Розділ 17

Чи варто кидати школу?

ДЖЕК уже 25 років вислуховує пояснення учнів, які пропускають шкільні заняття. Тому прогульникам важко вигадати відмовку, якої б він ще не чув. «Чого я тільки не наслухався від учнів,— каже Джек,— наприклад: «Мені здавалося, що я сьогодні захворію» (...) «У мене помер дідусь на Алясці». А знаєш, яка відмовка «сподобалась» Джеку найбільше? Три хлопці сказали, що «через сильний туман не знайшли дороги до школи».

Такі сумнівні відмовки показують, що підлітки не люблять ходити до школи, причому ставлення до навчання може бути дуже різним: від байдужого («Нормально, може бути») до відверто ворожого («Фе, ненавиджу школу!»). Приміром, коли зранку Валентин збирався до школи, у нього відразу починав боліти живіт. Він каже: «Чим ближче я підходив до школи, тим більше мене розбирав страх і від хвилювання кидало в жар... Я просто мусив вертатися додому». Багато підлітків, подібно до Валентина, страждають від нав’язливого страху перед школою, який лікарі назвали шкільною фобією. Нерідко цей страх з’являється через насилля в школі, жорстокість ровесників і гонитву за добрими оцінками. Хоча такі підлітки (на вимогу батьків) і ходять до школи, але відчувають постійну напругу або ж навіть нездужають.

Не дивно, що чимраз більше підлітків вирішують взагалі не ходити до школи! Тільки в США щодня відсутні на уроках близько двох з половиною мільйонів школярів! В газеті «Нью-Йорк таймс» говорилося, що в середніх школах Нью-Йорка «хронічних прогульників» так багато (приблизно третина загальної кількості), «що їх майже неможливо чогось навчити».

Інші підлітки вирішили взагалі кинути школу. «У школі було дуже нудно і надто багато обмежень»,— каже Волтер. Він кинув школу, коли вчився в старших класах. Тоня теж вирішила піти зі школи. Їй було важко вчитися. «Як я могла виконувати завдання, якщо навіть не розуміла, що читаю,— каже вона.— У школі я сиділа і відчувала, що тупію дедалі більше, тому вирішила піти».

Слід визнати, що по цілому світі немає досконалої системи шкільної освіти. Однак хіба через це треба втрачати цікавість до навчання і кидати школу? Як те, що ти кинеш школу, вплине на твоє подальше життя? Чому все ж таки варто закінчити школу?

Важливість освіти

Михайло знову взявся за навчання, щоб одержати атестат про середню освіту. Коли його запитали, навіщо йому це потрібно, він відповів: «Я зрозумів: мені треба здобути освіту». Але що означає «здобути освіту»? Вивчити на пам’ять величезну кількість фактів? Назвати це освітою — те саме, що назвати купу цегли будинком.

Мета освіти — підготувати тебе до повноцінного дорослого життя. Аллен Остілл, який 18 років пропрацював у школі завучем, говорить: «У процесі навчання людина повинна вчитися мислити, вирішувати проблеми, відрізняти розумне від нерозумного, засвоювати принципи логічного мислення, вчитися розуміти, що таке факти, і вміти пов’язувати деталі в одне ціле. Людина повинна мати свою думку і бути проникливою, а також розвивати здатність навчатися».

Яку роль відіграє у цьому школа? Багато століть тому цар Соломон писав приповісті для того, «щоб мудрости дати простодушним [«недосвідченим», НС], юнакові — пізнання й розважність» (Приповістей 1:1—4). Справді, молодим властива недосвідченість. Школа може допомогти тобі розвинути і вдосконалити здатність мислити. Щоб мати цю здатність не достатньо лише навчитися переповідати факти, треба вміти аналізувати їх та робити відповідні висновки. І хоча дехто критикує методики шкільного навчання, однак слід визнати, що в школі дітей дійсно заохочують думати. Тобі може здаватися, що вміння розв’язувати задачі з геометрії та величезна кількість історичних дат зовсім не знадобляться у майбутньому. Але ось що написала Барбара Меєр у книжці «Як старшокласнику вижити у школі» (англ.): «Не кожен запам’ятає всю інформацію, яку вчителі включають у завдання для контрольних робіт, але вміння вчитися і планувати залишиться на все життя».

Три університетських професори, які досліджували вплив освіти на життя людини, дійшли подібного висновку: «Освічені люди не лише засвоїли глибші теоретичні знання, а й ліпше орієнтуються в сучасному житті, крім того, вони більш схильні шукати нові знання і потенційні джерела інформації... Така різниця не зникає з віком, навіть через багато років після закінчення школи» («Довготривала користь освіти», англ.).

А втім, найважливіше, що освіта підготує тебе до виконання християнських обов’язків. Якщо ти навчишся аналізувати матеріал та оволодієш мистецтвом читання, тобі буде легше досліджувати Боже Слово (Псалом 1:2). Навчившись у школі грамотно висловлювати свої думки, ти зможеш ліпше розповідати іншим біблійні істини. Також знання з історії, географії, математики та природничих наук стануть тобі колись у пригоді та допоможуть спілкуватися з людьми різного походження, інтересів і вірувань.

Школа і працевлаштування

Крім того, від навчання у школі залежить і твоя майбутня робота. Чому?

Ось що сказав мудрий цар Соломон про вмілого працівника: «Такий буде перед царями стояти, а не простим служити» (Приповістей 22:29, Кул.). Ці слова актуальні й сьогодні. «Якщо ти не маєш професійних навичок багато чого в житті залишиться для тебе недосяжним»,— сказав Ернест Ґрін з Міністерства праці США.

Тож зрозуміло: у людей, які не закінчили школи, перспектив влаштуватися на роботу значно менше. Волтер (про якого йшлося раніше) переконався у цьому на гіркому досвіді. «Багато разів мене не приймали на роботу, бо я не мав атестата». Він також додав: «Іноді люди вживають слова, значення яких я не розумію, і тому почуваю себе недотепою».

Рівень безробіття серед молодих людей віком від 16 до 24 років, які кинули середню школу, «майже вдвічі більший, ніж серед тих, які її закінчили, і майже утричі більший від загального рівня безробіття» («Нью-Йорк таймс»). «Той, хто відмовляється від освіти, сам позбавляє себе перспектив»,— додає Філіп Райс, автор книжки «Підліток» (англ.). Особа, яка кинула школу, мабуть, не здобуде навіть основних навичок, необхідних для виконання найпростішої роботи.

Пол Копперман у своїй книжці «Неписьменна письменність» (англ.) зазначає: «Недавні дослідження виявили: аби працювати кухарем, потрібно вміти читати на рівні сьомого класу, механіком — на рівні восьмого класу, продавцем — на рівні дев’ятого-десятого класів». Автор книжки далі веде: «Отже, можна дійти висновку, що людина, яка прагне стати вчителем, медсестрою, бухгалтером чи інженером повинна вміти читати ще ліпше».

Тож, школярі, які тепер докладають усіх сил, щоб опанувати основні навички, скажімо вміння читати, в майбутньому будуть мати більше шансів знайти добру роботу. Але яку ще користь може дати тобі навчання в школі?

Ти станеш ліпший

Ще одна користь від навчання в школі — це те, що ти навчишся бачити свої сильні і слабкі сторони. Наталя, яка недавно влаштувалась на роботу в комп’ютерну фірму, сказала: «У школі я навчилась працювати в напруженому ритмі, успішно складати іспити і чітко висловлювати свої думки».

«Школа навчила мене правильно ставитись до поразок»,— говорить інша дівчина. Раніше вона була схильна звинувачувати у своїх невдачах кого завгодно, тільки не себе. Крім того, велику користь приносить шкільна дисципліна. Багато хто критикує школу саме за це, оскільки вважається, що суворі порядки перешкоджають розвитку особистості. Проте Соломон заохотив молодих «пізнати мудрість і наставлення» (Приповістей 1:2, Дерк.). Школи, в яких панує порядок, випустили багато дисциплінованих, але разом з тим творчих людей.

Отже, було б мудро отримати якнайбільшу користь від навчання в школі. Як це робити? Спочатку розгляньмо, як тобі треба вчитися.

Запитання для обговорення

◻ Чому багато підлітків не люблять ходити до школи? А як ти ставишся до навчання в школі?

◻ Як школа допомагає розвивати здатність мислити?

◻ Якщо ти кинеш школу, то як це може вплинути в майбутньому на шанси знайти роботу і чому?

◻ Яку ще користь ти можеш отримати від навчання в школі?

[Вставка на сторінці 135]

«У школі я сиділа і відчувала, що тупію дедалі більше, тому вирішила піти».

[Вставка на сторінці 138]

«Недавні дослідження виявили: аби працювати кухарем, потрібно вміти читати на рівні сьомого класу, механіком — на рівні восьмого класу, продавцем — на рівні дев’ятого-десятого класів»

[Ілюстрації на сторінці 136]

Дисциплінованість, якої ти навчишся в школі, не раз стане тобі у пригоді в дорослому житті.

[Ілюстрація на сторінці 137]

Ті, хто не оволодів основними навичками в школі, мають менше шансів знайти добру роботу.