28. Як ворожили в давні часи китайці?

²⁸ У Китаї під час розкопок було знайдено понад 100 000 ворожильних кісток та черепашачих панцирів, які датуються другим тисячоліттям до н. е. (доба династії Шан). Ними користувалися тогочасні жерці, намагаючись отримати керівництво богів у всьому — від погоди до переміщення військ. Послуговуючись стародавніми піктограмами, жерці записували питання на цих кістках. Потім розжарювали кістки та оглядали тріщини, які з’являлися, і записували відповіді на тих самих кістках. Декотрі вчені вважають, що саме з цих стародавніх знаків сформувалася китайська писемність.

29. Яка засада ворожіння викладається в трактаті «Іцзин»?

²⁹ Найбільш відомий давньокитайський ворожильний трактат називається «Іцзин» («Книга змін»). Вважають, що його написали в XII сторіччі до н. е. двоє імператорів періоду Чжоу, Вень-ван і Чжоугун. У ньому детально пояснюється взаємодія двох протилежних сил, інь і ян (темний — ясний; негативний — позитивний; жіночий — чоловічий; місяць — сонце; земля — небо тощо), котрі, на думку багатьох сучасних китайців, є керівними засадами всіх галузей життя. Згідно з цією працею, все безперервно змінюється і ніщо не залишається постійним. Щоб мати успіх у будь-якій справі, людина повинна знати й брати до уваги всі зміни, котрі відбуваються в певний момент. Тому люди ставлять запитання й кидають жеребок, а потім шукають відповіді в «Іцзині». Упродовж сторіч ця праця була в Китаї підставою для різних видів ворожіння й віщування, наприклад, геомантії.

[Ілюстрації на сторінці 82]

У країнах Сходу ворожба за допомогою написів на черепашачих панцирах та символів інь і ян сягає в далеке минуле.