«Як вівці без пастуха»

Районний наглядач Теренс разом з дружиною Стеллою поїхали в непризначену територію Папуа — Нової Гвінеї, в місто Інакор. Теренс пригадує: «У перший день нашого перебування там, коли ми ще спали, хтось постукав у двері. Відчинивши, ми побачили надворі натовп людей, тож ми проповідували їм з шостої ранку до полудня. Потім ми прийняли душ і в другій годині продовжили служіння, бо на нас і далі чекало багато людей. Ми закінчили десь опівночі». Наступного ранку це подружжя ще вдосвіта вирушило проповідувати в іншу частину міста. Тим часом до їхнього дому, як і попереднього дня, прийшли багато людей, але нікого там не знайшли. Теренс продовжує: «Коли люди дізнались, що ми пішли, то розшукали нас, і ми проповідували їм до обіду. Повернувшись додому, ми знову натрапили на групу тамтешніх мешканців, які чекали нас. І так було кожного дня, ті люди справді були “як вівці без пастуха” (Матв. 9:36)».