єгови ще далеко. Ісусова невидима присутність, з якою цей день пов’язується у Біблії, вже почалася. «Вартова башта» та інші публікації Свідків Єгови часто містять біблійні докази того, що Христова присутність почалася у 1914 роціa. Що ж Ісус говорив про свою присутність?

7. а) Наведіть деякі складові знака Ісусової присутності і закінчення системи речей? б) Як нам можна спастися?

⁷ Ісусова присутність стала темою розмови незадовго до його смерті. Коли Ісусові апостоли Петро, Яків, Іван та Андрій почули, що він передрікає знищення єрусалимського храму, вони запитали: «Коли станеться це і який буде знак твоєї присутності і закінчення системи речей?» (Матвія 24:1—3, НС; Марка 13:3, 4). Відповідаючи їм, Ісус передбачив війни, голод, землетруси та інші складові «знака» його присутності і закінчення системи речей. Він також сказав: «Хто витерпить аж до кінця,— той буде спасений» (Матвія 24:13). Ми спасемося, якщо вірно витерпимо до кінця нашого теперішнього життя або до кінця цієї злої системи.

8. Що треба було зробити перед кінцем єврейської системи речей і яка подібна робота виконується сьогодні?

⁸ Перед кінцем мала сповнитися особлива частина знака Ісусової присутності. Ісус говорив про неї: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Матвія 24:14). Ще до того, як римляни у 70 році н. е. знищили Єрусалим і єврейська система речей закінчилася, Павло міг сказати, що добра новина «проповідана всьому створінню під небом» (Колосян 1:23). Однак сьогодні Свідки Єгови ведуть проповідницьку працю «по цілому світові» набагато ширше. За кілька минулих років Бог відкрив можливість для великого свідчення у Східній Європі. Свідки Єгови зі своїми друкарнями та іншими засобами по цілому світі готові до розширення своєї діяльності навіть у ‘місцях, де вони не проповідували’ (Римлян 15:22, 23, СМ). Чи твоє серце спонукує тебе свідчити з усіх сил, перш ніж прийде кінець? Якщо так, то Бог може зміцнити тебе, щоб ти брав участь у цінній праці, що попереду (Филип’ян 4:13, Хом.; 2 Тимофія 4:17).

9. Що пояснив Ісус, згідно з Матвія 24:36?

⁹ Передречена праця проповідування про Царство, а також інші частини знака Ісусової присутності виконуються саме тепер. Отже кінець цієї злої системи речей близько. Правда, Ісус говорив, що «про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син,— лише Сам Отець» (Матвія 24:4—14, 36). Але Ісусове пророцтво допомагає нам бути готовими до ‘дня того й години’.

Вони були готові

10. Звідки ми знаємо, що можливо залишатися духовно пильним?

¹⁰ Щоб пережити великий день Єгови, ми мусимо залишатися духовно пильними і міцно стояти у правдивому поклонінні (1 Коринтян 16:13). Ми знаємо, що така витривалість можлива, тому що одна побожна сім’я мала її і пережила Потоп, який знищив злих людей у 2370 році до н. е. Порівнюючи ту епоху зі своєю присутністю, Ісус говорив: «Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу», і не знали [«не звертали уваги», НС], аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав,— так буде і прихід [«присутність», НС] Сина Людського» (Матвія 24:37—39).

11. Що робив Ной, незважаючи на насилля, яке існувало в його дні?

¹¹ Ной і його сім’я жили, подібно як ми, у світі, сповненому насилля. Неслухняні ангели — «Божі сини» — матеріалізувалися й брали собі жінок, від яких їм народжувалися горезвісні нефілім, що тероризували людей і, безсумнівно, помножили насилля (Буття 6:1, 2, 4; 1 Петра 3:19, 20). Однак «Ной з Богом ходив» у вірі. Він «був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях» — серед своїх злих сучасників (Буття 6:9—11). Молитовно покладаючись на Бога, ми можемо так само поводитися у цьому злому світі, тоді як чекаємо на день Єгови.

12. а) Яку працю виконував Ной, окрім будування ковчега? б) Як люди реагували на проповідування Ноя і з якими наслідками для себе самих?

¹² Ной добре відомий через будування ковчега для збереження життя протягом Потопу. Він також був «проповідником праведности», але його сучасники «не звертали уваги» на звістку від Бога. Вони їли, пили, одружувалися, виховували дітей, піклувалися звичайними справами життя, аж поки Потоп не забрав їх усіх (2 Петра 2:5; Буття 6:14). Вони не хотіли чути про праведну мову й поведінку, подібно як і сьогоднішнє зле покоління закриває вуха до того, що Свідки Єгови говорять про ‘покаяння перед Богом’, віру в Христа, праведність і «майбутній суд» (Дії 20:20, 21; 24:24, 25). Немає жодних свідчень про те, скільки людей жило на землі, коли Ной проголошував Божу звістку. Але одна річ певна, населення землі різко зменшилося у 2370 році до н. е.! Потоп забрав усіх злих, залишивши тільки людей, готових до того діла Божого,— Ноя і сімох інших членів його сім’ї (Буття 7:19—23; 2 Петра 3:5, 6).

13. Якому Божому присуду Ной цілковито довіряв і як він діяв згідно з цим присудом?

¹³ Бог не повідомив Ноя багато років наперед про точний день і годину Потопу. Проте коли Ноєві було 480 років, Єгова проголосив: «Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки,— бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ» (Буття 6:3). Ной повністю довіряв цьому Божому присуду. Досягнувши віку 500 років «породив Ной Сима, Хама та Яфета», і, беручи до уваги тодішні звичаї, мабуть, минуло 50—60 років, перш ніж його сини одружилися. Коли Ноєві було сказано будувати ковчег для порятунку протягом Потопу, ті сини і їхні дружини, очевидно, допомагали йому. Будування ковчега, мабуть, збіглося з Ноєвим служінням «проповідника праведности», яке він вів протягом останніх 40—50 років перед Потопом (Буття 5:32; 6:13—22). Всі ці роки він та його сім’я діяли з вірою. Виявляймо віру й ми, проповідуючи добру новину і чекаючи дня Єгови (Євреїв 11:7).

14. Що Єгова зрештою сказав Ноєві і чому?

¹⁴ Коли будування ковчега наближалося до кінця, Ной, можливо, думав, що Потоп ось-ось настане, хоча він не знав точно, коли це буде. Зрештою Єгова сказав йому: «Ось бо по семи днях, я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей» (Буття 7:4). Це дало Ноєві і його сім’ї саме стільки часу, скільки було потрібно, щоб завести у ковчег тварин усіх «родів» і самим увійти, перш ніж почнеться Потоп. Нам не потрібно знати дня і години для початку знищення цієї системи; ми не маємо доручення піклуватися, щоб тварини пережили це знищення, а люди, які переживуть, уже збираються у символічний ковчег, духовний рай Божих людей.

«Пильнуйте»

15. а) Як би ви своїми словами пояснили Ісусові слова, записані в Матвія 24:40—44? б) Який результат має те, що ми не знаємо точного часу, коли Ісус прийде виконувати Божу помсту?

¹⁵ Стосовно своєї присутності Ісус пояснював: «Будуть двоє на полі [працювати] тоді,— один візьметься, а другий полишиться. Дві будуть молоти [зерно на борошно] на жорнах,— одна візьметься, а друга полишиться. Тож пильнуйте, бо не знаєте котрого дня прийде Господь ваш. Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би. Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:40—44; Луки 17:34, 35). Те, що ми не знаємо точного часу Ісусового приходу для виконання Божої помсти, сприяє нашій пильності і щодня дає нагоду доводити, що ми служимо Єгові з неегоїстичних мотивів.

16. Що станеться з тими, які «полишаться», і з тими, які «візьмуться»?

¹⁶ Серед людей, які «полишаться» на знищення разом із злими, будуть також ті, що колись були просвітлені, але яких знову поглинув егоїстичний спосіб життя. Хай же ми всі будемо серед тих, які «візьмуться»,— повністю відданих Єгові і глибоко вдячних за його духовні дари через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). До самого кінця служімо Богові, виявляючи «любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри» (1 Тимофія 1:5).

Необхідні святі учинки

17. а) Що було передречено в 2 Петра 3:10? б) До яких вчинків та діл заохочує 2 Петра 3:11?

¹⁷ Апостол Петро писав: «День же Господній [«Єгови», НС] прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять» (2 Петра 3:10). Символічні небо і земля не переживуть жару Божого палючого гніву. Отже Петро додає: «А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності [«святих учинках та ділах відданості Богові», НС] ви» (2 Петра 3:11). Ці вчинки й діла означають, наприклад, регулярно відвідувати християнські зібрання, робити добро іншим і брати активну участь у проповідуванні доброї новини (Матвія 24:14; Євреїв 10:24, 25; 13:16).

18. Що нам слід робити, якщо ми відчуваємо прихильність до цього світу?

¹⁸ «Святі учинки й діла відданості Богові» вимагають, щоб ми ‘берегли себе чистими від світу’ (Якова 1:27). Але що робити, коли ми відчуваємо прихильність до цього світу? Можливо, нас вабить якась небезпечна перед Богом річ, наприклад, нечисті розваги або музика чи пісні, що популяризують безбожницький дух цього світу (2 Коринтян 6:14—18). Якщо так, тоді шукаймо Божої допомоги в молитві, щоб нам не минутися з цим світом, але отримати схвалення, коли станемо перед Сином Людським (Луки 21:34—36; 1 Івана 2:15—17). Якщо ми присвятилися Богові, то, безумовно, повинні з усіх сил розвивати і підтримувати теплі взаємини з ним і таким чином бути готовими до великого й грізного дня Єгови.

19. Чому громада вісників Царства сподівається пережити закінчення цієї злої системи речей?

¹⁹ Побожний Ной та його сім’я пережили Потоп, який знищив стародавній світ. Праведні люди пережили кінець єврейської системи речей у 70 році н. е. Наприклад, апостол Іван ще був живий і активний у служінні Богові близько 96—98 років н. е., саме тоді він написав книгу Об’явлення, своє Євангеліє і три натхнені послання. З-поміж тисяч людей, які прийняли правдиву віру на свято П’ятидесятниці 33 року н. е., мабуть, багато пережили кінець єврейської системи (Дії 1:15; 2:41, 47; 4:4). Сьогодні громада вісників Царства може надіятися пережити закінчення теперішньої злої системи речей.

20. Чому нам слід бути ревними ‘проповідниками праведности’?

²⁰ Оскільки новий світ так близько перед нами, будьмо ревними ‘проповідниками праведности’. Який же привілей служити Богові у ці останні дні! І як же радісно скеровувати людей до сучасного «ковчега» — духовного раю Божих людей! Хай же мільйони, що вже є у тому раю, залишаються вірними, духовно пильними і готовими до великого дня Єгови! Але що допоможе нам залишатися пильними?

Блаженний, хто пильнує!

«Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 16:15, Хом.).

1. Чого нам сподіватися з огляду на близькість дня Єгови?

ВЕЛИКИЙ день Єгови близько, а це означає війну! У видінні апостол Іван бачив подібних до жаб «духів демонських», які виходили до всіх «царів», тобто правителів, землі. З якою метою? «Щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога»! Іван додав: «Зібрав [«зібрали», СМ] їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон» (Об’явлення 16:13—16).

2. Хто такий Ґоґ з Маґоґа і що станеться, коли він нападе на народ Єгови?

² Невдовзі Єгова спонукає політичний елемент цієї системи знищити Вавилон Великий, світову імперію фальшивої релігії (Об’явлення 17:1—5, 15—17). Тоді Ґоґ з Маґоґа — Сатана Диявол, скинений до околиць землі,— вишикує свої орди до рішучого наступу на мирний, зовні беззахисний народ Єгови (Єзекіїля 38:1—12). Але Бог врятує свій народ. Це позначить початок «великого і грізного дня Єгови» (Йоіла 2:31, НС; Єзекіїля 38:18—20).

3. Як би ви описали події, передречені в Єзекіїля 38:21—23?

³ Так, Єгова врятує свій народ і знищить усі сліди Сатанинської системи, коли настане світова ситуація Армагеддон. Прочитайте пророчі слова в Єзекіїля 38:21—23 і уявіть собі ту сцену. Єгова використовує свою силу, щоб навести заливні дощі, руйнівний камінний град, блискавичний вогонь, смертоносні епідемії. Паніка зростає по цілому світі, коли орди Ґоґа приходять у замішання, воюючи одні проти одних. Решта ворогів Всемогутнього Бога знищені тоді, коли Єгова використовує свої надприродні засоби, щоби врятувати своїх слуг. Коли передречена «велика скорбота» припиниться, від Сатанинської безбожної системи нічого не залишиться (Матвія 24:21). Злі, хоча й у передсмертній агонії, але таки дізнаються, хто відповідальний за їхнє нещастя. Наш переможний Бог сам каже: «Вони пізнають, що Я — Господь [«Єгова», НС]». Ці надзвичайні події відбудуться в наші дні, протягом Ісусової присутності.

«Іду, неначе злодій»

4. В який спосіб Ісус прийде знищувати цю злу систему речей?

⁴ Прославлений Господь Ісус Христос каже: «Ось іду, неначе злодій». Прийти, неначе злодій, означає прийти раптово, коли не чекають, коли більшість людей спить. Ісус, коли прийде, неначе злодій, щоб нищити цю злу систему, збереже тих, які справді пильні. Він сказав Іванові: «Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його» (Об’явлення 16:15, Хом.). Що означають його слова? І як нам залишатися духовно пильними?

5. Як була організована храмова служба, коли Ісус був на землі?

⁵ Взагалі вартового не роздягають, коли він засинає на посту. Але коли Ісус був на землі, саме це робили у єрусалимському храмі, де служили черги священиків та левитів. Цар Давид в XI столітті до н. е. організував сотні ізраїльських священиків та тисячі їхніх помічників-левитів у 24 черги (1 Хронік 24:1—18). Кожна черга з понад тисячі навчених працівників у своєму порядку виконувала різні види храмового служіння принаймні двічі на рік один повний тиждень. Але на свято Кучок служили всі 24 черги. Додаткова допомога потрібна була також на свято Пасхи.

6. На що міг натякати Ісус, коли він сказав: «Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже»?

⁶ Коли Ісус говорив: «Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже», він міг натякати на систему, якої дотримувалися у той час вартові у храмі. Єврейська Мішна каже: «Священики вартували в трьох місцях у Храмі: коло камери, де готувався фіміам, коло камери вогню і коло камери для зігрівання; а левити вартували у двадцяти одному місці: п’ятеро коло п’ятьох брам Храмової гори, четверо на чотирьох кутах храму зсередини, п’ятеро на п’яти брамах Храмового подвір’я, четверо на його чотирьох кутах зовні, один коло ягнячої камери, один коло камери завіси і один за місцем Престолу благодаті [за тильною стіною Святого Святих]. Начальник сторожі храму з палаючим смолоскипом обходив кожний пост, і, якщо якийсь вартовий не вставав і не говорив йому: «Начальнику храмової сторожі, мир тобі!»— й було видно, що той спить, він міг побити його палицею і мав право спалити його вбрання» (Мішна, Міддот [«Виміри»], 1, абзаци 1, 2, переклад на англійську Герберта Данбі).

7. Чому священикам та левитам на варті в храмі потрібно було пильнувати?

⁷ Багато левитів та священиків з черги, яка служила, цілу ніч пильнували, щоб ніхто з нечистих не зайшов на двори храму. Оскільки «начальник храмової варти» обходив вночі усі 24 пости, кожний вартовий мусив пильнувати, щоб його не застали сонним на посту (Дії 4:1, СМ).

8. Що таке символічна одежа християнина?

⁸ Помазаним християнам та їхнім співслужителям потрібно духовно пильнувати й берегти свою символічну одежу. Це зовнішні докази нашого призначення служити у духовному храмі Єгови. Про це свідчить те, що ми маємо Божий святий дух, або діючу силу, яка допомагає нам виконувати свої обов’язки і сповняти привілеї вісників Царства. Якщо б ми заснули на своєму посту Божих служителів, нас міг би так застати Ісус Христос — Начальник варти величного духовного храму. Якщо б ми духовно спали в той момент, то були б, так би мовити, роздягнуті і наша символічна одіж була б спалена. Отже, як нам залишатися духовно пильними?

Як ми можемо бути пильними

9. Чому вивчення Біблії за допомогою християнських публікацій таке важливе?

⁹ Старанне вивчення Святого Письма з допомогою християнських публікацій стимулює духовну пильність. Таке вивчення підготовлюватиме нас до служіння, допомагатиме нам витримувати критичні ситуації і показуватиме нам шлях до вічного щастя (Приповістей 8:34, 35; Якова 1:5—8). Наше вивчення повинне бути ґрунтовним і прогресивним (Євреїв 5:14—6:3). Добра їжа, якщо нею регулярно харчуватися, допоможе нам залишатися пильними. Вона буде запобігати млявості — можливій ознаці недоїдання. Немає жодної причини недоїдати і бути сонливими у духовному плані, тому що Бог щедро постачає нам духовну поживу через помазаного «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Регулярне споживання духовної поживи шляхом особистого й сімейного вивчення — це один із способів залишатися пильними і ‘здоровими у вірі’ (Тита 1:13).

10. Як християнські зібрання й конгреси допомагають нам залишатися духовно пильними?

¹⁰ Християнські зібрання і конгреси допомагають нам залишатися духовно пильними. Вони підбадьорюють нас і дають нагоду ‘заохочувати одне одного до любови й до добрих учинків’. Нам слід регулярно збиратися особливо тепер, оскільки ми бачимо, що «зближається день той». Той день вже справді близько. Це «день Єгови», коли він оправдає свій суверенітет. Якщо той день справді важливий для нас, як це і повинно бути, ми не будемо ‘кидати збору свого’ (Євреїв 10:24, 25; 2 Петра 3:10, НС).

11. Чому можна сказати, що християнське служіння є необхідним для духовного пильнування?

¹¹ Християнське служіння від цілого серця необхідне для духовного пильнування. Регулярне і ревне проповідування доброї новини підтримує нас пильними. У служінні ми маємо багато нагод розмовляти з людьми про Боже Слово, його Царство та його цілі. Нам приносить задоволення свідчення від дому до дому, повторні відвідини і домашні біблійні вивчення за допомогою таких публікацій, як книжка «Знання, яке веде до вічного життя». Старійшини у стародавньому Ефесі могли посвідчити, що Павло вчив їх «прилюдно і від дому до дому» (Дії 20:20, 21, НС). Звичайно, декотрі вірні Свідки Єгови мають серйозні проблеми зі здоров’ям, які трохи перешкоджають їм у служінні, але вони знаходять способи розповідати іншим про Єгову і його царювання, а також отримують від цього велику радість (Псалом 145:10—14).

12, 13. Чому нам слід уникати надуживання їжею та алкоголем?

¹² Уникаючи надуживань, нам буде легше залишатися духовно пильними. Говорячи про свою присутність, Ісус заохотив своїх апостолів: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі» (Луки 21:7, 34, 35). Обжерливість та пияцтво суперечать біблійним принципам (Повторення Закону 21:18—21). У Приповістей 23:20, 21 говориться: «Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають, бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття» (Приповістей 28:7).

¹³ Навіть якщо переїдання і надмірне вживання алкоголю ще не є на такому рівні, людина може стати через це в’ялою, навіть лінивою і недбалою у виконанні Божої волі. Звичайно, клопоти про сім’ю, здоров’я і таке інше — закономірне явище. Однак ми будемо щасливими, якщо поставимо справи Царства на перше місце в житті і покладатимемося на нашого небесного Отця, що він піклуватиметься про нас (Матвія 6:25—34). Інакше «день той» прийде на нас «немов сітка», можливо, як замаскована пастка, що несподівано схопить нас, або як пастка з приманкою, подібна до тих, що приваблюють і тоді хапають нічого не підозрюючих тварин. Цього не станеться з нами, якщо ми залишатимемося пильними і будемо повністю усвідомлювати, що живемо в «часі кінця» (Даниїла 12:4).

14. Чому нам слід щиро молитися?

¹⁴ Щирі молитви — ще одна допомога для духовної пильності. У своєму великому пророцтві Ісус далі наполягав: «Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Луки 21:36). Так, молімося, щоб ми завжди були на стороні Єгови і отримали схвалення, коли Ісус, Син Людський, прийде знищувати цю злу систему речей. Для нашого добра і для добра співвіруючих, за яких ми молимося, нам потрібно ‘пильнувати в молитві’ (Колосян 4:2; Ефесян 6:18—20).

Час закінчується

15. Що приносить наше служіння проповідників праведності?

¹⁵ Безсумнівно, чекаючи на великий день Єгови, ми хочемо якомога більше зробити у його служінні. Якщо ми щиро молимося до нього про це, можливо, що для нашої діяльності відкриються «двері великі й широкі» (1 Коринтян 16:8, 9). У призначений Богом час Ісус виноситиме присуд і відділятиме праведних «овець», достойних вічного життя, від безбожних «козлів», які заслуговують на вічне знищення (Івана 5:22). Ми не відділяємо овець від козлів. Але наше служіння проповідників праведності сьогодні дає людям нагоду вибрати життя у служінні Богові і таким чином мати надію, що Ісус відділить їх до життя, коли він «прийде... у славі Своїй». Оскільки час, залишений для цієї системи речей, такий короткий, це підкреслює потребу докладати щирих зусиль, шукаючи тих, що «схильні до вічного життя» (Матвія 25:31—46; Дії 13:48, НС).

16. Чому нам слід бути ревними вісниками Царства?

¹⁶ Для світу Ноєвих днів час закінчився, і невдовзі закінчиться час для цієї системи речей. Тому будьмо ревними вісниками Царства. Наша праця проповідування процвітає, оскільки кожного року сотні тисяч охрещуються на символ їхнього присвячення Богові. Вони стають частиною благословенної організації Єгови, це «Його... народ та отара Його пасовиська» (Псалом 100:3). Як же радісно брати участь у праці проповідування про Царство, що приносить надію стільком людям перед «великим і грізним днем Єгови»!

17, 18. а) Якої реакції від декотрих людей нам слід сподіватися під час проповідування? б) Що прийде на глузіїв?

¹⁷ Як і Ной, ми маємо Божу підтримку й захист. Мабуть, люди, а також матеріалізовані ангели та нефілім насміхалися над звісткою Ноя, але це його не зупинило. Сьогодні деякі насміхаються, коли ми показуємо незаперечні докази, що живемо в «останні дні» (2 Тимофія 3:1—5). Такі насмішки сповнюють біблійне пророцтво про Христову присутність, оскільки Петро писав: «За останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення» (2 Петра 1:16; 3:3, 4, Хом.).

¹⁸ Сьогоднішні глузії можуть думати: «Нічого не змінилося від сотворення. Життя продовжується, люди їдять, п’ють, одружуються і виховують дітей. Навіть якщо Ісус присутній, він не буде виконувати присуд за мого життя». Як же вони помиляються! Якщо вони не помруть раніше з якоїсь іншої причини, то грізний день Єгови обов’язково прийде на них, подібно як лукавий рід Ноєвих днів загинув у Потопі (Матвія 24:34).

Обов’язково залишаймося пильними!

19. Як нам слід ставитися до свого доручення робити учнів?

¹⁹ Якщо ми присвятилися Єгові, не допускаймо, щоб нас заколисало неправильне мислення. Зараз час пильнувати, вірити у Божі пророцтва і сповняти своє доручення ‘навчити всі народи’ (Матвія 28:19, 20). Оскільки ця система наближається до кінця, не існує більшого привілею, ніж служити Богові Єгові під керівництвом Ісуса Христа і брати участь у всесвітній праці проповідування «цієї Євангелії Царства», перш ніж прийде кінець (Матвія 24:14; Марка 13:10).

20. Який приклад залишили нам Калев та Ісус Навин і чого вчить нас цей приклад?

²⁰ Дехто з людей Єгови служить йому вже десятиліттями, можливо, ціле своє життя. І навіть якщо ми прийняли правдиве поклоніння недавно, будьмо такими, як ізраїльтянин Калев, що «вірно йшов слідами за Господом [«Єговою», НС]» (Повторення Закону 1:34—36, Хом.). Він та Ісус Навин були готові увійти в Обітовану землю невдовзі після визволення Ізраїлю від єгипетської неволі. Однак дорослі ізраїльтяни в цілому не мали достатньої віри і вони мусили провести 40 років у пустині, де й повмирали. Калев та Ісус Навин зносили труднощі разом з ними у той час, але зрештою ті двоє чоловіків увійшли в Обітовану землю (Числа 14:30—34; Ісуса Навина 14:6—15). Якщо ми ‘вірно йдемо слідами за Єговою’ і залишаємося духовно пильними, то отримаємо радісну нагоду увійти в Божий обіцяний новий світ.

21. Чого ми зазна́ємо, якщо будемо духовно пильними?

²¹ Докази ясно свідчать, що ми живемо в часі кінця і що великий день Єгови вже близько. Зараз не час ставати духовно сонними і недбалими у виконанні Божої волі. Ми отримаємо благословення тільки тоді, якщо залишимося духовно пильними і збережемо свою одежу, тобто докази, що ми християнські служителі Єгови. Постановімо ж діяти згідно з порадою: «Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні» (1 Коринтян 16:13). Як слуги Єгови, хай кожен з нас буде непохитним і мужнім. Тоді ми будемо серед тих, які готові, коли настане великий день Єгови, і вірно служитимемо в рядах щасливих людей, що пильнують.