Міністр внутрішніх справ і поліції Антоніо Унгрія попросив брата Бранта підготувати листа, в якому б висвітлювалась позиція Свідків Єгови щодо військової служби, салютування прапору та сплати податків. Рой Брант склав свого листа на основі книжки «Нехай Бог Буде Правдивий». Все ж 21 червня 1950 року міністр Унгрія видав наказ про заборону діяльності Свідків Єгови в Домініканській Республіці. Брата Роя викликали до офіса міністра Унгрії особисто ознайомитися з цим наказом. Коли Брант запитав, чи місіонерам слід покинути країну, міністр сказав, що вони можуть залишатися, якщо будуть законослухняними і не розказуватимуть іншим про свою релігіюa.

Служіння місіонерів під забороною

Після того як на діяльність Свідків Єгови наклали заборону, для них почалися буремні часи. «Зали Царства позакривали, а проповідування заборонили,— розповідала місіонерка Алма Парсон.— Чимало наших дорогих братів зносили випробування та зазнавали страждань». Їх звільняли з роботи та ув’язнювали. Попри це Алма з приємністю згадувала: «Багато-багато разів було очевидним, що Єгова веде і захищає нас своєю сильною рукою». Тож, покладаючись на сильну руку Творця, вісники й далі проповідували підпільно.

У ті часи Свідкам не дозволяли проводити зібрання. Ось що розповідав Леннарт Джонсон: «Брати збиралися потайки групками в приватних будинках і вивчали статті з “Вартової башти”, надруковані на мімеографі. Усі вони дуже цінували духовну підтримку, котру Єгова надавав через ці невеликі групки».

Хоча уряд Домініканської Республіки щораз більше стежив за Свідками і цькував їх, це не залякало вісників. 15 вересня 1950 року у зверненні до президента Домініканської Республіки міністр внутрішніх справ і поліції Унгрія написав: «Ми неодноразово викликали до нашої установи містера Лі Роя Бранта та інших директорів угруповання Свідків Єгови й заохочували їх припинити поширювати в цій Республіці свою пропаганду, адже цим вони порушують закон. Щодня ми отримуємо повідомлення з різних куточків країни про те, що вони таємно продовжують вести свою пропаганду, нехтуючи розпорядженням уряду». Своє звернення Унгрія завершив рекомендацією депортувати «іноземних директорів» Свідків Єгови.

Присутність місіонерів додає сил

Наприкінці 1950 року Домініканську Республіку відвідали брати Норр і Геншель. Після їхнього візиту деяких місіонерів призначили до Аргентини, Гватемали та Пуерто-Рико, а дехто, знайшовши роботу, залишився в Домініканській Республіці. Наприклад, Рой Брант працював у компанії з виробництва електроенергії, інші влаштувались вчителями англійської мови. У «Щорічнику за 1951 рік» зазначалося: «Те, що місіонери залишилися в країні, а не виїхали, додало сил вірним послідовникам Господа, які пізнали від них правду. Усі захоплювалися сміливістю місіонерів, котрі завзято виконували свою працю».

Дороті Лоренс, як й інші місіонери, викладала англійську та проводила біблійні вивчення із зацікавленими. Ця ревна сестра допомогла кільком особам пізнати правду.