Вірні родини прискорюють ріст на Шрі-Ланці

ШРІ-ЛАНКА, яку називали до 1972 року Цейлон,— це чарівний острів з пляжами, отороченими пальмами, кряжами і невеликими пустелями. Гора Адамів Пік, заввишки 2243 метри, що височіє в нагірній частині цієї країни,— священне місце чотирьох головних релігійa. Неподалік є урвище Кінець Світу, де прямовисні скелі спадають додолу на понад 1500 метрів. Це одне з найбільш мальовничих місць Шрі-Ланки.

Вісімнадцятимільйонне населення Шрі-Ланки має цікаве походження. Ще з п’ятого сторіччя до н. е. цей острів почали заселяти люди індоєвропейської сім’ї з Північної Індії. Це були сингали, які тепер становлять коло трьох чвертей місцевого населення. Опісля десь до XII сторіччя з Південної Індії надходила хвиля тамілів, які сьогодні здебільшого живуть на півночі та сході цього острова. Також залишилися сліди португальської, голландської та англійської колонізації. Крім того, серед місцевого населення оселилися торговці-мореплавці з Аравійського півострова і півострова Малакка. Тут також подибуємо групки європейців, персів, китайців та інших національностей.

Окрім расової суміші, Шрі-Ланка вирізняється мовною і релігійною строкатістю. Головними мовами цього острова є сингальська, тамільська і англійська. Багато шріланкійців володіють принаймні двома з трьох мов. У релігії людей також відіграє велику роль їхнє етнічне походження. Більшість сингалів є буддистами, тимчасом як більшість тамілів — індуїстами. Нащадки арабів і малайців зазвичай лишаються вірними ісламу, а європейці переважно є членами церков християнства — католиками і протестантами.

Подолання труднощів

Усе це створює великі труднощі для Свідків Єгови на Шрі-Ланці. Вони докладають усіх старань, щоб виконувалися Ісусові слова: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім» (Матвія 24:14). Окрім того що вісникам доброї новини потрібно справлятися з декількома мовами, їм доводиться розмовляти з буддистами, індуїстами, членами церков загальновизнаного християнства, а також атеїстами — і все це за декілька годин проповідування.

Для ефективності в служінні вісники повинні носити із собою журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», а також іншу біблійну літературу тамільською, сингальською та англійською мовами. Ті, що відзначаються більшою фізичною силою, навіть носять із собою Біблії цими мовами. Нещодавно вісники дуже зраділи, коли було оголошено про одночасний випуск цими трьома мовами брошури «Чи Бог дійсно дбає про нас?», «Наші проблеми. Хто допоможе нам розв’язати їх?» і буклету «Чи цей світ виживе?». Бо це означало більше знарядь для праці.

Свідки наполегливо працюють тут від 1912 року, коли Чарлз Тейз Рассел, тодішній президент Товариства Міжнародних Дослідників Біблії, склав короткий візит на Цейлон. Знаменний ріст, однак, повинен був відбутися пізніше, після прибуття в 1947 році випускників Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти. Відтоді проповідницька праця на Шрі-Ланці приносила вісникам позитивні результати. У 1994 році 1866 проповідників Царства проводили щомісяця в середньому 2551 домашнє біблійне вивчення. А число присутніх на Спомині — 6930 — майже в чотири рази перевищило число вісників усіх місцевих зборів. Яке ж дивовижне благословення!

Порівняно з декотрими іншими країнами, прогрес на Шрі-Ланці, здавалося б, відбувається повільно. Одним із чинників є міцні сімейні узи. А втім, вони також можуть бути у великій пригоді. Коли сотник римської армії Корнилій став по стороні правди, до нього прилучилися його домашні (Дії 10:1, 2, 24, 44). Книга Дії також згадує інші міцні християнські родини, в тому числі родину Лідії, Криспа і тюремника, який вартував Павла і Силу (Дії 16:14, 15, 32—34; 18:8).

Безсумнівно, міцні сімейні узи можуть бути корисними там, де є хороша організованість і непохитна наполегливість. Натякаючи на слова з Ісаї 60:22, місіонер-ветеран Рей Метьюс говорить: «Здається, що Єгова прискорює справи тепер, у відповідний час, і це стосується не тільки окремих людей, але й цілих родин».

Організована сім’я несе хвалу

Звичайно, сьогодні на Шрі-Ланці є такі родини. Наприклад, добре організована сім’я Сіннаппа, яка живе в районі Котагена міста Коломбо, що є столицею Шрі-Ланки. Хоча голова сім’ї Маріан недавно помер, його дружина Аннамма і 12 з їхніх 15 дітей віком від 13 до 33 років продовжують одностайно служити Єгові. У час написання цієї статті восьмеро дітей вже були охрещені і троє з них перебували в повночасному служінні, виконуючи працю як сталі піонери. Троє інших служать час від часу допоміжними піонерами. Серед молодших членів цієї родини є четверо неохрещених вісників. Окрім того, чотири онуки, незважаючи на свій юний вік, вивчають Біблію і приходять на християнські зібрання у збір Свідків Єгови «Коломбо-Північ».

Спочатку добру новину про Царство почула Аннамма, коли в 1978 році отримала примірник «Вартової башти». Почалось біблійне вивчення, і після того як було закінчено посібник для біблійного вивчення «Правда, яка веде до вічного життя», Аннамма присвятила своє життя Богу Єгові та охрестилася, чим подала приклад багатьом членам своєї родини.

Подібно до родини сотника Корнилія, родина Аннамми добре організована. «Нам потрібно було планувати, щоб приходити на християнські зібрання і конгреси, не говорячи вже про школу,— пригадує Аннамма.— Проблемою було дістати гарний одяг, але завдяки благословенню Єгови ми могли лагодити новий одяг на кожний конгрес. Усі члени сім’ї прибували туди добре одягнені й нагодовані, з ясними посмішками на обличчях».

Діти з любов’ю пригадують організованість у своєму домі. Щоб допомогти цілій сім’ї приходити на християнські зібрання, старшим дітям звичайно було дано спеціальні обов’язки. Наприклад, Манґала займалася пранням, а Вінніфреда — прасувала. Вінніфреда, яка також допомагала дітям одягатися, говорить: «Коли всі виходили з дому, то виглядали справді по-святковому».

Так само ця родина дбала про духовні речі. Одна з дочок, Пушпам, яка є сталою піонеркою, пригадує: «Ми щодня цілою сім’єю читали Біблію і разом розглядали щоденний біблійний вірш». Аннамма додає: «Кожна дитина має свою «Вартову башту» та інші публікації. Я уважно слухаю усі їхні відповіді на зібраннях. Якщо необхідно, я доводжу справу до кінця вдома, підбадьорюючи і виправляючи дітей. Увечері ми спільно цілою сім’єю закінчуємо день молитвою».

Старші діти є безцінною допомогою Аннаммі в ґрунтовному християнському навчанні всіх членів сім’ї. А втім, напружений графік не зменшує їхнього бажання ділитися доброю новиною поза домом. Загалом усі члени сім’ї проводять із своїми сусідами 57 домашніх біблійних вивчень. Зять, якого звати Раджан, говорить: «Сім’я проводить прогресивні біблійні вивчення. Моя дружина, Пушпам, вже мала нагоду побачити, як одна людина, з якою вона навчалася, присвятила своє життя Єгові».

Коли така велика сім’я покинула римсько-католицьку церкву, це викликало неабияке хвилювання в Котагені. Хоча сам священик так і не навідався до цієї сім’ї, щоб дізнатися, чому вони покинули церкву, він попросив вивідати про це парафіян. Виникло декілька дискусій, головним чином стосовно догми про Трійцю. Стаючи на захист своєї віри, Маннамма завжди покладалася на Єгову і на Біблію. Її улюблений вірш у цих дискусіях — це Івана 17:3.

З прикладу родини Сіннаппа ясно видно, що хороша організованість і погоджені зусилля можуть принести приємні результати. Завдяки їхнім старанням росте нове покоління вісників Царства, і все це на хвалу Єгові.

Протистояння об’єднує сім’ю в правдивому поклонінні

Родина Ратнам живе за кілька кілометрів від родини Сіннаппа, в іншому районі Коломбо, в Наргенпітья. Вони теж колишні римо-католики. У 1982 році Свідки в служінні від дому до дому зустрілися з Балендраном, чоловіком їхньої старшої дочки Фатіми. Було розпочато біблійне вивчення із цілою сім’єю. Невдовзі троє їхніх дітей якось запитали свою бабусю Іґнасіамал, яке Боже ім’я. Коли діти відповіли, що «Єгова», вона дуже зацікавилась і так з нею розпочалося біблійне вивчення. Потім її дві дочки, Джівакала і Стелла, прилучилися до вивчення, і в 1988 році всі троє охрестилися.

Тим часом Балендран і Фатіма познайомили з правдою іншу сестру Фатіми, Малліку, а також її чоловіка Йоґанатана. У 1987 році ця пара охрестилася і тепер прищеплює любов до Єгови своїм дітям. Наступною була Пушпа, ще одна сестра Фатіми. Вона присвятилася і охрестилася 1990 року. Перебуваючи в Токіо, її чоловік Ека служив в англійському зборі, а Пушпа допомагала своєму маленькому синові Альфреду виростати на шляху Єгови.

На сьогодні четверо з десяти дітей сім’ї Ратнам стали на сторону правдивого поклоніння. Тішить те, що ще троє дітей добре прогресують в особистому біблійному вивченні. З-поміж 11 онуків одна внучка, Прадіпа, вже є охрещеною. Семеро інших дітей регулярно отримують настанови через сімейне біблійне вивчення. Окрім того, загалом вони всі проводять в околиці із зацікавленими людьми 24 домашніх біблійних вивчення.

Усе це прийшло не легко. Спочатку було протистояння в сім’ї. Батько, якого звуть Мутупіллай, а також старші брати дуже противилися тому, що члени їхньої сім’ї ходять на зібрання у Зал Царства і публічно проповідують. Хоча інколи таке протистояння було пов’язане з турботою про особисту безпеку, Мутупіллай додає: «Я був ревним прихильником «святих», і мені не подобалось те, що моя сім’я покидає католицьку церкву». Але тепер він вважає, що вони поклоняються правдивому Богові, бо бачить, який позитивний вплив справляє на них їхня віра.

Приміром, якось їхній землевласник, котрий був буддистом, намагався виселити їх зі своєї землі за допомогою чарів. Однієї ночі він прийшов і поклав «зачаровані» обмазані вапном фрукти довкола їхнього дому. Декотрих марновірних сусідів охопив страх, бо всі сподівалися, що на родину Ратнам спаде нещастя. Проте коли Іґнасіамал побачила ці фрукти, вона з дітьми просто забрали їх без жодного страху та тремтіння, і з ними так нічого й не сталося. Їхні безстрашні дії дали велике свідчення в околиці, і це спонукало людей більше поважати їх. Стелла змогла розпочати два домашніх біблійних вивчення із сусідами. Завдяки цьому їхня невістка, Назіра, також погодилась вивчати Біблію.

Аналізуючи чималі благословення своєї сім’ї, Іґнасіамал говорить: «Мене дуже втішає духовний ріст нашої сім’ї. Єгова благословляє нас, бо послаблюється протистояння і зростає сімейна єдність».

Яким же благословенням стали ці родини. Вони прилучили свої голоси до членів менших сімей, сімей з одиноким батьком чи матір’ю, а також неодружених християн, які наполегливо стараються прискорювати проголошення доброї новини про Царство в «розкішному краю», власне це означає назва Шрі-Ланка. Разом із співхристиянами по всьому світі шрі-ланкійські Свідки з нетерпінням чекають відновлення Раю, картини якого постають у нашій уяві навіть тепер, коли дивимось на пляжі та гори чарівного острова Шрі-Ланка.

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінках 24, 25]

Багато людей на Шрі-Ланці позитивно реагують на християнське проповідування і навчання.