Майбутнє в знаменнях і передвістях

24. а) Що таке ворожіння? б) Як вавилоняни ворожили?

²⁴ Магію часто використовують, щоб довідатись про потаємне або зазирнути в майбутнє за допомогою знамень і передвість. Такий вид магії називається ворожінням, і ним уславились вавилоняни. Згідно з книжкою «Магія, супернатуралізм і релігія» (англ.), «вони були фахівцями в мистецтві ясновидіння, провіщали майбутнє по печінці й кишках забитої худоби, по вогню та диму, а також по виблискуванню дорогоцінного каміння. Вони передрікали події по дзюрчанню джерел і формах рослин... Дощ, хмари, вітер, блискавки та інші атмосферні явища вважалися провісниками; тріщини на меблях і дерев’яних панелях теж передвіщали майбутні події... Мухи, різні комахи й пси були носіями таємних повідомлень».

25. Що Єзекіїль і Даниїл розповідають про ворожіння у стародавньому Вавилоні?

²⁵ Біблійна книга Єзекіїля розповідає, що під час одного військового походу «цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку» (Єзекіїля 21:26). При вавилонському дворі постійно перебували ворожбити, чаклуни й жерці-маги (Даниїла 2:1—3, 27, 28).

26. Який вид ворожіння був популярний у греків?

²⁶ Інші східні й західні народи теж займалися багатьма видами ворожіння. Греки радилися у своїх оракулів не тільки щодо великих політичних подій, але й таких світських особистих справ, як шлюб, подорож і діти. Найславнішим був дельфійський оракул. Жриця, піфія, давала відповіді нерозбірливими звуками начебто від бога Аполлона, а священики тлумачили їх так, щоб створити двозначні вірші. Класичним прикладом ворожіння є відповідь Крезові, цареві Лідії: «Крез, перейшовши за Галіс, велику державу зруйнує». Але тією державою стала його країна. Коли Крез перейшов через Галіс, щоб вдертись у Каппадокію, він зазнав поразки від рук перса Кіра.

27. Наскільки ворожіння поширилось серед римлян?

²⁷ На Заході мистецтво ворожіння досягнуло свого розквіту серед римлян, які стежили за прикметами й передвістями майже на кожному кроці. Люди всіх суспільних щаблів вірили в астрологію, чари, талісмани, віщування та в багато інших видів ворожіння. Знавець римської історії Едуард Гіббон пише: «Різні види релігії, поширені в римському світі, вважалися однаково правдивими». Знаменитий політичний діяч та оратор Цицерон умів читати передвістя з польоту птахів. Римський історик Петроній сказав, що, беручи до уваги безліч релігій та сект у декотрих римських містах, можна дійти висновку, що в них більше богів, ніж самих людей.

28. Як ворожили в давні часи китайці?

²⁸ У Китаї під час розкопок було знайдено понад 100 000 ворожильних кісток та черепашачих панцирів, які датуються другим тисячоліттям до н. е. (доба династії Шан). Ними користувалися тогочасні жерці, намагаючись отримати керівництво богів у всьому — від погоди до переміщення військ. Послуговуючись стародавніми піктограмами, жерці записували питання на цих кістках. Потім розжарювали кістки та оглядали тріщини, які з’являлися, і записували відповіді на тих самих кістках. Декотрі вчені вважають, що саме з цих стародавніх знаків сформувалася китайська писемність.

29. Яка засада ворожіння викладається в трактаті «Іцзин»?

²⁹ Найбільш відомий давньокитайський ворожильний трактат називається «Іцзин» («Книга змін»). Вважають, що його написали в XII сторіччі до н. е. двоє імператорів періоду Чжоу, Вень-ван і Чжоугун. У ньому детально пояснюється взаємодія двох протилежних сил, інь і ян (темний — ясний; негативний — позитивний; жіночий — чоловічий; місяць — сонце; земля — небо тощо), котрі, на думку багатьох сучасних китайців, є керівними засадами всіх галузей життя. Згідно з цією працею, все безперервно змінюється і ніщо не залишається постійним. Щоб мати успіх у будь-якій справі, людина повинна знати й брати до уваги всі зміни, котрі відбуваються в певний момент. Тому люди ставлять запитання й кидають жеребок, а потім шукають відповіді в «Іцзині». Упродовж сторіч ця праця була в Китаї підставою для різних видів ворожіння й віщування, наприклад, геомантії.

Від астрономії до астрології

30. Розкажіть про ранню астрономію.

³⁰ Люди віддавна захоплювалися точним рухом Сонця, Місяця, зірок і планет. У Месопотамії було знайдено зоряні каталоги, датовані 1800 роком до н. е. Спираючись на таку інформацію, вавилоняни могли передрікати багато астрономічних явищ, як-от: затемнення Місяця, поява і захід сузір’їв та декотрі рухи планет. Єгиптяни, ассирійці, китайці, індіанці, греки, римляни та інші давні народи теж стежили за небесними тілами й детально записували астрономічні явища. Керуючись такими записами, вони складали календарі й плани на рік.

31. Як астрономія породила астрологію?

³¹ У результаті астрономічних спостережень було виявлено, що певні події на землі нібито збігаються в часі з конкретними небесними явищами. Наприклад, зміна пір року тісно пов’язувалася з рухом Сонця, припливи й відпливи — з фазами Місяця, а після появи найяскравішої зірки, Сіріуса, щороку розливався Ніл. Тому люди дійшли висновку, що небесні тіла впливають на ті чи інші події на землі. Єгиптяни навіть називали Сіріус тим, котрий приносить Ніл. Ідея про вплив зірок на земні події дуже швидко навела на думку, що за допомогою небесних тіл можна передрікати майбутнє. Тому астрономія породила астрологію. Незабаром царі та імператори мали придворних астрологів, які зверталися за порадою до зірок у важливих державних справах. Але й прості люди розраховували на те, що зірки розкажуть їм про їхню долю.

32. Які види астрології були популярні серед вавилонян?

³² І знову ми повертаємося до вавилонян. Вони вважали зірки небесними оселями богів, а храми — земними. Це породило поняття про поділ зірок на сузір’я. Також виникло вірування, що такі дивні явища на небі, як затемнення та поява певних яскравих зірок і комет, віщують нещастя й війну на землі. Під час розкопок речових пам’яток у Месопотамії було знайдено сотні звітів, які астрологи подавали царям. У декотрих з них, приміром, повідомляється, що близьке місячне затемнення звіщає поразку якомусь ворогові або поява певної планети в цьому сузір’ї передвіщає землі «великий гнів».

33. Що Ісая сказав про вавилонян, які ‘придивлялися до зір’?

³³ Те, наскільки вавилоняни покладалися на цей вид ворожіння, можна зрозуміти із скерованих до них ущипливих слів пророка Ісаї, який передрікав знищення Вавилона: «Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого... Хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!» (Ісаї 47:12, 13).

34. Хто такі «мудреці», що прийшли до новонародженого Ісуса?

³⁴ З Вавилону астрологія потрапила в Єгипет, Ассирію, Персію, Грецію, Рим та Аравію. Детально розроблені астрологічні системи також були у східних народів — індусів і китайців. «Мудреці», які, за повідомленням євангеліста Матвія, прийшли до новонародженого Ісуса, були «астрологами зі східних сторін» (Матвія 2:1, 2, НС). Декотрі фахівці вважають, що ці астрологи належали до халдейської та мідо-перської астрологічної школи в Парфії, яка колись була провінцією Персії, а пізніше стала незалежною державою.

35. Як розвивалась астрологія від доби греків?

³⁵ А втім, саме греки надали астрології сучасної форми. У II сторіччі н. е. Клавдій Птолемей, грецький астроном з Александрії (Єгипет), зібрав усю наявну астрологічну інформацію в чотири книги, які назвав «Тетрабіблос». Вони дотепер слугують основним посібником астрології. На них і базується так звана натальна астрологія, тобто система передречення майбутнього людини за допомогою дослідження її гороскопу, або схеми розташування Сонця, Місяця й різних планет у певних сузір’ях у момент та місці її народження.

36. З чого видно, що астрологію наділяли великою шаною?

³⁶ У XIV і XV сторіччях астрологія набула широкого визнання на Заході. Її викладали в університетах як дисципліну, а це вимагало глибокого знання мов і математики. Астрологів вважали вченими. У своїх творах Шекспір неодноразово згадував про вплив астрології на справи людей. Кожен король і багато аристократів мали приватних астрологів, готових з’явитися за першим же викликом. Люди рідко коли бралися за будь-яку справу, чи то війну, будівництво, торгівлю, чи подорож, не звернувшись спершу за порадою до зірок. Астрологію наділяли великою шаною.

37. Як науковий прогрес вплинув на астрологію?

³⁷ Хоча праці таких астрономів, як Коперник і Галілео Галілей, а також прогрес наукових досліджень похитнули довір’я до астрології як до науки, вона досі існує. (Дивіться інформацію на сторінці 85). Це таємниче ремесло, яке впровадили вавилоняни, розвинули греки й розповсюдили араби, донині справляє значний вплив як на державних керівників, так і на простих людей у промислово розвинених державах і глухих селах країн, що розвиваються.

Читання долі з обличчя й долоні

38. Що дало початок іншим формам ворожіння, пов’язаним з дослідженням ліній на долонях та рис обличчя?

³⁸ Якщо хтось цікавиться мистецтвом ворожіння, а спостереження за знаменнями на небі й пошуки передвістя майбутніх подій здаються надто заплутаними, у нього під рукою є простіші й доступніші методи. У «Зогарі», або «Сефер га-зогарі» (єврейською: Книга сяйва), книзі єврейського містицизму XIII сторіччя, говориться: «На небосхилі, який обгортає всесвіт, бачимо багато фігур із зірок та планет. Вони виявляють приховане й розкривають глибокі таємниці. Так само й на шкірі, що оповиває людську істоту, розміщуються візерунки й знамена — зірки нашого тіла». Ця філософія дала початок іншим методам ворожіння, або передрікання майбутнього. Одним з них є здобуття пророчих знамень через дослідження рис обличчя та ліній на долонях. Як на Сході, так і на Заході ці методи все ще мають велику популярність. Проте немає жодного сумніву в тому, що вони кореняться в астрології та магії.

39. Що таке фізіогноміка і як її почали застосовувати?

³⁹ Фізіогноміка — це ворожіння по рисах обличчя, наприклад, по формі очей, носа, зубів і вух. У 1531 році певний Іоан з Ендажіна видав у Страсбурзі книжку на цю тему. У ній він помістив детальні малюнки облич з різними формами очей, носа й вух, а також подав своє тлумачення. Цікаво зазначити, що він зацитував слова Ісуса Христа з Матвія 6:22: «Тож як око твоє буде здорове [«чисте», Дерк.], то й усе тіло твоє буде світле». Цим він хотів сказати, що великі, блискучі круглі очі є ознакою порядності й міцного здоров’я, а маленькі запалі очі свідчать про заздрісну, злобну та недовірливу вдачу. А втім, у подібній книжці, «Компендій фізіогноміки», виданій 1533 року, автор Бартоломмео Кокле твердив, що великі круглі очі мають мінливі та ледачі люди.

40. а) Що таке хіромантія? б) Як намагалися підтвердити правомірність хіромантії на основі Біблії?

⁴⁰ За словами віщунів, після голови, руки більше, ніж інші частини тіла, відображають вплив надприродних сил. Отже, ще однією поширеною формою ворожіння є хіромантія, тобто читання характеру й долі по лініях на долонях. Середньовічні хіроманти вишукували підтвердження правомірності свого ремесла в Біблії. Наприклад, вони посилалися на такі вірші: «Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його» й «довгість днів — у правиці її, багатство та слава — в лівиці її» (Йова 37:7; Приповістей 3:16). Також розглядалися випуклості на долонях, оскільки люди вважали, що вони представляють планети й тому розповідають дещо про особу та її майбутнє.

41. Якими видами ворожіння займаються люди Сходу?

⁴¹ Ворожіння по рисах обличчя й лініях на долонях дуже популярне в країнах Сходу. Тут пропонують свої послуги не тільки професійні ворожбити й порадники, але й багато аматорів та самоуків, які використовують доступні для широкого загалу книжки й публікації різного рівня. Часто люди ворожать по руці задля розваги, але багато хто ставиться до цього серйозно. У цілому ж людей рідко задовольняє один спосіб ворожіння. Коли постають серйозні проблеми чи треба зробити важливі рішення, буддист, даос, синтоїст або хтось інший іде до свого храму просити поради в богів, потім — до астролога, щоб запитатися у зірок, а тоді — до ворожки, яка ворожить по руці та обличчю; насамкінець він приходить додому й розпитує покійних предків. Хтось таки дасть відповідь, яка здаватиметься йому доречною.

Чи це невинна забава?

42. До чого довело звичайне людське бажання знати майбутнє?

⁴² Бажання знати, що станеться в майбутньому, є цілком природним. Кожна людина також хоче забезпечити собі удачу й запобігти нещастю. Ось чому люди впродовж віків зверталися за керівництвом до духів і богів. Через це вони почали займатися спіритизмом, магією, астрологією та іншими забобонними ритуалами. У минулому люди мали амулети й талісмани, які буцімто захищали їх, а, захворівши, зверталися до знахарів та шаманів. І сьогодні люди носять медальйони із зображенням «святого» Крістофера або талісмани «на щастя», беруть участь у спіритичних сеансах, використовують алфавітні таблички, кришталеві кулі, гороскопи й ворожильні карти. Якщо йдеться про спіритизм і забобони, людство мало в чому змінилося.

43. а) Як багато людей ставляться до спіритизму, магії та ворожіння? б) Які запитання щодо марновірних ритуалів вимагають відповіді?

⁴³ Безсумнівно, багато людей розуміє, що все це є не чим іншим, як простим марновірством. Вони також можуть говорити, що роблять це лише задля забави. Інші навіть твердять, ніби магія та ворожіння є корисними, бо додають психологічної упевненості людям, яких у противному разі пригноблювали б життєві труднощі. Але чи все це є лише невинною забавою або психологічною підтримкою? Що ж насправді криється за спіритичними й магічними прийомами, розглянутими в цьому розділі, а також за багатьма іншими, яких ми не згадали?

44. На чо́му у своїй суті ґрунтуються всі такі ритуали?

⁴⁴ Досліджуючи різні види спіритизму, магії та ворожіння, ми помітили, що вони тісно пов’язані з вірою в душі померлих та в існування добрих і злих духів. Тому віра в духів, магія і ворожіння у своїй суті є певною формою політеїзму, що ґрунтується на вченні про безсмертя людської душі. Чи це належна основа для релігії? Чи ви вважали б прийнятним поклоніння, що має таку основу?

45. Яке питання стосовно жертвоприношення ідолам їжі постало перед християнами першого сторіччя?

⁴⁵ Подібні запитання постали перед християнами I сторіччя. Вони жили серед греків і римлян, які вшановували безліч богів і божищ, а також трималися забобонних ритуалів. Одним з них було жертвоприношення ідолам їжі, якою потім ділилися між собою. Чи людина, котра любила правдивого Бога й хотіла подобатись йому, могла брати участь у таких ритуалах? Зауважте, як на це запитання відповів апостол Павло.

46. В якого Бога вірив Павло й ранні християни?

⁴⁶ «Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного. Бо хоч і існують так звані «боги» чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього» (1 Коринтян 8:4—6). Для Павла й християн першого сторіччя правдива релігія не була поклонінням багатьом богам, політеїзмом, але відданістю тільки ‘одному Богові — Отцеві’, ім’я якого Біблія виявляє такими словами: «Співайте Богові, піснею прославляйте ім’я Його; вихваляйте Того, Хто сидить на хмарах — Його ім’я Єгова — і радійте перед Ним» (Псалом 68:5, Дерк.).

47. Як Павло показав, ким насправді є ‘боги й пани на небі чи на землі’?

⁴⁷ Варто зазначити, що хоча апостол Павло сказав: «Ідол... ніщо», він не заперечив існування ‘богів’ і ‘панів’, до котрих люди зверталися через магію, ворожіння й жертви. Що ж він хотів сказати? Пізніше в цьому ж посланні Павло пояснив це такими словами: «Але те, що в жертву приносять, «демонам, а не Богові в жертву приносять» (1 Коринтян 10:20). Поклоняючись своїм богам і панам, народи насправді вшановували демонів — ангельських, або духовних, істот, які збунтувалися проти правдивого Бога та обрали собі за керівника Сатану Диявола (2 Петра 2:4; Юди 6; Об’явлення 12:7—9).

48. Яку небезпеку донині становить окультизм і як можна його уникнути?

⁴⁸ Часто люди співчувають так званим первісним народам, які були рабами забобонів і страху. Сьогодні вважаються відразливими їхні криваві жертви й жорстокі ритуали. І це слушно. Але й донині ми все ще можемо почути про вуду, сатанинські культи, а навіть людські жертвоприношення. Хоча це можуть бути крайні випадки, вони все ж таки показують, що зацікавлення окультним аж ніяк не послаблюється. Усе може початися з «невинної забави» й цікавості, але часто закінчується трагедією і смертю. Наскільки ж мудро зважати на біблійне попередження: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1 Петра 5:8; Ісаї 8:19, 20).

[Рамка на сторінці 85]

Чи астрологія узгоджується з наукою?

Астрологи заявляють, що Сонце, Місяць зірки й планети можуть впливати на хід подій на Землі й що розташування цих небесних тіл у момент народження людини відіграє певну роль в її долі. А втім, через наукові відкриття постають серйозні сумніви щодо цього:

▪ Праці таких астрономів, як Коперник, Галілео Галілей і Кеплер, чітко доводять, що Земля не є центром Усесвіту. Сьогодні також відомо, що зірки, які нібито утворюють сузір’я, часто не зв’язані в одну групу. Декотрі з них можуть бути далеко в космічному просторі, тимчасом як інші — відносно близько. Отже, зодіакальні властивості різних сузір’їв є лише вигадкою.

▪ Давні астрологи не знали про існування таких планет, як Уран, Нептун і Плутон, бо їх відкрили тільки після винаходу телескопа. Чи ж було взято до уваги їхній «вплив», коли сторіччя тому складалися астрологічні таблиці? Крім того, чому «вплив» однієї планети має бути «добрий», а іншої — «поганий», адже сучасній науці відомо, що всі вони, по суті, складаються з маси неживої породи або газів, які носяться в космосі?

▪ Генетика повідомляє, що основні риси нашої особистості формуються не в момент народження, а в момент зачаття, коли один з мільйонів сперматозоїдів батька сполучається з єдиною яйцеклітиною матері. Проте астрологи складають гороскопи на основі дати народження. З астрологічного погляду така дев’ятимісячна різниця мала б сприяти зовсім іншому зразку особистості.

▪ Для спостерігачів на Землі рух Сонця серед сузір’їв відбувається сьогодні приблизно на місяць пізніше, ніж 2000 років тому, коли складалися астрологічні схеми й таблиці. Отже, за підрахунками астрологів, людина, народжена під знаком Рака (кінець червня або початок липня), вкрай вразлива, дуже піддається змінам настрою і скритна. Але Сонце проходить у цей час через сузір’я Близнюків, і ця людина, по суті, має бути компанійською, дотепною і балакучою.

Зрозуміло, астрологію неможливо обґрунтувати ні раціонально, ні науково.