Чому сільське господарство переживає кризу?

«Працівники служби довір’я (Farm Stress Line) готові допомогти вам подолати стрес. Ми самі були або є фермерами, тому розуміємо, що доводиться переживати вам та вашим рідним. Зателефонуйте, і ми познайомимо вас з людьми, які зможуть допомогти... Анонімність гарантовано» (З офіційного веб-сайту канадського уряду).

СЬОГОДНІ багато медиків погоджуються з тим, що стрес — невід’ємна частина життя селянина. Аби допомогти фермерам подолати стрес, психологи-практики організовують спеціальні групи підтримки і служби довір’я.

Джейн, дружина одного фермера, щочетверга приходить на зустріч однієї з таких груп підтримки. «Я звернулася сюди по допомогу після того, як мій чоловік наклав на себе руки,— розповідає Джейн.— Він любив землю, яка впродовж багатьох років належала його родині, і фермерство було справою його життя. Мені здається, що, ставши банкрутом, він не хотів братися за щось інше».

У наш час все більше фермерів страждають від стресу і шукають допомоги. Які ж причини цього?

Стихійні лиха та хвороби

На веб-сайті, згаданому на початку статті, зазначалося: «За своєю природою фермерство — це праця, результати якої великою мірою залежать не від тебе, а від зовнішніх чинників, таких, як погода, ціни на продукцію, банківські проценти, поломка обладнання. Фермер потрапляє в стресову ситуацію, навіть коли опиняється перед простим вибором. Наприклад, яку культуру посадити і, якщо є борги, то чи краще продати землю, чи віддати її кредиторам? Наслідки кожного рішення дуже важко передбачити». Коли ж, крім усього цього, з’являється загроза посухи, епідемії або втрати ферми, напруження зростає ще більше.

Засуха часто завдає подвійної шкоди. Фермер Говард Паульсен пояснює, що у 2001 році одна з найбільших посух за всю історію Канади не лише знищила врожай, а й негативно позначилася на розведенні худоби. Коли не стало ні пасовищ, ні урожаю, корм для тварин довелося купувати. «Я витратив на корми 10 000 [канадських] доларів, а тепер годую тварин запасами, які зберігав на зиму»,— каже Говард. «З такими видатками годі й думати про те, щоб отримати якісь прибутки, навіть від розведення худоби». В інших територіях повінь спустошила багато полів, а отже, й знищила весь урожай.

У 2001 році епідемія ящуру стала черговою проблемою для фермерів у Великобританії. На той час від коров’ячого сказу та чуми свиней вже постраждало велике поголів’я худоби. Усі ці пошесті принесли не лише матеріальні збитки. Вони також посіяли серед фермерів страх. Як повідомило агентство Франс Пресс: «Міцні чоловіки, котрих не назвеш тонкосльозими, ридали, мов діти, коли ветеринари спалювали силу-силенну мертвих тварин. На очах фермерів гинула справа всього їхнього життя». Після спалаху ящуру поліцейські почали конфісковувати дробовики у фермерів, які, на їхню думку, були схильні до самогубства. Тисячі доведених до відчаю фермерів зверталися за допомогою в служби довір’я.

Економічна нестабільність

Ще одна причина проблем сільського господарства — це зміни в економіці. На обкладинці однієї книжки написано: «За період з 1940 року до середини 1980-х затрати на виробництво на американських фермах потроїлися, ціни на обладнання виросли вчетверо, проценти на кредит підвищились удесятеро, прибутки знизились на 10 відсотків, фермерів стало на дві третіх менше, значна частина населення покинула сільську місцевість, закрилося багато підприємств, а також зникла економічна стабільність» («Broken Heartland»).

Чому прибутки не зростають разом зі збільшенням видатків? У сьогоднішній вік глобалізації фермери стали залежні від змін на міжнародному ринку. Вони змушені конкурувати з виробниками продуктів, які живуть за тисячі кілометрів. Щоправда, міжнародна торгівля відкрила нові ринки збуту, проте світовий ринок далеко не стабільний. Наприклад, у 1998 році декілька канадських фермерів, котрі вирощували зерно і розводили свиней, стали банкрутами через те, що їхні клієнти постраждали від економічної кризи в Азії.

Проблеми сільських громад

Професор університету в штаті Айова Майк Якобсон, який спеціалізується на сільському господарстві, зазначає, що криза фермерства є також кризою сільських громад. Він каже: «Місцевість зі спокійним укладом життя і чистою екологією — це те місце, де хочеться одружитися і виховувати своїх дітей. Тут у школах панує порядок і не треба хвилюватися про безпеку дітей. Така картина постає в нашій уяві при думці про село, чи ж не так? Однак варто згадати, що економічний стан села залежить від багатьох маленьких господарств даної місцевості». Внаслідок проблем в аграрному комплексі закриваються лікарні, школи, кафе, магазини і церкви. Починає зникати одна з найбільших принад села — тісні стосунки між його жителями.

Тому не дивно, що, як зазначає журнал «Ньюсуїк», коло 16 відсотків жителів американських сіл і містечок опинилися за межею бідності. Джефрі Лоренс у своїй статті «Криза села в Австралії» пише, що «безробіття, неповна зайнятість і злидні більше поширені не в містах, а в селах». Через економічну нестабільність багато сімей, зокрема молодих, були змушені переїхати до міст. Шейла, яка разом з сім’єю займається фермерством, запитує: «Доки це триватиме? Скоро не залишиться жодної людини, котра хотіла б працювати на власній землі».

Молоде покоління більше не хоче жити в селі. Отож, у сільській місцевості населення стає дедалі старішим. Села втрачають не лише молоді сили, а й джерело підтримки та забезпечення для старших людей. Зрозуміло, чому такі зміни викликають тривогу й страх у багатьох літніх жителів.

Криза, яку переживає сільське господарство, завдає великої шкоди, і її наслідки впливають на кожного з нас. Але ми можемо бути впевнені, що проблеми фермерів будуть розв’язані, і про це йтиметься у наступній статті.

[Вставка на сторінці 6]

У сьогоднішній вік глобалізації фермери стали залежні від змін на міжнародному ринку.

[Вставка на сторінці 6]

«Доки це триватиме? Скоро не залишиться жодної людини, котра хотіла б працювати на власній землі».

Кінець кризи сільського господарства

«ЛЮДИ, які бачать скрутну ситуацію фермерів, часто дивуються, як хтось може і далі обирати цю професію»,— говорить Родні, фермер у третьому поколінні. Однак по всьому світі сільським господарством займаються мільйони людей. Оскільки в країнах, що розвиваються, дуже важко знайти роботу, фермерство стає єдиною можливістю якось вижити.

Для багатьох сімей праця на землі — це не просто робота, а спосіб життя. Попри засуху, епідемії, важкі економічні умови та інші труднощі ці люди не здаються, бо просто закохані в землю. Розгляньмо, що допомагає декотрим фермерам справлятися з труднощами і як кризі сільського господарства буде покладено край.

Як дехто долає проблеми

Фермерство завжди було пов’язане з труднощами, яких годі уникнути. Наприклад, неможливо вплинути на погоду, зміни в економіці та інші фактори, що викликають стрес. «Багато фермерів засвоїли неприємний урок: тяжка праця не завжди гарантує успіх,— зазначалося в повідомленні однієї навчальної програми, пов’язаної з сільським господарством (North Carolina Cooperative Extension Service).— Сумлінне ставлення до праці, притаманне практично кожному фермеру, не обов’язково приносить бажані результати. У будь-яку хвилину обставини можуть змінитися, і селянин буде не в стані щось зробити». Один літній фермер пояснює, як йому вдається залишатись щасливим: «Я навчився робити все залежне від мене і спокійно приймати те, чого не можу змінити».

Одна давня приказка говорить: «Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати» (Екклезіяста 11:4). Справді, невпевненість та нерішучість паралізують. Людина може уникнути зайвого стресу, якщо замінить негативні думки позитивними діями.

Повноцінне харчування, достатній відпочинок і фізичні вправи також приносять добрі результати. В одному журналі стверджувалося, що фермери, які мають добре здоров’я, «приймають кращі рішення» («The Western Producer»). Фермер, на ім’я Юджін, та його дружина Кендес у розмові з кореспондентом «Пробудись!» сказали: «Відпочинок допомагає нам боротись зі стресом. Після доброго відпочинку проблеми здаються меншими і не такими складними. Також важливо повноцінно харчуватися і збиратися за одним столом всією сім’єю». Правдивість цих слів підтверджується в Біблії: «Як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий!» (Екклезіяста 3:13).

Підтримуйте свою сім’ю

Один фермер розповів кореспонденту «Пробудись!»: «Члени багатьох сімей, які займаються фермерством, змушені влаштовуватись на ще одну роботу. Так вони намагаються хоч якось звести кінці з кінцями. Однак на місці старих проблем виникають нові — проблеми у взаєминах між членами сім’ї. Нерідко розпадаються навіть ті сім’ї, які колись були міцними і дружними». Що робити в такій ситуації?

Близько 2700 років тому головам сімей радилось: «Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім» (Приповістей 24:27). Ось що стосовно цього говорить Ренді, фермер у четвертому поколінні: «Надзвичайно важливо знаходити час на те, щоб показувати, наскільки ви вдячні членам своєї сім’ї. Кожен з них потребує любові й підтримки. Добрі слова та вчинки допомагають усім відчути, що їх цінують і люблять».

Коли виникають серйозні труднощі, особлива підтримка необхідна дітям. Почуття дітей у сім’ях, які були змушені продати свої землі, такі ж, як у дітей, чиї батьки розлучилися або померли. Їх слід запевнити, що проблема виникла не з їхньої вини і що сім’я й далі залишатиметься разом.

Допомога від інших

Фермери, які переживають сильний стрес, часто усамітнюються й уникають навіть близьких друзів (Приповістей 18:1, Хом.). Однак власне за скрутних обставин людина найбільше потребує підтримки.

Чи маєте ви друзів або сусідів, яким криза у сільському господарстві принесла багато проблем? Ви підтримаєте їх, якщо просто виявлятимете співчуття. Фермер, на ім’я Рон, говорить: «Потіхою стає вже те, що друзі розуміють, яких труднощів ми зазнаємо». Тому обов’язково відвідуйте своїх друзів і уважно слухайте, коли вони виливають свої почуття.

Джек на собі відчув, наскільки важлива така підтримка. Він розповідає: «Друзі помічали, коли мені було важко, і відвідували, щоб підбадьорити. Мені досі приємно згадувати наші щирі розмови». Необов’язково бути першокласним спеціалістом у сільському господарстві, аби підтримати людину емоційно. Родні, про якого згадувалося раніше, каже: «Вже те, що друзі розуміють, наскільки багато в мене роботи, додає мені сил і бажання робити все, що можу». Ці слова нагадують біблійну приказку: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Приповістей 17:17).

Остаточне вирішення

Криза сільського господарства — лише один з багатьох доказів того, що людина неспроможна правильно використовувати ресурси землі. Пророк Єремія написав: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Безсумнівно, люди потребують Божої допомоги. І можна бути впевненим, що невдовзі вони її отримають.

У Біблії розповідається: «Взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала» (Буття 2:15). Саме Творець дав початок землеробству. Через багато століть після того Бог привів свій ізраїльський народ у Ханаанський край. Цей край описується в Біблії так: «Із небесного дощу він напоюється. Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року аж до кінця року» (Повторення Закону 11:11, 12). Єгова також дав закони, які захищали землі Обіцяного краю від виснаження. Наприклад, кожного сьомого року ізраїльтяни, слухаючись закону, не засівали своїх полів і не обробляли виноградників та оливкових садів (Вихід 23:10, 11). Таким чином земля залишалась родючою.

Ми можемо бути впевнені, що під правлінням Божого Царства — небесного уряду, очолюваного Ісусом Христом,— сільське господарство процвітатиме, як ніколи раніше (Ісаї 35:1—7). Коли Ісус Христос, призначений правитель того царства, був на землі, він довів, що має владу над природними стихіями, які сьогодні завдають стільки шкоди сільському господарству (Марка 4:37—41). У Псалмі 72 описано умови життя в той час, коли Ісус застосує свою силу і щедро благословить землю та її мешканців: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!» (Псалом 72:16). В обіцяному новому світі рясні врожаї завжди приноситимуть радість слухняному людству.

[Вставка на сторінці 9]

«Багато фермерів засвоїли неприємний урок: тяжка праця не завжди гарантує успіх».

[Ілюстрації на сторінці 10]

Задоволення емоційних та духовних потреб членів сім’ї допоможе їм подолати стрес.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Під Божим правлінням земля даватиме рясний урожай.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 9]

Garo Nalbandian