«Сила волі, натхнена вірою»

У 1998 році критики вітали вихід у світ нової книжки французького автора Ґі Канонісі «Свідки Єгови перед лицем Гітлера». У передмові відомий французький історик Франсуа Бедаріда зазначив: «Це надзвичайно бажана книжка. Вона не тільки заповнила існуючу прогалину, але й з’явилась якраз вчасно... Хто, крім фахівців, знає про важку долю Свідків Єгови під правлінням третього Рейху? А протягом 12-річного урядування того режиму Свідків переслідували з безжалісною люттю та жорстокістю. Крім того, цим людям довелося спізнати жахіття концентраційних таборів. Вони також дорогою ціною заплатили за свою віру та переконання. Чому ж історія забула цих християн? (...)

Навіщо було так люто й методично переслідувати невеличку, розкидану по країні та нешкідливу секту? У цьому й полягає суть парадоксу. Свідки Єгови в Німеччині не тільки складали всього-на-всього незначну частину населення,— за статистичними даними, їх було приблизно 20 000 на понад 60 мільйонів мешканців,— але й усі вони були мирними громадянами, які поважали закони, нікому не загрожували і лише хотіли працювати та належно виховувати дітей. (...)

Переслідування наштовхнулося на міцний і непереборний духовний опір віруючих, які змогли протиставити внутрішню силу своєї віри в Ісуса Христа усім зовнішнім утискам — першим з яких у тій поліцейській державі було фізичне насильство — і дійшли у цьому до геройства та мучеництва».

Історія Свідків Єгови, які, зустрівшись із релігійною нетерпимістю, стали мучениками за свою християнську віру, справляє сильне враження. В огляді до нової книжки провідна французька католицька газета «Круа» проникливо зазначила: «З їхньої маловідомої історії Ґі Канонісі зібрав безліч свідчень, від яких аж мову відбирає, коли стикаєшся з такою силою волі, натхненою вірою — вірою, котра виражена найпростішими словами, котру навіть діти зберегли незламною аж до кінця. Ці спогади слід узяти за основу теперішніх дебатів щодо того, чи Свідки Єгови є християнами».