У віці 12 років Густаво вирішив, що стане священиком Римо-католицької церкви. Батьки підтримали його рішення, і він вступив до духовної семінарії. Там він почав приділяти багато часу музиці, театру і політиці, які церква пропагувала, щоб притягувати молодь. Він знав, що священик повинен присвятити себе людям і не може одружитися. Проте деякі священики та семінаристи, яких знав цей молодий чоловік, займалися неморальністю. За таких обставин Густаво невдовзі почав зловживати алкоголем. Безсумнівно, тоді він ще не знайшов духовного раю.

Одного разу Густаво прочитав біблійний буклет, в якому йшлося про земний рай. Це спонукало його задуматися про мету життя. Густаво говорить: «Я почав часто читати Біблію, але не розумів її. Я навіть не помічав, що в Бога є ім’я». Густаво залишив семінарію та звернувся до Свідків Єгови, шукаючи допомоги в зрозумінні Біблії. Відтак він зробив швидкий поступ і невдовзі присвятив своє життя Богу. Густаво набирав знань про духовний рай.

Але чому все-таки Густаво відчув, що знайшов духовний рай саме серед Свідків Єгови? Він пояснює: «Я порівнював те, що бачив у світі, особливо в семінарії, з тим, що знайшов серед Свідків Єгови. Найбільше їх вирізняла велика взаємна любов».