Світ приходить на допомогу
Від нашого кореспондента в Південній Африці
„ОДНО з найбільших нещасть у світі”. „Найбільше нещастя, яке вдаряє планету з того часу як Друга Світова Війна спустошила Європу”. Такими висловами різні письменники описують недавній голод у Африці.
„В одному році”, заявляє журнал Нюз Вік, „так багато як 1 мільйон ефіопського селянства й 500 000 суданських діточок померло”. Заявляють, що в Мозамбік згинуло сто тисяч людей, і якийсь час у Чаді вмирала одна тисяча людей на місяць.
Світ прийшов їм на допомогу, але багатьом африканцям це вже було запізно. У деяких випадках начальники самі затримували допомогу, тому що приховували правдивий стан голодування. Ігнорування голодуючих громадян довело до перекинення суданського уряду в 1985 році.
У березні 1984 року, Ефіопія звернулась до світу по 450 000 тонн хлібних злаків. І це не перебільшується, бо дійсно було потрібно ще так раз харчів. Однак, Організація Об’єднаних Націй й її члени-держави звертали малої уваги на це. Пожертвували менше як 100 000 тонн злаків, тоді як у світі був лишок майже 190 000 000 тонн. Як на лихо, взяло багато місяців часу доставити цю малу кількість хлібних злаків. Тимчасом, люди голодували. В одному таборі допомоги вмирало сто людей на день.
Тоді, в жовтні 1984 р. кінозйомники британської телевізії забарились, коли чекали на зміну літаків у Ефіопії. Вони використовували цей час відвідувати табори допомоги й фотографували людей, помираючих від голоду. „Я плакав, коли монтував цей фільм”, сказав фотограф Мохаммад Амін. „Я занедужав і дійсно плакав”.
Вражаюча реакція
Фільм висвітлювали на Бі-Бі-Сі телевізійних новинах і повторили на 425 телесітках кругом світу. Наслідки були драматичні. Обурена публіка вимагала урядового вчинку. Артисти популярної музики звертались до публіки за добродійними пожертвами, і до цього часу, зібрали більше як сто мільйонів доларів! Це опублікування зворушило одну з найбільших програм допомоги в світі.
До Африки почали відсилати додаткові хлібні злаки. Уряди європейських країн співдіяли й довозили харчі літаками глибоко в Судан. Ще більш чудовим була спільна операція довезення злаків до нагір’я Ефіопії. В своїй книжці Ефіопія: Виклик голоду, Грейм Ганкок описує сцену на аеропорті Аддіс-Абеба Боле: „Літаки — російські, американські, Східної Німеччини, британські, і багато інших країн стояли на площадці й навантажували допомогові злаки... Це був неначе дійсний образ оживлення всіх піднесених принципів Організації Об’єднаних Націй, і майже можна було чути як перековували мечі на лемеші”.
Хоч запізніла, то кажуть, що ця допомога від країн світу врятувала життя більше як три мільйони людей в Африці! Але, на жаль, в Африці ще досі немає вдосталь харчів. Згідно з недавними рапортами, то мільйони людей в Ефіопії, Судані, і Мозамбіку, ще досі голодують. ,Чому’, ви мабуть бажаєте знати, ,Африка не може годувати сама себе?’ І важливішим, ,Яке є дійсне розв’язання цієї проблеми?’
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]
FAO photo