Стараймось ґрунтовно свідчити
1, 2. Що найбільше вражає в Павловому ставленні до проповідування доброї новини і як ми можемо наслідувати його приклад, щоб давати «ґрунтовне свідчення»?
1 Апостол Павло, подібно до Ісуса й інших вірних служителів минулого, був ревним проповідником доброї новини. Він за будь-яких обставин «свідоцтва [«ґрунтовне свідчення», НС] давав». Павло, навіть коли був під домашнім арештом, «приймав усіх, хто приходив до нього, і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа» (Дії 28:16—31).
2 Ми також можемо за різних обставин давати «ґрунтовне свідчення». Це стосується, наприклад, свідчення людям, яких ми зустрінемо по дорозі на обласний чи міжнародний конгрес «Віддайте Богові славу», чи коли будемо повертатися з нього додому, а також під час перебування в місті конгресу (Дії 28:23; Пс. 145:10—13).
3. Яким має бути неформальне свідчення?
3 Що таке неформальне свідчення? Неформальне свідчення — це не просто випадкове чи спонтанне свідчення, якого не планували або яке не дуже важливе. Таке свідчення має велике значення. Подібно до Павла, своїм служінням ми приносимо Богові славу. Отже намагаймося використовувати кожну нагоду, щоб свідчити, наприклад, у дорозі — всюди, куди ми будемо їхати цього літа. Розмовляймо невимушено, дружньо і неофіційно, бо саме таким має бути неформальне свідчення. Цей метод проповідування нерідко приносить добрі результати.
4. Завдяки чому Павло зміг свідчити у своєму помешканні?
4 Готуйся, щоб ефективно свідчити. Павло, будучи під домашнім арештом в Римі, намагався робити все, що міг в тій ситуації, щоб свідчити. Він запрошував до свого помешкання місцевих юдейських провідників (Дії 28:17). І хоча у Римі існував християнський збір, Павло бачив, що тамтешні євреї не були добре обізнані з християнською вірою (Дії 28:22; Рим. 1:7). Він не стримувався давати «ґрунтовне свідчення» про Ісуса Христа і Боже Царство.
5, 6. Які можуть з’явитися нагоди для неформального свідчення і як треба готуватись, аби воно було ефективним?
5 А що сказати про нас? У нас, наприклад, можуть виникнути нагоди свідчити людям, з якими будемо подорожувати. Вони, можливо, лише побіжно чули про Свідків Єгови і не знають, що ми проводимо із зацікавленими безкоштовні домашні вивчення Біблії. Тож скористайся з нагоди свідчити своїм попутникам, приміром, там, де зупинишся в дорозі відпочити, на заправці чи в крамниці, в готелі, кафе або ресторані, а також у громадському транспорті. Заздалегідь обдумай, що будеш говорити, аби розпочати розмову і дати коротке свідчення. Було б добре перше попробувати свідчити неформально сусідам, родичам, співробітникам чи знайомим.
6 Для неформального свідчення треба мати якісь наші публікації. Які саме? Наприклад, буклет «Чи ви бажаєте більше дізнатись про Біблію?». Звертай увагу людей на перші п’ять абзаців, в яких пояснено, чому треба читати Біблію. Покажи на зворотному боці купон з проханням про безплатне домашнє вивчення Біблії. Коли бачиш, що людина зацікавилась, запропонуй брошуру «Чого Бог вимагає». Якщо в якійсь місцевості можна зустріти осіб, котрі розмовляють іншими мовами, то не забудь взяти зі собою брошурку «Добра новина для всіх народів». У ній на сторінці 2 пояснено, як нею користуватися під час свідчення. Якщо ти подорожуєш машиною, візьми зі собою також інші головні публікації для тих, хто, можливо, щиро зацікавиться правдою.
7, 8. Якою має бути наша зовнішність і поведінка, коли ми їдемо на конгрес чи з конгресу та у вечори після програми?
7 Зважай на свою зовнішність і поведінку. Нам треба вважати на свою поведінку, одяг і зовнішній вигляд, щоб у людей не складалось поганого враження про нас і щоб вони не мали причини ‘виступати проти’ організації Єгови (Дії 28:22, СМ). Ми повинні відповідно одягатись і поводитись не лише під час самого конгресу, але й по дорозі на конгрес чи з конгресу, а також щовечора після програми. У «Вартовій башті» за 1 серпня 2002 року (сторінка 18, абзац 14) давалась така порада: «Наша зовнішність не має бути показною, ексцентричною, статево збудливою, чудернацькою, і наш одяг повинен належно закривати тіло. Крім того, слід одягатися так, щоб у цьому відображалося наше ‘присвячення Богові’. Чи ж не варто серйозно задуматися над цим? Йдеться не тільки про те, щоб одягати відповідний одяг лише на зібрання збору [або на конгрес], а в інший час закинути його в шафу. Наш зовнішній вигляд повинен завжди відображати пошану та повагу до Бога, оскільки християнами та служителями ми є цілодобово» (1 Тим. 2:9, 10).
8 Ми повинні одягатися скромно і пристойно. Якщо своєю зовнішністю та поведінкою ми завжди будемо віддзеркалювати нашу віру в Бога, то ніколи не вагатимемось свідчити неформально, оскільки не буде причин соромитись розпочинати з людьми розмови (1 Пет. 3:15).
9. Наскільки успішним було свідчення Павла у Римі?
9 Неформальне свідчення приносить плоди. Два роки апостол Павло перебував під домашнім арештом у Римі. Він не переставав свідчити і бачив хороші плоди своїх зусиль. Лука пише, що деякі люди «вірили в те, про що він говорив» (Дії 28:24). Та й сам Павло міг оцінити своє «ґрунтовне свідчення». Він написав: «Те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії, бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа. А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважились Слово Боже звіщати безстрашно» (Фил. 1:12—14).
10. Як успішно свідчила одна подружня пара минулого літа?
10 Минулого літа після першого дня конгресу подружжя Свідків змогло плідно свідчити офіціантці, яка запитала їх, що це в них за плакетки. Вони розповіли їй про конгрес і про біблійну надію на майбутнє. Тоді дали їй буклет «Чи ви бажаєте більше дізнатись про Біблію?» та пояснили, що Свідки проводять з людьми домашні біблійні вивчення. Офіціантка захотіла, аби її хтось відвідав. Записавши з тильного боку буклета свою адресу й ім’я, вона попросила, щоб подружжя Свідків подбало про відвідини. Отже, чому б і тобі не постаратися цього року ‘ґрунтовно свідчити’? Ти, напевно, пожнеш хороші плоди.
11. Яких зусиль варто докладати, щоб поширювати добру новину цього літа, даючи «ґрунтовне свідчення»?
11 Старанно поширюй добру новину. Уяви, як радів Павло, коли чув, що християнські брати і сестри наслідують його ревність! Тож робімо все, що в наших силах, аби знайомити людей з доброю новиною, проповідуючи неформально про наші біблійні вірування в дорозі на конгрес чи з конгресу, а також щовечора після програми.
[Рамка на сторінці 3]
Публікації для неформального свідчення
■ «Чи ви бажаєте більше дізнатись про Біблію?» (буклет)
■ «Чого Бог вимагає від нас?» (брошура)
■ «Добра новина для всіх народів» (брошурка)
■ Інші головні публікації
[Рамка на сторінці 4]
Не забудь про них!
Кого не забути? Усіх зацікавлених, які були на Спомині Христової смерті або на спеціальній промові. Чи запросили ми їх на цьогорічний обласний або міжнародний конгрес? Якщо їх делікатно заохотити, то, може, чимало з них таки прийде. На конгресі вони матимуть підбадьорливе спілкування і почують духовну програму, завдяки чому зможуть наблизитись до Єгови та його організації. Отже не забудь запросити на конгрес таких людей. Повідом їх про дату проведення конгресу, як туди добратися, час початку і закінчення програми кожного дня. Також розкажи, які та про що будуть промови на конгресі (для цього користуйся «Пробудись!» за 8 червня 2003 року, сторінка 32).