Незважаючи на це, в будинку Саліу збиралося 30 осіб різних національностей. «У ті роки,— пригадує Саліу,— зібрання проводилися сербською мовою. Літературу ми отримували з Белграда. Якось у мій дім несподівано прийшли поліцейські. Саме в той момент ми спілкувалися з братами, які привезли літературу з Белграда. Я сказав поліцейським, що це мої брати, але вони не могли збагнути, як серби й албанці можуть бути братами».

БІБЛІЙНА ПРАВДА СПОНУКУЄ ДО ЗМІН

«Між сербами й албанцями існувала сильна ненависть,— каже одна сестра.— Нам прищеплювали її з самого дитинства. Навіть після того, як ми пізнали правду, було нелегко позбутись цих почуттів. Багато братів і сестер мали зробити чималі зміни, щоб перейняти мислення Єгови. З Біблії я знала, що Єгова є любов, але через глибоко вкорінену ворожість намагалась уникати одну сестру в нашому зборі лише тому, що вона сербка. Однак, продовжуючи вивчати Біблію, я зрозуміла, що інші релігії роз’єднують людей, а правда з Божого Слова об’єднує їх». Чи Боже Слово допомогло цій сестрі одягнутися в нову християнську особистість? Вона розповідає: «Сьогодні я з радістю служу в одному зборі з моїми сербськими братами і сестрами» (Кол. 3:7—11; Євр. 4:12).

У цьому релігійно розділеному світі єдність правдивих християн дуже помітна. У той час як люди спалювали будинки своїх ворогів і кидали в них гранати, наші брати в липні 1998 року поїхали на обласний конгрес до Белграда (Сербія). В одному автобусі мирно подорожували албанці, хорвати, македонці і цигани. Дашурі Гаші, яка планувала охреститися на конгресі, розповідає: «Коли солдати зупинили автобус і зайшли всередину, вони не повірили своїм очам, побачивши, що поряд сидять люди різних національностей. І справді, попри міжнаціональні конфлікти ми були об’єднані, як один народ — народ Єгови».