Вісники Царства сповіщають
«Я прагнув служити Богові»
«ВИЙДІТЬ із нього, люди мої». Такий заклик ангела почув апостол Іван у першому столітті н. е. У наш час мільйони щиросердих осіб відгукнулися на нього і втекли з «Вавилона Великого» — світової імперії фальшивої релігії (Об’явлення 18:1—4). Одним з них є Вільнер з Гаїті, який розповідає про себе:
«Я народився 1956 року в сім’ї відданих католиків у містечку Сен-Марк, що в Гаїті. Мене разом з двома іншими хлопцями з нашого містечка, на превелику радість батьків, запросили на навчання у семінарію в Сен-Мішель де Аталай. У 1980 році нас послали у Ставло (Бельгія) на додаткове навчання. Там ми вчилися також у католицькому університеті.
Спершу перспектива стати священиком захоплювала мене. Але одного разу в їдальні священик, відповідальний за нашу групу, попросив мене залишитися на кілька хвилин, бо хотів про щось поговорити. Уявіть собі моє потрясіння, коли він відкрито заявив, що відчуває до мене сексуальний потяг! Я відхилив його пропозицію. Мене дуже розчарував цей випадок, і я описав його у листі додому. Через кілька місяців, усупереч незадоволенню родичів, я покинув семінарію, знайшов собі житло в селі і взявся за опанування іншої професії.
Після повернення у Сан-Марк я більше не довіряв католицькій церкві. Однак прагнув служити Богові, тільки не знав як. Ходив до адвентистів, відвідував церкву Евен-Єзер і мормонів. Це було духовне замішання.
Тоді я згадав, що в Бельгії, під час навчання у семінарії, читав Біблію в перекладі Крампона. З неї я довідався, що Бог має ім’я. Тому, користуючись цим ім’ям, ревно молився до Бога, щоб він допоміг мені знайти правдиву релігію.
Через деякий час у нашу околицю переїхали Свідки Єгови. Це були дві спокійні, ввічливі і достойні жінки. На мене справив враження їхній спосіб життя. Якось одна з них запросила мене відвідати щорічний Спомин Христової смерті. Мені дуже сподобалося це зібрання, і я погодився на регулярне біблійне вивчення зі Свідками. Десь через шість місяців я вже був переконаний, що знаю, як правильно служити Богові, присвятив своє життя Єгові і 20 листопада 1988 року охрестився».
З часом Вільнер розпочав повночасне служіння. Сьогодні він є старійшиною і разом з дружиною та двома дітьми з радістю служить у зборі.
[Ілюстрація на сторінці 9]
Читаючи Біблію, Вільнер зрозумів, що Боже ім’я — Єгова.