Сучасна Вавілонська башта?
СТАРОДАВНЯ Вавілонська башта стала символом на замішання й розбрат. Під час будування тієї башти, близько 4000 р. тому, Бог помішав людям мову. Чому? Тому що вони бунтувались проти Нього. Вони не слухались Бога й будували своє життя навколо інтриг недосконалих людей. Тому то Бог розпорошив їх по цілій землі.— 1 Мойсеєва 11:1-9.
Чи ж те, що відбулось у Ассізі було щось інакшого? Чи присутні правильно возз’єднались? Чи релігійні провідники більше як двох мільярдів людей дійсно сприяли світовому миру?
Чи там була єдність?
Кілька днів раніше в промові папа сказав: „Те що відбудеться в Ассізі не буде релігійним синкретизмом [з’єднання]”. Він додав: „Ми не можемо молитись разом, тобто, з’єднатись загальною молитвою, але можемо бути присутні тоді як інші моляться”.
Таким то чином папа виявив, що вони будуть тільки збиратись на молитву, але не будуть молитись разом. Декотрі зауважують у цьому те, що він уникав участі в загальній молитві. Це тому, щоб католики не винуватили його про змішання різних релігійних доктрин.
Це було підтверджено в привітній промові з якою папа виступив перед релігійними провідниками того ранку. Емфатично (виразно) він заявив: „Тому що ми зібрались на цьому зборі, то це не на те, щоб релігійно погодитись між собою, або щоб досягти єдності в результаті переговорів. І це не значить, що релігії можливо погодити на рівні загального вручення земним проектом щонайбільшим за всіх”.
Певно, там не будуть старатись погодити багато різниць релігійних віровчень представлених зібраними священиками в Ассізі. Тому то не буде можливо здійснити релігійну єдність. Замішання ,релігійних язиків’ буде продовжуватись. Отже, тут бачимо значну подібність до стародавньої Вавілонської башти.
З порівняння віровчень можна бачити релігійне роз’єднання. Наприклад, у буддизмі не приймають існування особистого бога, і навчаюуть, що остаточна мета людини є досягти стану Нірвани, цілковитого блаженства здобутого зникненням власної особи. Індуси вірять у мільйони богів, і безперервний цикл перевтілень, які доводять до Нірвани. Католики, православні, і протестантські релігії вірять у Трійцю. Але мусульмани вірять, що є тільки один бог, Аллах, що Мухаммед є його пророком; проте, вони не вірять, що Бог має Сина. Євреї поклоняються одному Богові, але не приймають Ісуса, як Месію. Африканські релігії вірять, що рослина, тварини, і безжиттєві предмети мають духа. Американські індіанці поклоняються силам природи.
Проте, правдивий мир значить принаймні основне з’єднання різних людей. Але релігії представлені на зборі в Ассізі були так розділені, що навіть не могли погодитись над загальною молитвою! Певно, Бог не може схвалювати всіх тих суперницьких ідей, тому що апостол Павло написав, „Бо Бог не є Богом безладу, але миру”.— 1 Коринтян 14:33.
Чи Бог слухає?
Як же єдиному правдивому Богові, Творцеві неба й землі, слухати молитов релігійних провідників, які не мають наміру досягти правдивої єдності? Боже власне натхненне Слово ясно каже практикуючим правдивого поклоніння, „щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж [ними] поділення, але щоб були [вони] поєднані в однім розумінні та в думці одній”.— 1 Коринтян 1:10.
Коли б Бог слухав тих розєднаних релігій, то суперечив би Сам Собі. Це показувало б схвалення того, що Він осуджує — роз’єднання. Неможливо винуватити Бога правди в дволичності. Він не буде суперечити Своєму власному Слову, тому що „Богові... неможливо говорити неправди”. (Тита 1:2, НС) Отже, Він не слухає молитов такого роз’єднаного поклоніння.
Біблія ясно показує, що Бог схвалює тільки поклоніння, яке узгоджується з Його волею. Ісус сказав: „Не кожен, хто каже до Мене: ,Господи, Господи!’ увійде в Царство небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі”. Він також сказав, що Бог „прагне”, тобто схвалює й слухає тільки тих, які поклоняються Йому „у дусі та в правді”. Таке то поклоніння виконується додержуванням Його слова й заповідей. Отже, Бог не схвалює тих релігій, які не виконують Його волі, так як Він не схвалював будівничих Вавілонської башти, які також не виконували Його волі. Таких він відкидає. Так як Ісус сказав про тих, які виконують свою власну волю замість Божу: „Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня”.— Матвія 7:21-23; Івана 4:23, 24.
Отже, духовне становище релігій зібраних у Ассізі було зовсім протилежне, тому чого Бог вимагає від правдивих поклонників. Замість бути з’єднані одним розумом та думкою, вони є порвані розбратом, так як було під час будування Вавілонської башти.
Факт, що Бог не слухає прихильно молитов цьогосвітніх до Вавілона подібних релігій стає ще більш очевидним, коли розглянемо свідчення історії. Що виявляє те свідчення?
[Ілюстрація на сторінці 6]
Вавілонська храмова башта.