Чому робоче місце буває небезпечним

«На роботі гине більше людей, ніж на дорогах». Це заголовок плаката, який розповсюджувала австралійська організація «WorkCover» (служба техніки безпеки на робочому місці), що діє в Новому Південному Уельсі.

НЕЩАСНІ випадки, що призводять до смерті,— це, звичайно, лише частина проблеми. Щороку мільйони людей зазнають на роботі серйозних травм, наслідки яких можуть відчувати все життя. Багато інших передчасно вмирає через вплив шкідливих речовин на виробництві або стрес.

Оскільки майже у всіх галузях промисловості та комерції трапляються смертельні випадки і серйозні травми, доцільно запитати себе: наскільки безпечна моя робота? Які ситуації становлять загрозу для мого здоров’я та життя?

Коли з працівників витискають усі соки

Часто роботодавці вимагають від підлеглих надто високої продуктивності праці. В Японії навіть з’явився спеціальний термін — кароші, або «смерть від перепрацювання»,— який вперше почали використовувати у позовах про компенсацію шкоди, завданої сім’ям померлих. Згідно з опитуванням, проведеним у цій країні якийсь час тому, 40 відсотків японських офісних службовців побоювалися, що можуть померти від перепрацювання. Адвокат, який спеціалізується на таких позовах, свого часу сказав, що «в Японії жертвами кароші стає кожного року принаймні 30 000 чоловік».

На думку японської поліції, однією з головних причин самогубства осіб віком 50—59 років є проблеми, пов’язані з роботою. А в книжці «Насилля на роботі» (англ.) розповідається про роботодавця, якого суд визнав винним у самогубстві працівника, котрого замучили неприємності на роботі.

В австралійській газеті «Канберра таймс» зазначалося, що «тепер американці, випередивши японців, працюють найбільше годин у світі». Тому в пресі з’являються статті, з такими заголовками, як «Багатогодинна робота заганяє людей у могилу». У статтях розповідається, як гинуть на роботі стомлені водії швидкої допомоги, пілоти, будівельники, працівники транспорту й ті, хто працює у нічну зміну.

Щоб залишатися прибутковими, компанії реорганізовуються і скорочують штати, вимагаючи від робітників значного підвищення продуктивності праці. А скорочення штатів, як повідомлялося в часописі «Брітіш медікал джорнел», негативно впливає на здоров’я людей.

Насилля на робочому місці

Виснажені працівники, які постійно перебувають під стресом, піддають ризику не лише своє життя й здоров’я. Згідно з одним опитуванням, проведеним у Великобританії, чимало офісних службовців часто зганяють злість на своїх колегах, а це нерідко призводить до серйозних конфліктів.

«Щотижня на роботі гине насильницькою смертю коло 15 американців»,— зазначає журнал «Бізнес уїк». А в часописі «Гарвард бізнес рів’ю» говориться, що «жоден керівник не любить розмовляти про насилля на робочому місці. Але факт залишається фактом: кожного року сотні робітників вдаються до насилля або навіть вбивають своїх співпрацівників».

Крім того, дуже небезпечними можуть бути також клієнти та замовники. Як повідомляють австралійські кримінологи, деякі лікарі, їдучи на виклик, беруть із собою когось для супроводу, оскільки бояться нападу. Поліцейські та шкільні вчителі теж наражаються на великий ризик.

Іншим видом насилля на робочому місці є моральне знущання, яке Міжнародна організація праці називає психологічним насиллям. Основна його форма — погрози й залякування.

Професор Роберт Л. Венінґе з університету в Міннесоті (США), каже, що «майже у всіх куточках світу працівники страждають від стресу та пов’язаних з ним хвороб». Він зазначає: «Згідно зі Звітом про працю у світі, який 1993 року зробила Міжнародна організація праці при ООН, основна проблема полягає в тому, що джерелом стресу є постійні зміни на роботі та байдужа, а часто навіть ворожа атмосфера в колективі».

Тому постає запитання: що можуть зробити працівники та роботодавці, аби їхнє місце праці стало безпечнішим? Про це ми поговоримо в наступній статті.

Як зробити робоче місце безпечним

НЕЗВАЖАЮЧИ на існування законів та правил техніки безпеки, травми й смерть на робочому місці все ще залишаються серйозною проблемою. Тож очевидним є те, що самі закони не гарантують безпеки на роботі. А це означає, що робітники та роботодавці повинні особисто дбати про власну безпеку та безпеку інших людей.

Тому всім робітникам і службовцям слід уважно оцінити ситуацію на роботі та свої професійні звички. Чи ви, наприклад, уже задумувалися на тим, наскільки безпечна ваша робота? Може, ви працюєте з якимись токсичними речовинами? Якщо так, то чи належно захищені від їхньої шкідливої дії? Чи не перебуваєте постійно під стресом? Чи погоджуєтесь працювати за графіком, який порушує закон про обмеження кількості робочих годин?

Відповіді на такі запитання можуть виявити, наскільки безпечна ваша робота.

Усвідомлення небезпеки

Намагання дотримуватися нерозсудливого графіка роботи може людині дорого коштувати. Професор Лосен Сейвері з Кертинського університету (Австралія) разом з одним дослідником, проаналізувавши опитування 3,6 мільйона робітників, що працюють у 37 200 установах, на фабриках та в майстернях, опублікували результати у статті «Чи понаднормові години небезпечні і чи люди погоджуються працювати надурочно?». Відповідь на обидві частини запитання була, по суті, ствердною.

Втомлені робітники справді менш продуктивні й роблять більше помилок. Згідно з австралійською газетою «Сан-Гералд», професор Сейвері сказав: «Багато компаній сприяють роботоманії, активно шукаючи й винагороджуючи роботоманів». А наслідки цього бувають плачевні. Ця проблема, мабуть, найочевидніша в транспортній промисловості. Водіїв можуть заохочувати або навіть змушувати їздити багато годин без перерви, хоча в деяких країнах це заборонено законом.

Крім того, небезпеку становлять погані професійні звички, наприклад безлад та неохайність на робочому місці. Часто причиною травм чи навіть смерті стають розкидані по підлозі інструменти або оголені проводи під напругою. Те ж саме можна сказати про нехтування правилами техніки безпеки під час користування електричними механізмами та машинами. До травм та смерті іноді призводить і те, що залишаються невитертими розлиті рідини, особливо токсичні. Траплялося чимало нещасних випадків, коли робітники падали, підковзнувшись на масній або мокрій підлозі. Тому можна сказати, що запорукою безпечної праці є чистота й порядок.

Все ж багато мають схильність ігнорувати правила безпеки. У журналі «Монслі лейбер рів’ю» зазначалося: «Через великий обсяг роботи працівники нерідко доходять висновку, що без спрощення виробничого процесу завдання просто не виконати». І тоді дехто думає, що можна зекономити час, знехтувавши правилами техніки безпеки, оскільки досі це не призводило до поганих наслідків. Говорячи про цю проблему, досвідчений керівник одного підприємства сказав: «Немає гіршого, ніж коли порушення правил безпеки сходить людині з рук!» Чому? Тому що це веде до самовпевненості й недбальства, а отже і до нещасних випадків.

Вибух на Чорнобильській АЕС у 1986 році часто називають «найбільшою у світі ядерною аварією». Чому вона сталася? У звіті про катастрофу подається цілий «перелік випадків недотримання способу експлуатації» та «неодноразового нехтування правилами техніки безпеки».

Роботодавець і працівник повинні разом докладати зусиль, аби передбачати можливі небезпеки. Біблійна приповість каже: «Мудрий бачить лихе — і ховається» (Приповістей 22:3). Розсудлива людина зауважує, що може виявитися небезпечним, і шукає способу, як захистити себе та інших.

Коли роботодавці так чинять, з цього мають пожиток і вони самі, і їхні підлеглі. Наприклад, одна компанія, щоб уникнути синдрому «приміщення», зробила в офісах певні зміни. І вже незабаром виявилося, що від цього зросла продуктивність праці й працівники стали значно задоволенішими. Також з’ясувалося, що менше осіб хворіло. Така турбота про здоров’я не лише сприяє ліпшим стосункам між роботодавцем та працівником, але, як видно з цього випадку, корисна з економічного погляду.

Як зазначалось у попередній статті, насилля поширилося на робочому місці. Як же захистити себе від нього?

Що можна робити?

Іноді навіть незначна агресія на робочому місці може перерости у серйозні образи та цькування. У журналі «Гарвард бізнес рів’ю» дається така мудра порада: «Борючись із насиллям на роботі, пам’ятайте: ті, хто дозволяє собі бути хоч трохи агресивними, часто переходять до серйозніших кроків».

Можливо, якась жінка не має наміру привертати до себе увагу співробітників, але якщо її стиль одягу, манера розмови й поведінка не є скромними, то в інших може скластися враження, що вона розпусна. Останнім часом це іноді доводило до серйозних проблем, включаючи переслідування, зґвалтування чи навіть убивство. Тому зважайте на те, як ваш одяг чи поведінка впливає на інших. Слухайтеся біблійної поради ‘вбиратися скромно і розумно — в те, що личить’ (1 Тимофія 2:9, СМ).

У журналі «Монслі лейбер рів’ю» вказується інша потенційно небезпечна ситуація, на яку наражаються «ті, хто вночі працює сам один у безлюдному місці». Тому подумайте, чи мудро погоджуватися на такі умови праці, які несуть потенційну небезпеку? Чи гроші вартують цього?

Важливо також обміркувати, як ми реагуємо на знервованих і перевтомлених колег, чия поведінка дратує або ображає нас. Як можна розрядити напружену ситуацію? Біблійна приповість радить: «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Приповістей 15:1). Залишаючись люб’язним і ввічливим, можна зняти напругу й уникнути конфлікту.

У нинішньому світі, коли на роботі з людини витискають усі соки, люди часто дратують одне одного й поводяться вороже. І хоча іноді здається, ніби хтось навмисно хоче зачепити нас, насправді може виявитися, що особа через перенавантаження й розчарування, просто зірвалася. А ми попалися їй під гарячу руку. Тому чимало залежить від нашої реакції. Ми або залагодимо ситуацію, або ускладнимо її.

А що, коли виникла серйозна розбіжність у поглядах. У книжці «Як залагоджувати конфлікти на роботі» (англ.) робиться цікаве спостереження: «Коли розгорається суперечка... людям рідко вдається сказати те, що вони насправді думають і як почуваються». Чому? Далі там пояснено: «Конфлікт викликає таке замішання в голові й так одурманює, що здається, наче без боротьби ніяк не обійтися».

Що ж тоді робити? СЛУХАТИ! У вищецитованій книжці зазначається: «Уважно слухаючи людину, з якою ми не погоджуємося... можна заспокоїтися й перестати підливати масла у вогонь і водночас знайти розв’язання проблеми». Застосування цієї поради не дозволить розбіжностям у поглядах чи непорозумінням перерости у серйозні конфлікти.

Тож будьте розсудливі та дбайте про свою безпеку. Старанно дотримуйтеся місцевих правил техніки безпеки. І тоді ваша робота справді стане набагато безпечнішою.

Також потрібно сказати, що на вибір роботи та ставлення до безпеки сильно впливає наш погляд на життя, роботу та дозвілля. Наступна стаття допоможе нам зробити дійсно мудрий вибір.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Ретельно витирайте розлите мастило.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Лагідна відповідь допомагає розрядити ситуацію.