Аборт — і „Джерело життя”
З ДОПОМОГОЮ сучасної технології лікарі сьогодні можуть вирішувати стать зародка, але хто може вирішити його характер? Хто може бачити його можливість, як жива людська душа? (1 Мойсеєва 2:7) Тільки Бог Єгова може зробити це, тому що Він є „Джерело життя”. (Псалом 36:10) Розгляньте наступні біблійні приклади.
Патріархальні закони спадкоємства мали співвідношення до першості первородженого. Однак, коли Ревека, дружина Ісака, завагітніла з близьнюками, то Бог сказав їй: „Старший молодшому буде служити”. Життя цих двох юнаків, Якова й Ісава, доказує те, що Єгова розумів їхній характер давно перед народженням.— 1 Мойсеєва 25:22, 23.
Століття пізніше, ангел сказав священикові Захарієві, що його дружина Єлисавета народить йому сина, якого слід назвати Іван. Цей син, пізніше Іван Хреститель, мав привілей приготовити дорогу для Ісуса, Месії. Покірність була дуже важливою рисою для цього призначення, так як Бог добре знав.— Луки 1:8—17.
Людський зародок — який дорогоцінний?
Цар Давид визнав: „Ти [Єгова] виткав мене в утробі матері моєї. . . Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени”. І це правда про кого-небудь з нас.— Псалом 139:13—16.
Кожний людський зародок дорогоцінний „Джерелу життя”, Богові Єгові. Який дорогоцінний він є, бачимо в Мойсеєвому Законі в 2 Мойсеєвій 21:22, 23 де сказано так: „А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку . . . а якщо станеться нещастя, то даси душу за душу”.
Декотрі перекладачі перекладають цей вірш ніби то важливим було те що станеться матері, а не зародкові. Проте, оригінальний єврейський текст говорить про смертельний випадок матері або дитині.
Думка ранніх християн
Після смерті апостолів Ісуса Христа в першому столітті, багато людей розяснювали їхнє навчання. Ці письменники не були натхнені так як письменники Біблії, але їхні вислови все ж таки дуже цікаві, тому що в них бачимо релігійну думку людей того часу в цьому важливому спірному питанні. Унизу поміщаються кілька уривків.
Лист Варнава, розділ 19:5 (100 до 132 р. н. е.)
„Не вбиватимеш немовлятка абортом; і знову, не нищитимеш його після народження”.
Дідах, або Навчання дванадцятьох апостолів (150 р. н. е.)
„Це Шлях Життя: . . Не вбиватимеш зародка в утробі й не вбиватимеш новонародженого немовлятка”.
Тертулліан: Апологія, розділ 9:8 (197 р. н. е.)
„У нас душогубство заборонене раз назавжди. Нам навіть не дозволено нищити зародка в утробі, доти поки немовлятко ще вбирає кров, щоб формувати людське єство. Припинити народження немовлятка це душогубство. Яка ж різниця, коли хтось нищить життя перед народженням або перешкоджає його народженню. Немовлятко, яке колись виросте на людину вже є нею”.
Василіан: Лист до Амфілокії (347 р. н. е.)
„Жінка, яка навмисно знищить зародок, мусить заплатити кару за вбивство. І ми не приймаємо дріб’язкових доводів про те чи зародок, уже формувався чи ні”.
Погляд християн
Мимовільний аборт або викидень може коли-небудь відбутись через людську недосконалість або випадок. Але навмисно спонукувати аборт, тільки щоб припинити народження небажаного немовлятка, це інакша справа. Згідно з Святим Письмом, так як ми вже бачили, це добровільне душогубство.
Хто це „землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній”? Людина не робить цього, але Джерело всього життя, Бог Єгова. (Ісаї 42:5) Наша Богомдана спроможність передавати життя нашим нащадкам є дорогоцінний привілей за якого, так як у всіх інших справах, кожний „сам за себе дасть відповідь Богові”.— Римлян 14:12.
[Рамка на сторінці 14]
Щасливе зачаття
У 1973 р. Вартова Башта (анг.), супутник-журнал до Пробудись! помістила коротку статтю обговорюючи погляд Біблії в справах аборту. Дві молоді студентки прочитали ту статтю. Одна вагітна дівчина, з батьком немовлятка згодились зробити аборт. Але стаття спонукала їх передумати справу. Як наслідок, вони вирішили мати свою дитину.
Недавно свідки Єгови знову встановили контакт з тим чоловіком, який сказав їм: „Я дуже поважаю вашу біблійну літературу. Через ту зворушливу статтю, я з дружиною тепер гордимось любою 13-тилітньою дочкою!”
Справді, послухатись біблійної поради дало їм велику нагороду.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]
H. Armstrong Roberts